Рішення № 29330136, 11.02.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

11.02.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22-ц/797/404/2013р. Головуючий

в 1 інстанції Семенуха Т.Б.

Категорія 52 Доповідач в апеляційній

інстанції Алєєва Н.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Алєєвої Н.Г.,

суддів - Саліхова В.В., Моцного М.В.,

за участю:

секретаря - Мазнева Ю.М.,

позивача - ОСОБА_4,

представника позивача - ОСОБА_5,

представника відповідача - Жукової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу приватного підприємства „Сервісна компанія „Комфорт" на рішення місцевого суду Нахімовського району м.Севастополя від 30 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства „Сервісна компанія „Комфорт" (далі ПП „СК „Комфорт") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_4 задоволений, останній поновлений на посаді керівника технічної служби територіального управління ПП „СК „Комфорт" в м.Севастополі з 01.03.2012 року. Наказ №173 від 18.05.2012р. про звільнення ОСОБА_4 по п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України скасований. З ПП „СК „Комфорт" на користь ОСОБА_4 стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2012 року по 30.11.2012 року в сумі 17606,16 грн..

З відповідача на користь держави стягнутий судовий збір в сумі 176,06 грн..

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі та стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу в сумі 1956,24 грн. допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову. Апелянт вказує, що ОСОБА_4 звільнений з посади наказом №173 від 18.05.2012р. по п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з прогулом без поважних причин; однак вимоги про скасування названого наказу позивачем не заявлялись, тобто суд, ухвалюючи рішення про скасування останнього, вийшов за межі позовних вимог. Більш того, наказ за №76 від 29.02.2012р. про звільнення ОСОБА_4, який останній оспорював в суді, відповідачем не видавався; представлена позивачем копія наказу №76 від 29.02.2012р. про його звільнення, яка нібито направлена факсом на адресу останнього, не являється належним доказом по справі.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З тексту позовної заяви ОСОБА_4 убачається, що останній звернувся до суду з позовом до ПП „СК „Комфорт" про поновлення його на посаді керівника технічної служби ПП „СК „Комфорт" та стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, останній зазначав, що він був незаконно звільнений з посади на підставі наказу №76 від 29.02.2012р. в зв'язку з незадовільним результатом строку випробування. Однак, наказом №487 від 14.12.2011р. про прийняття його на роботу строк випробування обумовлений не був. Більш того, оскільки він являється інвалідом ІІІ групи і направлений на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи, для нього випробування не встановлюється.

Зі справи видно, що відповідач факт видання наказу №76 від 29.02.2012рю. заперечує та вказує, що ОСОБА_4 звільнений з посади керівника технічної служби на підставі наказу №173 від 18.05.2012 року по п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з прогулами без поважних причин.

Вирішуючи спір суд, в порушення п.1 ч.6 ст.130 ЦПК України, позовні вимоги ОСОБА_4 не уточнив та задовольнив позов останнього. При цьому, суд скасував наказ №173 від 18.05.2012р. про звільнення ОСОБА_4 з посади, хоча вимоги про скасування вказаного наказу позивачем не заявлялись і предметом розгляду суду не були.

Викладене свідчить про те, що суд, в порушення правил ч.1 ст.11 ЦПК України, вийшов за межі заявленого ОСОБА_4 позову. В зв'язку з чим постановлене рішення не може бути визнано законним, обґрунтованим та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_4 в задоволенні позову. При цьому колегія враховує, що ОСОБА_4 не позбавлений можливості оскаржити в суді наказ №173 від 18.05.2012р. про звільнення його з роботи.

Оскільки в позові ОСОБА_4 відмовлено, при цьому останній звільнений від сплати судового збору, сплачений відповідачем при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 88,03 грн.(а.с.124) підлягає компенсації за рахунок держави (ч.5 ст.88 ЦПК України).

Керуючись викладеним, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства „Сервісна компанія „Комфорт" задовольнити.

Рішення місцевого суду Нахімовського району м.Севастополя від 30 листопада 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову до приватного підприємства „Сервісна компанія „Комфорт" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зобов'язати Головне Управління Державної Казначейської служби України у м.Севастополі повернути з державного бюджету м.Севастополя приватному підприємству „Сервісна компанія „Комфорт" судовий збір в сумі 88,03 грн., сплачений останнім по платіжному дорученню №1652 від 13 грудня 2012 року у Відділення „Сімферопольської регіональної дирекції ПАТ „Банк „Київська Русь" на розрахунковий рахунок 31218206780001, код 38022717 ЄДРПОУ 22307800 МФО 824509. (Розрахунковий рахунок ПП "СК "Комфорт" №2600497916001 у відділенні "Сімферопольської регіональної дирекції" ПАТ "Банк "Київська Русь" МФО 319092, ОКПО 30270840).

Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20 денний строк.

Головуючий: /підпис/ Н.Г. Алєєва

Судді: /підпис/ В.В.Саліхов

/підпис/ М.В. Моцний

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду міста Севастополя Н.Г. Алєєва