Постанова № 29332245, 22.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року

12 год.20 хв.

Справа № 0870/11392/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Гидростандарт»

до Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області Державної податкової служби

Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 листопада 2012 року Приватне підприємство «Гидростандарт» (далі – позивач або ПП «Гидростандарт») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) з адміністративним позовом до Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області Державної податкової служби (далі – відповідач 1 або МОДПІ) та до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області (вірна назва установи відповідно до довідки з ЄДРПОУ) (далі – відповідач 2 або Мелітопольське УДКС), в якому просить суд стягнути бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 81 722,00 грн.

Ухвалою суду від 03 грудня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 18 грудня 2012 року.

В зв’язку з відрядженням судді Бойченко Ю.П., що підтверджується наказом голови суду за №52 від 11.12.2012 та посвідченням про відрядження за реєстраційним №73 від 12.12.2012, судовий розгляд справи було перенесено на 20 грудня 2012 року, про що сторони повідомлені у відповідності до норм ст.38 КАС України.

Провадження у справі зупинялось до 22 січня 2013 року.

22 січня 2013 року від позивача надійшла заява(вх.№ 2650) про розгляд справи за відсутності представника позивача, в порядку письмового провадження. Також, до заяви позивачем долучено завірені копії витребуваних судом документів.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з’явився, пояснень чи заперечень по суті заявлених вимог суду не надав.

17 грудня 2012 року від відповідача 2 надійшли письмові пояснення (вх.№53923) відповідно до яких Мелітопольське УДКС зазначило, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби, або за рішенням суду. Оскільки вказані документи не надходили до відповідача 2, то і підстав для повернення позивачу надміру сплачених коштів немає. Просить суд при розгляді справи врахувати та приєднати надані пояснення до матеріалів справи, а також розглядати справу без участі представника Мелітопольського УДКС.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В зв’язку з неявкою представників сторін фіксування судового засідання не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2011 року, відповідно до вхідного штампу відповідача, ПП «Гидростандарт» до МОДПІ подані: податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року в якій визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 81722 грн.; довідка про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування; заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року; розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Відповідно до п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України).

На підставі наказу МОДПІ від 16.09.2011 №2733 Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області проведена позапланова невиїзна перевірка ПП «Гидростандарт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2011, яка виникла за рахунок від’ємного значення, що декларувалось в період з 01.04.2011 по 30.04.2011 та з 01.05.2011 по 31.05.2011.

За наслідками перевірки складений акт №2284/23/33470962 від 20.09.2011.

Актом перевірки встановлено порушення ПП «Гидростандарт»:

- на порушення пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ПП «Гидростандарт» завищено податковий кредит: - червня 2011 на суму ПДВ 32611 грн., в результаті чого завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2011 на суму 453604 грн. (з урахуванням акту попередньої перевірки №2143/23/33470962 від 25.08.2011);

- на порушення пункту 200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ПП «Гидростандарт» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень на суму 81722 грн.

На підставі акту перевірки Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області винесено податкове повідомлення - рішення від 20.09.2011 №0000422305, яким визначена сума за грошовим зобов’язанням за платежем податок на додану вартість у сумі 81722 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Не погодившись з податковим повідомлення - рішення від 20.09.2011 №0000422305 ПП «Гидростандарт» звернувся до суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року по справі № 2а-0870/8971/11 вказане повідомлення-рішення скасоване.

Ухвалою від 20.04.2012 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відмовив МОДПІ у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, постанова суду по справі № 2а-0870/8971/11 набрала законної сили 20.04.2012 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25.09.2012 року по справі №К/9991/49786/12 повернув касаційну скаргу МОДПІ по справі № 2а-0870/8971/11 (вказана ухвала міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Згідно з розділом 2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Дана норма не потребує від платника податку вчинення будь-яких дій для того щоб податковій орган подав відповідний висновок до органів Казначейської служби, оскільки це є прямо передбачений нормами Податкового кодексу України обов’язок органів ДПС.

Однак, вказаний висновок, в передбачений законодавством строк, МОДПІ до Мелітопольського УДКС наданий не був.

В зв’язку з ненаданням висновку, позивач неодноразово звертався з запитами та скаргами до Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Запорізькій області та Державної податкової служби України.

Відповідями вищезазначених податкових органів, позивачу фактично було відмовлено у відшкодуванні суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість. Зазначені звернення та відповіді на них долучені до матеріалів справи.

Відповідно до відомостей зазначених у відповідях позивачу було відмовлено з наступних підстав:

- на дату надання відповіді ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не одержували – відповідно постанова суду від 29.11.2011 у справі №2а0870/8971/11 не набрала законної сили і не підлягає виконанню (лист – відповідь Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби від 07.05.2012 №3426/10/10-010 та від 20.07.2012 №9860/10/10-010);

- оскільки на даний час триває процедура судового оскарження в адміністративній справі №2а-0870/8971/11, тобто ця процедура є незакінченою, виконання вимог передбачених ч.2 п.200.15 Податкового кодексу України є неможливим, а вирішення питання щодо відшкодування сум податку на додану вартість за травень 2011 року ПП «Гідростандарт» є передчасним (лист-відпровідь Державної податкової служби у Запорізькій області від 08.08.2012 №3791/10/15-413 та від 03.10.2012 №4804/10/15-413);

- з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод та інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції. Отже, немає підстав для надіслання висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (лист-відпровідь Державної податкової служби України від 15.11.2012 №5341/0/61-12/15-0316).

