Ухвала суду № 29331972, 28.01.2013, Вищий адміністративний суд України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2013 р. м. Київ К-24091/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009

у справі № 2-а-4124/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Активінвест»

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009, позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 15.04.2008 № 0000062240/0.

Дніпропетровська МДПІ Дніпропетровської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ч. 1 ст. 67 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування», зазначаючи, що судами не було враховано надані пояснення та доводи відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2008 № 0000062240/0 в сумі 16400 грн. основного платежу та 8200,12 грн. слугували висновки перевірки, викладені в акті від 01.04.2008 № 59/220/32861268, про порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у неправомірному включенні позивачем до складу валових витрат 4 кварталу 2006 року витрати з придбання у ПП ОСОБА_2 інформаційних послуг, оскільки такі витрати не підтверджені документами первинного обліку.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених, пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Згідно із п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, при придбанні платником податку товарів (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності понесені у зв'язку з цим витрати відносяться до складу валових витрат такого звітного періоду.

Приписи п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»забороняють віднесення до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують реальність її здійснення та понесених витрат. І тільки за повної відсутності таких документів валові витрати можуть вважатися не підтвердженими.

Як встановлено судами, валові витрати позивача з придбаних інформаційних та і консультативних послуг підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Позивач у наданих до податкового органу запереченнях до акту перевірки вказував про наявність існування з ПП ОСОБА_2 як договору від 15.06.2006 на виконання інформаційних послуг, так і договору на виконання консультативних послуг, за якими проведена платіжними дорученнями оплата у сумах 15000 грн. та 50000 грн. відповідно, але такі зауваження не були враховані податковим органом.

Зважаючи на викладене, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, які не дозволяють суду касаційної інстанції здійснювати дослідження та переоцінку доказів, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло