Ухвала суду № 29329489, 05.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-10981/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Мараховського С.А.

представника відповідача Новікової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-10981/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські традиції"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські традиції", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області ДПС, № 0003321501 від 18.09.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року адміністративний позов ТОВ "Українські традиції" - задоволено.

Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області ДПС № 0003321501 від 18.09.2012р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Українські традиції» (вул. Дружби, б. 31, село Морозівка, Балаклійський район, Харківська область, 62241, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34328899) витрати зі сплати судового збору у розмірі 107,30грн. (сто сім грн.. тридцять коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, абз. 1,2 пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.8, пп. 138.10.2, п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.09.2012 р. ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Українські традиції" за перше півріччя 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 634/15-016/34328899 від 11.09.2012 р., згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, абз. 1, 2 п. п. 138.1.1, п. 138.4. п. 138.8, п. п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України, а саме: за відсутності ознак здійснення господарської діяльності платником зайво віднесено до витрат по додатку ВП "Розрахунок податкових зобов'язань, у якому виявлено помилку за 2-4 квартал 2011 року" 56.512,00 грн. та до податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року до р. 06.5 суму від'ємного значення 14 128,00грн. (25% від суми витрат - 56.512,00) (а.с. 31-37).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС 18.09.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003321501 від 18.09.2012 р., яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 3, 708,75 коп. (основний платіж - 2.967,00 грн., штраф - 741,75грн.) (а.с. 7).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості та дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем рішень з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 54.3 ст. 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, згідно з декларацією з податку на прибуток ТОВ «Українські традиції» за 1 півріччя 2012 року за №9046752829 від 07.08.2012 року до рядка 06.5 включена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду в розмірі 14.128,00грн. (25% від 56.512,00грн.) (а.с. 209-210).

Сума витрат в розмірі 56.512,00грн. структурно складається з адміністративних витрат (06.1) - 10.927,00грн.; інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат (06.4) - 21.923,00грн.; від'ємного значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий рік)(06.5) - 23.662,00грн. (а.с 211), що підтверджується даними додатку ВП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства «Розрахунок податкових зобов'язань, у якому виявлено помилку» (за 2-4 квартал 2011 року).

Існування у ТОВ «Українські традиції» від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 23.662,00 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи копією податкової декларації з податку на прибуток для виробників сільськогосподарської продукції за період діяльності з 01.07.2010 р. по 30.06.2011р. об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідач не заперечує достовірність даних податкового обліку позивача щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, зокрема, щодо реальності характеру господарських операцій позивача, за результатом яких сформовано дані податкового обліку.

Згідно п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, п.3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що п. 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що дохід ТОВ «Українські традиції» за 2011 рік складає 1.765, 00грн., тобто є меншим від 1 мільйона гривень.

Результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення - 23.662,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене від'ємне значення може бути включено до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року в повному обсязі. Між тим, ТОВ «Українські традиції» включило до витрат лише частину від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду в розмірі - 14.128,00 грн., що унеможливлює завищення витрат в податковій декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року.

Відповідно до пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

3 наведеного випливає, що ознакою господарської діяльності особи є спрямованість такої діяльності на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність, яка здійснюється на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, є підприємництвом у розумінні ст. 42 Господарського кодексу України.

Суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству (ч. 1 ст. 19 Господарського кодексу України).

Згідно підпункту14.1.56. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, зі змінами та доповненнями, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів), та витрати на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодовується працівниками, які допустили брак; суми, що одержана від постачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби тощо.

До складу загальновиробничих витрат включаються: витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення.

Колегія суддів, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що включені позивачем до декларації витрати не суперечать напряму господарської діяльності ТОВ «Українські традиції» та не виключають можливості отримання прибутку в подальшому.

Доказів на підтвердження того, що платник податків у спірних правовідносинах свідомо та умисно здійснював господарську діяльність без наміру отримати прибуток, матеріали справи не містять. Відповідачем не надано правового обґрунтування обов'язковості отримання позивачем прибутку в результаті здійснення будь-якої господарської операції та не доведено відсутності в діях позивача розумних економічних причин (ділової мети) в результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято посилання відповідача на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 26.09.2012 року по справі № 2001/4260/201 про визнання Мараховського С.А. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок в суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої увалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, обов'язковими для врахуванням адміністративним судом є факти, наведені у постанові по справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

При цьому, колегія суддів зауважує, що норма ч. 4 ст. 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої прийнято відповідну постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (притягнутого або не притягнутого до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб. Таким чином, не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Враховуючи, що предметом розгляду даної адміністративної справи за позовом ТОВ «Українські традиції» є правомірність та обґрунтованість прийнятого ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС, як суб'єктом владних повноважень, податкового повідомлення-рішення, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток ТОВ "Українські традиції", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, які встановлені постановою районного суду про притягнення до адміністративної відповідальності Мараховського С.А. не можуть бути преюдиціальними при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки № 634/15-016/34328899 від 11.09.2012 р. порушень та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення № 0003321501 від 18.09.2012р. належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0003321501 від 18.09.2012р., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування такого рішення є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-10981/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.02.2013 р.