Однак, суд вважає, що позивачу безпідставно відмовлено у поверненні узгодженої суми бюджетного відшкодування виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Згідно абзацу другого п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13, ст. 200 ПК України).

Отже, вказані норми Податкового кодексу України не потребує від платника податку вчинення будь-яких дій для отримання суми бюджетного відшкодування по факту набрання сили відповідним рішенням суду.

Як зазначалось вище, постанова суду по справі № 2а-0870/8971/11 набрала законної сили - 20.04.2012 року.

Посилання відповідача 1 на не отримання вказаної постанови є необґрунтованими, оскільки, відповідно до відповіді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 №17-7755/12 на заяву про надання інформації, ухвала від 20.04.2012 року про відмову у відкритті апеляційного провадження була направлена на адресу МОДПІ - 27.04.2012, що підтверджується реєстром простої кореспонденції за №211. Копія вказаної відповіді долучено до матеріалів справи.

Таким чином, не отримання, з той чи іншої причини, податковим органом судового рішення не позбавляє платника податків права на отримання суми бюджетного відшкодування у разі набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, відповідно до відомостей наданих ПП «Гидростандарт», 25.07.2012 позивачем на адресу Державної податкової служби у Запорізькій області направлялась копія судового рішення апеляційної інстанції, яка була отримана представником ДПС у Запорізькій області – 27.07.2012, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштової кореспонденції.

Суд також вважає необґрунтованими відповіді податкових органів про відмову у наданні висновку щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, в зв’язку з тим, що рішення суду було оскаржено до Вищого адміністративного суду України і, з метою уникнення конфліктних ситуацій, відповідне відшкодування буде проведено після винесення остаточного рішення, не виключаючи при цьому й перегляд справи Верховним Судом України, з огляду на наступне.

По-перше, з цього приводу вже є рішення суду касаційної інстанції (ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.09.2012 №К9991/49786/12 по справі №2а-0870/8971/11) про повернення касаційної скарги МОДПІ). Доказів того, що відповідач 1 подавав інші касаційні скарги суду не надано.

По-друге, відповідно до п.200.15 ПК України передбачено, що органи державної казначейської служби повинні зупиняти процедуру відшкодування сум ПДВ, які є предметом судового спору до часу набрання судовим рішенням законної сили.

Дійсно, останній абзац п.200.15 ПКУ передбачає, що відшкодування спірних сум ПДВ повинно здійснюватись після закінчення судового оскарження, тобто до часу коли судове рішення буде оскаржено і переглянуто останньою судовою інстанцією.

Отже, норма однієї і тієї статті Податкового кодексу надає різне визначення часу з якого спірні суми бюджетного відшкодування повинні перераховуватись на користь підприємства.

Згідно п. 56.21, ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, відповідач 1 протиправно не виконує свого обов’язку щодо направлення до органів Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку (в даному випадку по податковій декларації за червень 2011 року), що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що здійснення МОДПІ касаційного оскарження рішень суду не звільняє від обов’язку направлення зазначеного висновку до органу державної казначейської служби. Крім того, 25.09.2012 винесено рішення по касаційній скарзі МОДПІ Вищим адміністративним судом України.

Згідно п.п.14.1.18 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - це зокрема, відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п.п. 200.17 ст.200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про державну податкову службу», N 509-XII, 04.12.1990 (далі Закон N 509-XII, 04.12.1990), Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу ст.10 Закону N 509-XII, 04.12.1990, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов'язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції.

Враховуючи постанову Верховного Суду України від 24.02.2009 року №09/81, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Право на бюджетне відшкодування від’ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірна відмова у поверненні сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість порушила право юридичної особи, зокрема, на законне сподівання мати можливість користуватись своєю власністю, використовувати цю власність у своїй господарській діяльності, отримати очікувані прибутки тощо.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги той факт, що відповідачем 1 не надано суду жодних доказів в обґрунтування своєї правової позиції та доказів на спростування посилань позивача, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства «Гидростандарт» - задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Гидростандарт» (Р/р 260056458 в АТ «Ерсте Банк» МФО 380009; ЕДРПОУ 33470962) суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації за звітний період) червень 2011 року в розмірі 81722 (вісімдесят одна тисяча сімсот двадцять дві гривні) грн.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Гидростандарт» (Р/р 260056458 в АТ «Ерсте Банк» МФО 380009; ЕДРПОУ 33470962) судовий збір у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 22 (двадцять дві) копійки.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко