Постанова № 29336733, 05.02.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 лютого 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/71/13-а

10:19

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брезіної Т.М.;

секретаря судового засідання - Ковальчук Т.С.;

за участю:

представника позивача - Ткача Ф.Г.;

представників відповідача - Васійчука С.І., Григорчук Л.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона №76» до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

СУТЬ СПОРУ:

Позиція позивача.

В поданому адміністративному позові позивач просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012 року №0006510152 щодо визначення суми штрафу по сплаті податку на додану вартість в розмірі 182 733,22 грн. та №0006500152 щодо визначення суми штрафу по сплаті податку на додану вартість в розмірі 38 936,38 грн., що були винесенні ДПІ у м. Чернівцях.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що 28.12.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях на підставі акту камеральної перевірки з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань №1647/15-3/01037595 від 18.12.2012 року було прийнято податкові повідомлення-рішення щодо визначення суми штрафу по сплаті податку на додану вартість. Позивач зазначає, що в акті перевірки встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, де позивачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання податку на додану вартість, а у зв'язку з наявним порушенням правил сплати (перерахування податків) до платника застосовано санкції, передбачені п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, однак, як слідує із акту перевірки ДПІ у м. Чернівцях, порушення по сплаті ПДВ зафіксовані за період з 2006 по 2009 роки. Позивач також вказує та те, що оскаржувані повідомлення-рішення були виданні щодо визначення сум штрафу по ПДВ за період з 2006 по 2009 роки, а Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011 року, тому є неправомірним застосування норм Податкового кодексу України при оформленні матеріалів перевірки та відповідно прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень. При вирішенні порядку нарахування суми штрафу податковому органу необхідно було керуватися нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв до 01.01.2011 р. Згідно вимог п.15.1.1 ст.15 цього Закону податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Тому позивач вважає, що податковий орган не мав права приймати оскаржувані рішення, оскільки зобов"язання було нараховано поза межами строку давності - 1095 днів.

З врахуванням наведеного, позивач просив скасувати оскаржуванні податкові повідомлення- рішення.

Позиція відповідача.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому зазначив, що актом перевірки від 27.10.2006 року №4497/15-1/01037595 встановлено порушення ВАТ «Чернівецька пересувна механізовано колона №76» термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. За результатами акта перевірки ДПІ у м. Чернівцях до ВАТ «Чернівецька пересувна механізовано колона №76» застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Суми ПДВ нараховані по деклараціях щомісячно залишаються несплаченими та збільшують суму податкового боргу та відповідно збільшують суму умовно нарахованих штрафних фінансових санкцій. Актом перевірки №1647/15-2/01037595 від 28.12.2012 року встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 221669,60 грн.

Відповідач зазначає, що у випадку порушення платниками граничних термінів сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з 01.01.2011 року з урахуванням строку давності застосовуються штрафна санкція у розмірах, встановлених ст. 126 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали посилаючись на обставини викладені в запереченнях на позов.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач відповідно до довідки АА №603686 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України зареєстрований виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, як юридична особа 14.09.1994 року №01037595 (а.с.5).

З акту камеральної перевірки з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань №1647/15-3/01037595 від 18.12.2012 року вбачається, що декларації по ПДВ позивачем подано №55598 від 21.05.2007 року; №103469 від 21.07.2008 року; №123995 від 20.08.2008 року; №134492 від 22.09.2008 року; №184488 від 20.11.2008 року; уточнюючі розрахунки №165387 від 24.10.2008 року; №10326 від 19.02.2009; №5038 від 30.01.2009 року (а.с. 6-7).

На підставі перевірки відповідачем винесено та надіслано акт перевірки №1647/15-3/01037595 від 18.12.2012 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, яким встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме позивачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (а.с.6-7, 8).

Відповідачем на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 28.12.2012 року №0006510152 на суму 182733,22 грн. та №0006500152 на суму 38 936,38 грн. (а.с.9,10).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 21.1, 21.2 ст. 21 Податкового кодексу України предбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання суб'єктом владних повноважень, вказаних критеріїв при прийнятті оскаржуваних рішень.

Статтею 58 Конституції України регламентовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Разом з тим судом встановлено, що відповідачем вказано позивачу на порушення п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України відповідно до яких, позивачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, та застосовано відповідальність, передбачену п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум ПДВ по деклараціям за період з 2006 р. по 2009 рік.(а.с.6-7).

Насамперед суд зазначає, що у відповідності до пункту 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року. Згідно п. 2 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року втратив чинність Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі - Закон №2181-ІІІ)

Виходячи з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті щодо узгоджених сум з ПДВ за період з 2006 по 2009 роки, а Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011 року, тому є неправомірним застосування норм Податкового кодексу України до вказаних правовідносин. Так як закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, слід застосовувати Закон, чинний на момент виникнення правовідносин.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ був чинний до 01.01.2011 року, тому при вирішенні вказаних правовідносин необхідно було керуватися саме цим Законом.

Однак, як Законом № 2181 так і чинним Податковим кодексом України встановлено строк протягом якого податковий орган може визначити платнику податків податкове зобов"язання - 1095 днів.

Відповідно до п.п. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону №2181-ІІІ податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що камеральна перевірка, за наслідками якої відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення була проведена за деклараціями, що подані у 2006-2009 років, однак виходячи з норм податкового законодавства, ДПІ у м. Чернівцях наділена правом самостійно визначити суму грошового зобов'язання платника не пізніше 1095 днів, наступного за днем граничного строку подання податкової декларації або за днем її фактичного подання. Таким чином, податковим органом визначено зобов"язання поза межами строку давності, визначеного для нарахування податкового зобов"язання.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

В свою чергу, згідно п. 18.2 ст. 18 Закону №2181-ІІІ підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Таким чином суд робить висновок, що відповідач в порушення вимог Конституції України та податкового законодавства не мав права визначати розмір податкових зобов'язань на підставі перевірки, яка була оформлена актом №1647/15-3/01037595 від 18.12.2012 року та відповідно приймати податкові повідомлення - рішення, оскільки вони були нараховані поза межами строку давності (1095 днів), а відповідно платник податків вважається вільним від такого податкового зобов"язання.

Суб"єктом владних повноважень прийнято рішення не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення як протиправні належать до скасування, що відповідає суті заявленого позову та є належним способом захисту порушеного права.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У зв'язку з тим, що позивачем доведено належними засобами доказування правомірність заявленого позову, тому суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 2 216,70 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012 року №0006510152 щодо визначення суми штрафу по сплаті податку на додану вартість в розмірі 182 733,22 грн. та №0006500152 щодо визначення суми штрафу по сплаті податку на додану вартість в розмірі 38 936,38 грн., що були винесенні ДПІ у м. Чернівцях.

3.Органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати у розмірі 2 216 грн. 70 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона №76».

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 11 лютого 2013 р.

Суддя Т.М. Брезіна