Ухвала суду № 29332512, 30.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2013 р. м. Київ К-25601/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року

у справі № 2-а-115/10/0570

за позовом Державного підприємства «Селідіввугілля»

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсними та частково недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Селідіввугілля»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі -відповідач) про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень Красноармійської ОДПІ Донецької області: № 0001041840/0 від 15 грудня 2009 року -на суму 155943,64 грн., № 0001051840/0 від 15 грудня 2009 року -на суму 140017,24 грн.; визнання недійсними повідомлень Красноармійської ОДПІ Донецької області про зарахування суми сплаченого податкового зобов'язання у погашення податкового боргу та пені: № 105210010233207 від 09 жовтня 2009 року, № 105210010234229 від 19 жовтня 2009 року, № 105210010246700 від 01 грудня 2009 року, № 105210010233208 від 09 жовтня 2009 року, № 105210010234230 від 19 жовтня 2009 року, № 105210010246701 від 01 грудня 2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001041840/0 від 15 грудня 2009 року на суму 155943,64 грн. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001051840/0 від 15 грудня 2009 року на суму 140017,24 грн. Визнано повністю недійсними: повідомлення № 105210010233207 від 09 жовтня 2009 року про зарахування сплати податкового зобов'язання з плати за користування надрами за 4-й квартал 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 9415 від 08 жовтня 2009 року на суму 100000,00 грн., на погашення податкового боргу в сумі 93882,82 грн. та пені 6117,18 грн., повідомлення № 105210010234229 від 19 жовтня 2009 року про зарахування сплати податкового зобов'язання з плати за користування надрами за 4-й квартал 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 9849 від 16 жовтня 2009 року на суму 50000,00 грн., на погашення податкового боргу в сумі 46502,79 грн. та пені 3497,21 грн., повідомлення № 105210010246700 від 01 грудня 2009 року про зарахування сплати податкового зобов'язання з плати за користування надрами за 4-й квартал 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 10768 від 30 листопада 2009 року на суму 645000,00 грн., на погашення податкового боргу в сумі 609671,98 грн. та пені 35328,02 грн., повідомлення № 105210010233208 від 09 жовтня 2009 року про зарахування сплати податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 9414 від 08 жовтня 2009 року на суму 100000,00 гривень, на погашення податкового боргу в сумі 94013,09 грн. та пені 5986,91 грн., повідомлення № 105210010234230 від 19 жовтня 2009 року про зарахування сплати податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 9848 від 16 жовтня 2009 року на суму 50000,00 грн., на погашення податкового боргу в сумі 46667,91 грн. та пені 3332,09 грн., повідомлення № 105210010246701 від 01 грудня 2009 року про зарахування сплати податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 10767 від 30 листопада 2009 року на суму 200000,00 грн., на погашення податкового боргу в сумі 189486,11 грн. та пені 10513,89 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Селідіввугілля»суму судового збору в розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Красноармійська ОДПІ Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Селідіввугілля», посилаючись на те, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Красноармійська ОДПІ Донецької області провела невиїзну документальну перевірку ДП «Селідіввугілля»стосовно своєчасності сплати по платі за користування надрами та збору за геологорозвідувальні роботи по строку сплати до 20 травня 2009 року за 1 квартал 2009 року, по збору за спеціальне водокористування по строку сплати 19 листопада 2009 року за 3 квартал 2009 року, за результатами якої був складений акт № 774/173-15/33426253 від 14 грудня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у несвоєчасній сплаті сум узгоджених податкових зобов'язань по збору за спеціальне водокористування на суму 22362,06 грн., по платі за користування надрами на суму 312559,92 грн. по збору за геологорозвідувальні роботи на суму 281412,77 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що: податкові зобов'язання позивача з плати за користування надрами за 1 квартал 2009 року у сумі 312559,92 грн., які були узгоджені згідно розрахунку № 5444 від 28 квітня 2009 року (граничний термін сплати 20 травня 2009 року), були погашені із порушенням граничного строку сплати, а саме згідно платіжних доручень № 9415 від 08 жовтня 2009 року, № 9849 від 16 жовтня 2009 року, № 3530 від 04 листопада 2009 року, № 3554 від 19 листопада 2009 року, № 10768 від 30 листопада 2009 року; податкові зобов'язання позивача зі збору за геологорозвідувальні роботи за 1 квартал 2009 року у сумі 281412,77 грн., які були узгоджені згідно розрахунку № 5443 від 28 квітня 2009 року (граничний термін сплати 20 травня 2009 року), були погашені із порушенням граничного строку сплати, а саме згідно платіжних доручень № 9414 від 08 жовтня 2009 року, № 3479 від 12 жовтня 2009 року, № 9848 від 16 жовтня 2009 року, № 3528 від 04 листопада 2009 року, № 3524 від 04 листопада 2009 року, № 5443 від 13 листопада 2009 року, № 3556 від 19 листопада 2009 року, № 10767 від 30 листопада 2009 року.

15 грудня 2009 року на підставі вказаного акта перевірки Красноармійська ОДПІ Донецької області прийняла податкове повідомлення -рішення № 0001041840/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 194 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами в розмірі 312559,92 грн. застосувала до позивача штраф в розмірі 50 % у сумі 156279,96 грн.

15 грудня 2009 року на підставі вказаного акта перевірки Красноармійська ОДПІ Донецької області прийняла податкове повідомлення -рішення № 0001051840/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 194 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 281412,77 грн. застосувала до позивача штраф в розмірі 50 % у сумі 140706,39 грн.

Також, Красноармійська ОДПІ Донецької області були прийняті податкові повідомлення № 105210010233207 від 09 жовтня 2009 року, № 105210010234229 від 19 жовтня 2009 року, № 105210010246700 від 01 грудня 2009 року, № 105210010233208 від 09 жовтня 2009 року, № 105210010234230 від 19 жовтня 2009 року, № 105210010246701 від 01 грудня 2009 року, якими на підставі абзацу 2 підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»повідомлено ДП «Селідіввугілля»про здійснення розподілу сплачених позивачем сум на погашення: податкового боргу (крім пені) та пені (арк. справи 24-29).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що норма пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не встановлює право чи обов'язок саме органу державної податкової служби якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Також суд виходив з того, що позивачем фактично сплачував платежі на погашення узгоджених податкових зобов'язань, а не податковий борг, що обліковувався у ДП «Селідіввугілля»на момент внесення зазначених платежів, у зв'язку з чим у податкового органу були відсутні підстави для розподілу зазначених сум в рахунок погашення податкового боргу та пені спірними повідомленнями.

Однак, повністю з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 15 грудня 2009 року № 0001051840/0 та № 0001051840/0 за 1 квартал 2009 року з плати за користування надрами та зі збору за геологорозвідувальні роботи слугував висновок податкового органу про сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаних податків (зборів, обов'язкових платежів) із затримкою понад 90 календарних днів згідно зазначених вище платіжних доручень, перелік та реквізити яких наведені на 3-4 аркушах акту перевірки (арк. справи 18-19).

Разом з цим, матеріали справи містять виписки банку (арк. справи 35-41), в яких вказано, що платежі, які були здійснені за переліченими на 3-4 аркушах акту перевірки платіжними, були сплачені позивачем в рахунок погашення узгоджених податкових зобов'язань з плати за користування надрами та зі збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2009 року, тоді як податковим органом сплачені за цими платіжними дорученнями суми були скеровані в рахунок погашення узгоджених податкових зобов'язань за 1 квартал 2009 року.

Згідно пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штрафна санкція (штраф) -плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до положень підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, для застосування цього штрафу необхідна наявність двох підстав: 1) наявність узгодженої суми податкового зобов'язання; 2) несплата цієї узгодженої суми податкового зобов'язання при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Ці факти мають бути належним чином встановлені податковим органом. Інших підстав для застосування штрафу не передбачено.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів відзначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність визначення податковим органом позивачу штрафних санкцій згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 15 грудня 2009 року № 0001051840/0 на суму 155943,64 грн. та № 0001051840/0 на суму 140017,24 грн.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Разом цим, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними повідомлень Красноармійської ОДПІ Донецької області № 105210010233207 від 09 жовтня 2009 року, № 105210010234229 від 19 жовтня 2009 року, № 105210010246700 від 01 грудня 2009 року, № 105210010233208 від 09 жовтня 2009 року, № 105210010234230 від 19 жовтня 2009 року, № 105210010246701 від 01 грудня 2009 року щодо розподілу сплачених позивачем коштів на суму пені та суму податкового боргу із закриттям провадження у справі в цій частині, з огляду на наступне.

Зазначені повідомлення є способом інформування платника податків про дії, вчинені податковим органом на підставі підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому, підставою для виникнення у платника податків додаткових обов'язків є саме дії податкового органу із самостійного розподілу сплачених таким платником сум. У свою чергу, повідомлення із відповідною інформацією не впливає на права та обов'язки платника податків, а тому не є актом індивідуальної дії в розумінні положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсними повідомлень податкового органу про здійснений ним самостійний розподіл сум, сплачених платником податків, не можуть бути предметом розгляду в адміністративних судах України, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Красноармійської ОДПІ Донецької області підлягає частковому задоволенню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними повідомлень Красноармійської ОДПІ Донецької області № 105210010233207 від 09 жовтня 2009 року, № 105210010234229 від 19 жовтня 2009 року, № 105210010246700 від 01 грудня 2009 року, № 105210010233208 від 09 жовтня 2009 року, № 105210010234230 від 19 жовтня 2009 року, № 105210010246701 від 01 грудня 2009 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині. В решті постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними повідомлень Красноармійської ОДПІ Донецької області № 105210010233207 від 09 жовтня 2009 року, № 105210010234229 від 19 жовтня 2009 року, № 105210010246700 від 01 грудня 2009 року, № 105210010233208 від 09 жовтня 2009 року, № 105210010234230 від 19 жовтня 2009 року, № 105210010246701 від 01 грудня 2009 року скасувати із закриттям провадження у справі в цій частині.

В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Н.Г. Пилипчук