Постанова № 29331878, 05.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року (14 год. 42 хв.) Справа № 808/746/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лазаренка М.С.

при секретарі Кретові К.С.

за участі:

представника позивача: Лівошко І.Є.

представників відповідача: Панцакова С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за адміністративним позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізький комбінат будматеріалів»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький комбінат будматеріалів» (далі - ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000052211 від 15.01.2013 по податку на прибуток на суму 265409,00 грн. і штрафних санкцій 66352,25 грн. та №0000062211 від 15.01.2013 по податку на додану вартість на суму 252770,00 грн. і штрафних санкцій 126385,00 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що висновки перевіряючих не відповідають існуючим фактам та діючому податковому законодавству винесені податкові повідомлення - рішення, є не законними, противоправними та такими, що підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Зокрема вказав, що не підтвердження факту отримання позивачем товару від свого контрагента (постачальника), податковий орган дійшов вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно - відсутність права позивача на їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи судом установлені наступні обставини.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Запорізький комбінат будматеріалів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт №343/22-1108/00290771 від 29.12.2012р.

Перевіркою встановлено порушення вимог:

1. п.135.1, п.135.2 ст.135, п.п.135.5.5, п.п.135.5.14 п.135.5 ст.135, п.137.8 ст.137; п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями); вимог наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011р. за №1213 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства», затверджених Міністерством юстиції України від 20.10.2011р. №1251/19953 із змінами та доповненнями, внесеними 21.12.2011р. за №1684, внаслідок чого підприємством ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів»: завищено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3 725 грн., в т.ч. по періодам: І квартал 2012р. у розмірі 3 725 грн.; півріччя 2012р. у розмірі 0 грн.; III квартали 2012р. у розмірі 0 грн. занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 265 409 грн., в т.ч. по періодам: квартал 2012р. у сумі 265 409 грн.; півріччя 2012р. у сумі 265 409 грн.; квартал 2012р. у сумі 0 грн. ІІ-ІІІ квартали 2012р. у сумі 265 409 грн.

2. п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), вимог порядку заповнення декларації з ПДВ у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011р. за №1490/20228 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», внаслідок чого підприємством ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 252 770 грн., в т.ч. по періодам: травень 2012р. у сумі 176 187 грн.; червень 2012р. у сумі 23 786 грн.; липень 2012р. у сумі 14 021 грн.; серпень 2012р. у сумі 38 776 грн.

3.порушення п. 3.2 ст. 3 наказу ДПА України від 24.12.2010р. за №1020 зареєстрованого Мін'юстом України №46/18784 від 13.01.2011р. із змінами та доповненнями, ст.51 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-№-УІ із змінами та доповненнями, а саме : у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2011 року невірно відображено, сума нарахованого доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_1) відповідно до первинних документів та даних оборотно - сальдової відомості по рахунку 631, сума нарахованого доходу склала 500,00 грн., у податковому розрахунку за формою 1-ДФ відображено суму 0,00 грн.; у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 3 квартал 2011 року невірно відображено, сума нарахованого доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_2) відповідно до первинних документів та даних оборотно - сальдової відомості по рахунку 631, сума нарахованого доходу склала 224,70 грн., у податковому розрахунку за формою 1-ДФ відображено суму 158,20 грн.; у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 3 квартал 2011 року невірно відображено, сума нарахованого доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_3) відповідно до первинних документів та даних оборотно - сальдової відомості по рахунку 631, сума нарахованого доходу склала 13 651,80 грн., у податковому розрахунку за формою 1-ДФ відображено суму 13 502,81 грн.

На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 15.01.2013 року № 0000052211, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 331 761,25 грн. (у т. ч. 265 409 грн. - основний платіж, 66352,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення - рішення від 15.01.2013 року № 0000062211, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 379155 грн. (у т. ч 252770 грн. - основний платіж, 126385 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи указані рішення протиправними позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

По-перше, щодо донарахування податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000052211 від 15.01.2013 року суд зазначає наступне.

У акті перевірки відповідач зазначає, що встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток підприємств «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у розмірі 1263852 грн. в період ІІ-ІІІ квартали 2012 року.

У зв'язку з ненаданням до перевірки належним чином оформлених оригіналів документів на підтвердження поставки товару ТОВ «Стройтекс» для ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів», на підставі яких повинно здійснюватися оприбуткування та бухгалтерський облік сировини, матеріалів, а саме накладні по перевезенню вантажів наявні тільки вигляді факсокопій, частково не можна прочитати вантажоодержувача, кількість товару. В супровідних документах вказано вантажоодержувачем ДП «Запорізький річковий порт» коли за Договором №1/05 від 06.05.2011 року між ТОВ «Стройтекс» та позивачем вантажоодержувач ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» стало підставою для невизнання валових витрат на суму 1263852 грн.

Дана обставина стала підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток і податку на додану вартість, а також штрафних санкцій.

Як було встановлено матеріалами справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, що 06 травня 2011 року між сторонами був укладений Договір поставки №1/05. Згідно умов зазначеного договору (п. 1.1.) Постачальник (ТОВ «Стройтєкс») зобов'язується постачати продукцію - камінь вапняковий фракції 40-80, а Покупець (ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів») зобов'язується прийняти і оплатити товар у кількості і вартістю згідно Специфікації.

Також було встановлено, що позивач співпрацює з ТОВ «Стройтєкс» більше року, і кожного місяця закуоовує у нього камінь вапняковий, що оформлюється заявками позивача, специфікаціями, податковими накладними, податковими накладними.

Проте як зазначає позивач увагу відповідача привернула поставка каміння вапнякового у травні 2012 року, оскільки не було надано оригіналів залізничних накладних за даний період.

З даною думкою відповідача суд не погоджується, оскільки дана операція має усі ознаки реальної та підтверджена всіма передбаченими діючим законодавством первинними документами.

Згідно п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ( надалі -ПК України), витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Приписами п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: а) витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, пунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті ;б) інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10 пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

П.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України зазначено, що витрати операційної діяльності гь собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати ся для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Податковим кодексом України, а саме п. 138.2 ст. 138 визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Позивач має у наявності усі, передбачені чинним законодавством первинні документи, а також інші документи, що додатково підтверджують факт формування валових витрат.

Що стосується періоду, за який були не враховані відповідачем валові витрати, слід зазначити, що протягом травня 2012 року позивач отримав від ТОВ «Стройтєкс» 8131,95 тонн каміння вапнякового технологічного на суму 1640181,76 грн.

Що підтверджується документами наданими позивачем, щодо отримання каміння вапнякового від ТОВ «Стройтєкс» у травні 2012 року, а саме : Договір постачання №1/05 від 06.05.2011 року, укладений між позивачем і ТОВ «Стройтєкс»; Додаткові угоди до Договору постачання №1/05 від 06.05.2011 року; Заявки позивача на каміння вапнякове; Специфікації до Договору №1/05 від 06.05.2011 року; Рахунки-фактури, виписані на кожну поставку каміння; Видаткові накладні; Податкові накладні, виписаними ТОВ «Стройтєкс», зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних;залізничні накладні; подорожні листи; банківські виписки; паспорта якості.

Статтею 3 Господарського кодексу України надається поняття господарської діяльності, а це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

У розумінні пункту 14.1.36. ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності згідно тлумачення статті 3 ГК України, у 14.1.36 ст. 14 ПК України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому цінова визначеність результатів діяльності - є основною ознакою.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують вий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

По-друге відповідно неврахування зазначених валових витрат, та невизнання постачання вапнякового у травні 2012 року вплинуло на податковий кредит, заявлений позивачем, пунктом 3.2.2. Акту перевірки відповідач зазначає, що перевіркою повноти визначення ового кредиту за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. встановлено його завищення у розмірі 0,00грн. у травні 2012 року.

Як визначено в ст. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника , уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання , місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Каміння вапнякове використовувало позивачем як сировина для виготовлення основної своєї продукції - вапна та цегли. Основним видом діяльності згідно КВЕД є 23.52 - виробництво вапна та гіпсових сумішей, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, виданою Головним управлінням статистики у Запорізькій області.

Окрім того, матеріалами підтверджується, що позивач з ТОВ «Стройтєкс» мав тривалі партнерські відносини, і закуповував у нього камінь вапняковий до грудня 2012 року.

Дана операція має всі ознаки, передбачені ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України, вона була направлена на здійснення господарської діяльності і на отримання прибутку.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у акті перевірки зазначає, що підставою для невизнання суми податкового кредиту, сформованого від ТОВ «Стройтєкс» є та обставина, що на період перевірки позивач мав у наявності інше факсокопії залізничних накладних, з яких не у повному обсязі можливо прочитати основні реквізити. Також у накладних вантажоодержувачем зазначений ДП «Запорізький річковий порт» АСК, коли за Договором №1/05 від 06.05.2011 року вантажоодержувачем зазначений ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів».

Як зазначено в акті перевірки відповідач посилається на п. 11.1 «Правил перевезень вантажів мобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., яким визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Але дані правила не можливо застосовувати до перевезення каміння вапнякового зі складу «Стройтєкс» до складу позивача, оскільки товар перевозився залізничним транспортом і необхідно керуватися Постановою КМУ №457 від 06.04.1998р. «Про затвердження Статуту залізниці України».

«Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» можливо застосувати при перевезені каміння з ДП «Запорізький річковий порт» АСК до ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів», але жодних порушень даних правил позивач не допускав, оскільки має у наявності подорожні листи, які підтверджують перевезення власним транспортом товару до складу позивача.

Відповідно до Постанови КМУ Питання пропуску через державний кордон автомобільних, їх, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються (Порядок здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і ів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, п.2) від 24 грудня р. №1989 залізнична накладна - основний перевізний документ установленої форми, що подається залізниці вантажовідправником разом з товаром (вантажем) і супроводжує товар) на всьому шляху перевезення до станції призначення. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення товару (вантажу), яка укладається між вантажовідправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача, та одночасно є договором на заставу товару (вантажу) для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Таким чином наявність у позивача залізничних накладних на доставку каміння з АРК до м.Запоріжжя є доказом реальності здійсненої операції.

В вищезазначених накладних відправником є ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот». Підставою для цього є договір №07-12.2/12-02 від 01.01.2012р., укладений між ПАТ Запорізький комбінат будматеріалів» - Вантажовласник і ДП «Запорізький річковий порт» АСК « Укррічфлот» - Порт.

Таким чином ДП «Запорізький річковий порт» діяв від ім'я позивача, та за його доручення здійснював переміщення вантажу - каміння, яке було придбано у ТОВ «Стройтєкс», дані послуги оплачувалися ДП «Запорізький річковий порт» АСК на підставі виставлених рахунків.

Щодо відсутності оригіналів залізничних накладних у позивача про які зазначає відповідач , представник позивача пояснив наступне.

Відповідно до «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року на кожне відправлення вантажу, їх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевезений документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику.

Таким чином, оскільки вантажоодержувачем за Договором №07-12.2/12-02 від 01.01.12р є ДП «Запорізький річковий порт» АСК Укррічфлот, оригінал накладної залишається у нього.

З метою підтвердження взаємопраці ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» з ДП Запорізький річковий порт» АСК Укррічфлот позивач звернувся до останнього з запитом, з проханням підтвердити отримання каміння вапняного у травні 2012 року, а також з проханням надати завірені портом залізничні накладні.

Відповідач у акті перевірки зазначає, що саме Договором постачання №1/05 від 06.05.2011 Вантажоодержувачем визначено ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів», але з тексту договору цього не вбачається, статус позивача визначено як «Покупця», даний статус у повному додержаний, оскільки власником товару став позивач, він за нього і сплатив, він його і використав у своїй господарській діяльності.

Згідно ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума «заховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), у разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного(податкового) періоду.

Пункт 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме п. 4.1. визначено, що до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, імпортованих товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, окремо за напрямами використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Враховучи вищевикладене суду приходить до висновку, що позивач вірно заповнив податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року, правильно відобразив у розділі II розмір податкового кредиту, а також на виконання норм законодавства включив отримані від ТОВ «Стройтєкс» податкові накладні до реєстру.

ТОВ «Стройтєкс» також задекларував свої податкові зобов'язання, та сплатив до бюджету податок на додану вартість.

Податковий кредит за перевіряємий відповідачем період підтверджується податковими накладними від ТОВ «Стройтєкс», оформленими у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Також слід зазначити, що між сторонами протягом періоду співпраці регулярно підписувалися акти звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000052211 від 15.01.2013, №0000062211 від 15.01.2013, прийняті Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький комбінат будматеріалів» (код ЄДРПОУ 00290771) судовий збір в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 14 лютого 2013 року.

Суддя М.С. Лазаренко