Ухвала суду № 29332968, 31.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2013 р. м. Київ К/9991/75027/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012

у справі № 2а/0470/9668/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення -рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2012 позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 09.04.2010 року відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірки своєчасності сплати позивачем орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та складений акт №2194/147/15-3/00130820.

На підставі вказаного акту відповідач прийняв податкове повідомлення -рішення №0001761503/0 від 20.04.2010, яким до позивача застосовано штраф у сумі 19022,25 грн.

03.08.2011 позивач оскаржив вказане повідомлення -рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2012 позовну заяву залишено без розгляду в зв'язку з тим, що позов подано після закінчення строків, установлених законом.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2012 залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що податкове повідомлення -рішення №0001761503/0 від 20.04.2010 позивач отримав 26.04.2010.

Відповідно до ч.5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст. 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, ч. 4, 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

ст. 102 Податкового кодексу України визначається строк давності визначення податкових зобов'язань, який становить 1095 днів.

Відповідно до п .56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення -рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь -який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення -рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно -правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно -правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що із змісту даної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення -рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Вказані обставини не були взяті до уваги судами попередніх інстанцій, що призвело до необґрунтованого залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права, що підтверджується доводами касаційної скарги, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 у справі № 2а/0470/9668/11 слід задовольнити, судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 у справі № 2а/0470/9668/11 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко