Рішення № 29332409, 12.02.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2-912/13

Справа № 2603/16270/12

РІШЕННЯ

іменем України

12.02.2013 Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого суддіСаламон О.Б. при секретаріСолодухіній Н.С.розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Земельний Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 23 009,04 грн., з яких: 12 321,90 грн. - заборгованість за кредитом; 7 775,31 грн. - проценти; 2 911,83 грн. - пеня та понесені судові витрати у вигляді судового збору - 230,09 грн., посилаючись на те, що відповідач уклала договір, внаслідок невиконання вимог якого виникла зазначена заборгованість.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 квітня 2013 року було задоволено вимоги позивача. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2012 року зазначене рішення скасовано.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, при цьому зазначив, що позивач виконав свої зобов'язання, а саме надав кредит, а позичальник, у свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом у визначені договорами терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно з кредитним договором, однак порушила умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов'язання.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на те, що розрахунок пені здійснено банком за подвійною обліковою ставкою НБУ - 15, 5 %. Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, у випадку прострочення позичальником сплати відсотків, визначених договором, а також прострочення повернення кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 (один) відсоток від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Отже, в кредитному договорі сторони домовились про зменшення розміру неустойки встановленої законодавством до 1 (одного) %. Також посилалась на те, що з розрахунку пені вбачається, що пеня нарахована за період з 31.10.2010 року по 31.10.2011 року, при цьому кінцевим строком виконання зобов'язань відповідача є 23.04.2010 рік, тобто прострочення заборгованості починається з цієї дати. Посилаючись на вимоги Господарського кодексу, зазначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу пені) застосовується позовна давність в один рік. Таким чином строк позовної давності для пред'явлення позивачем вимог про стягнення пені сплив 23.04.2011 року. Зокрема, зазначила, що договір укладався з Харківським АКБ «Земельний Банк», а з позивачем у відповідача жодних правовідносин немає.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, між Харківським АКБ «Земельний Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Земельний банк») та відповідачем 24 квітня 2008 року було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позичальнику банком надано кредит в національній валюті в сумі 21 200 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 21 % на рік на суму залишку, з кінцевим терміном погашення - 23 квітня 2010 року.

Банком зобов'язання за договором виконані належним чином, в свою чергу відповідачем зобов'язання за договором належним чином не виконуються, оскільки не здійснюється погашення щомісячних обов'язкових платежів, чим порушується порядок здійснення погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

Відповідно до чинного законодавства, а саме згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а ст. 530 ЦК України вимагає: " Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк."

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Принцип повернення строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений кредитним договором строк з відповідною сплатою за його користування.

Повідомлення позивача про необхідність усунути порушення умов договору та сплати процентів за користування кредитом доводилися до відома відповідача, однак останньою не було вчинено жодних дій, які б свідчили про намір у добровільному порядку сплатити прострочену заборгованість.

Відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань.

Надані позивачем документи, свідчать про те, що з грудня 2008 року відповідач припинила сплату кредитної заборгованості. Передбачений договором кінцевий термін погашення кредитної заборгованості - 23 квітня 2010 року, при цьому позивач в грудні 2011 року, тобто у строк, передбачений ст.ст. 256-257 ЦК України, звернувся до суду про стягнення заборгованості, зокрема і з вимогами стягнення пені, нарахованої в межах річного строку позовної давності за період з 31.10.2010 року по 30.10.2011 рік, у відповідності до ст. 258 ЦК України.

Безпідставними є посилання представника відповідача на Господарський кодекс України, щодо строку позовної давності по стягненню пені, так як, суб'єктами правовідносин, які регулюються зазначеним Законом, є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Суб'єктами ж правовідносин між позивачем та відповідачем є банк та фізична особа, а отже вони не підпадають під дію даного закону. Правовідносини між сторонами регулюються ЦК України.

Щодо розміру пені, суд вважає доводи відповідача не обґрунтованими та недоведеними, так як кредитним договором передбачено, що у випадку прострочення позичальником сплати відсотків, визначених договором, а також прострочення повернення кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 (один) відсоток від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Тобто банк не був позбавлений права нараховувати пеню до розміру подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 23 009,04 грн., з яких: 12 321,90 грн. - заборгованість за кредитом; 7 775,31 грн. - проценти; 2 911,83 грн. - пеня.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду в розмірі 230,09 грн. (судовий збір).

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 536, 610, 629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Земельний Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 009,04 грн. та витрати по сплаті судового збору - 230,09 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон