Ухвала суду № 29332909, 13.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року м. Київ К/9991/74156/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі -ДПІ)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012

у справі № 2а-2567/12/1070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Планета - Ресурс" (далі -Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Товариство звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило: визнати незаконними та протиправними дії відповідача, що полягають у викладенні в акті від 07.12.2011 № 2656/237/37361750 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2011 по 31.10.2011 (далі -Акт) висновків про порушення позивачем вимог чинного цивільного та податкового законодавства; визнати незаконними та протиправними дії ДПІ щодо складення Акта; зобов'язати відповідача спростувати в усіх носіях інформації, включаючи електронні бази даних податкового органу щодо порушення позивачем податкової дисципліни; зобов'язати ДПІ відновити інформацію по платнику ПДВ -Товариству -в системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яку було вилучено на підставі Акта.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012, позов задоволено частково; визнано протиправними дії ДПІ щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ Товариства в розрізі контрагентів на підставі Акта; відповідача зобов'язано вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»інформацію, внесену на підставі Акта; в решті позовних вимог відмовлено з огляду на невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права вимогам процесуального закону.

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати прийняті у справі рішення та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог ДПІ зазначає, що незнаходження позивача за юридичною адресою, відсутність у нього матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності, та підписання електронної звітності від імені Товариства невстановленою особою обґрунтовує правильність висновків податкової інспекції щодо нікчемності укладених позивачем договорів та фіктивності здійснених ним господарської операцій, викладених в Акті.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- 06.12.2011 начальник ВПМ ДПІ направив начальнику управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ висновок щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності Товариством;

- 07.12.2011 ДПІ було складено Акт, в якому зазначено про неможливість провести зустрічну звірку позивача щодо підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами з причин відсутності Товариства за юридичною адресою;

- в Акті зафіксовано: виконання від імені керівника Товариства ОСОБА_1 невстановленою особою підписів у сертифікаті відкритого ключа № FC від 27.04.2011 та у договорі про визнання електронних документів від 31.05.2011 № 217; подана позивачем звітність свідчить про відсутність у Товариства основних засобів, транспортного та торговельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності; ненадання позивачем до перевірки будь-яких первинних документів на підтвердження реального виконання операцій з купівлі-продажу товарів;

- на підставі вказаних обставин ДПІ кваліфікувала укладені позивачем правочини як такі, що не спрямовані на настання відповідних ним правових наслідків, та дійшла висновку про непідтвердженість факту реального виконання господарських операцій позивача з контрагентами; у зв'язку з цим у висновках Акта зазначено про завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на 6 016 209,76 грн. та про завищення Товариством податкового кредиту з цього податку на 5 650 700 грн.;

- зазначені висновки, викладені в Акті, були відображені податковим органом у електронній базі даних -в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі -Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У розглядуваному випадку ДПІ не було виявлено розбіжності у податковій звітності Товариства та його контрагентів за перевірені податкові періоди з травня по жовтень 2011 року при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (про що зазначено, зокрема, на стор. 7 Акта). Однак при цьому відповідач дійшов висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли об'єктивного висновку про незаконність дій ДПІ щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»на підставі Акта та правомірно задовольнили позов у відповідній частині.

В решті рішення попередніх інстанцій з даної сапрви учасниками провадження не оскаржуються, тоді як касаційним судом не виявлено порушень норм матеріального та процесуального права, на які не було посилань у поданій касаційній скарзі.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 у справі № 2а-2567/12/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько