Ухвала суду № 29327213, 13.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року справа №2а/1270/7215/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року по справі № 2а/1270/7215/2012 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 року № 0000281710,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 19.09.2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 року № 0000281710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2272, 50 грн.. Позивач вважає, що перелічені податковим органом в акті перевірки обставини стосовно контрагента позивача ТОВ «Агротехпостач» (відсутність складських приміщень, працює лише 6 осіб) не призводять до недійсності всіх угод, укладених між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Агротехпостач», та в судовому порядку вказані угоди не визнавались не дійсними.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби форми «Р» від 25.07.2012 року № 0000281710.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 16.04.1999 року за № 23840170000003326 (а.с.10). Позивач перебуває на обліку як платник податків та зборів в органах державної податкової служби, та відповідно до свідоцтва від 24.05.2006 року НОМЕР_1 є платником податку на додану вартість (а.с.13).

Відповідач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

В період з 09.07.2012 року по 13.07.2012 року на підставі наказу від 07.07.2012 року № 348 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Агротехпостач» за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року, за результати якої складено акт від 12.07.2012 року № 670-172-2668100734 (а.с.15-40).

На підставі акту перевірки податковим органом 25.07.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000281710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2272,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1515 грн., за штрафними санкціями 757,50 грн.( а.с. 51).

Стосовно вимог позивача про визнання протиправними дій Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Агротехпостач», колегія суддів зазначає наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Такі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, в даному випадку податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.07.2012 року № 0000281710. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав (чи інтересів).

Суд першої інстанції, відмовляючи в цій частині позову, зазначив, що у податкового органу були правові підстави, передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для видання наказу від 07.07.2012 року № 348 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року», оскільки на обов'язковий запит органу державної податкової служби ФОП ОСОБА_2 копії документів бухгалтерського та податкового обліку по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Агротехпостач» були надані не в повному обсязі, що зафіксовано в акті перевірки (а.с.20).

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів та сторони постанову суду першої інстанції в цій частині не оскаржують.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Згідно висновків акту перевірки від 12.07.2012 року № 670-172-2668100734 податковим органом встановлені порушення ФОП ОСОБА_2:

- п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, а саме - відсутність реального настання правових наслідків по ланцюгу постачання до «вигодонабувача» у травні, червні 2011 року: по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 4160 грн. за травень 2011 року - ПП СПФ «Агро» (код ЄДРПОУ 30877035); по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 5675 грн. - ТОВ «Агротехпостач» (код ЄДРПОУ 30597040), з яких за травень 2011 року - 4108 грн., за червень 2011 року - 1567 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання всього у сумі 4160 грн., в т.ч. за травень 2011 року на суму 4160 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит всього у сумі 5675 грн., в т.ч. за травень 2011 року на суму 4108 грн., за липень 2011 року на суму 1567 грн..

У відповідності із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Агротехпостач» та ФОП ОСОБА_2 04 січня 2011 року укладений договір № 16 постачання продукції (а.с.62-65). На виконання вказаного договору між сторонами оформлені податкова накладна від 17.05.2011 року № 70, видаткова накладна від 17.05.2011 року №АС-00070 (а.с.66, 67). Оплата за отриманий товар здійснена позивачем шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ «Агротехпостач» грошових коштів згідно платіжного доручення від 30.05.2011 року № 3005 в сумі 24648,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 4108,00 грн. (а.с.69).

02 березня 2011 року між ТОВ «Агротехпостач» та ФОП ОСОБА_2 укладений договір № 0020312011 на перевезення вантажів по території України (а.с.56-57). На виконання вказаного договору між сторонами оформлені податкова накладна від 18.06.2011 року № 104 та акт приймання виконаних робіт, складений 18.06.2011 року (а.с.59-60). Оплата за отримані транспортні послуги здійснена позивачем шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ «Агротехпостач» грошових коштів згідно платіжного доручення від 30.05.2011 року № 3006 в сумі 9400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 1566,67 грн. (а.с.60).

В подальшому товар, отриманий позивачем від ТОВ «Агротехпостач» по договору від 04 січня 2011 року № 16, був реалізований ППСПФ «Агро» (податкова накладна від 19.05.2011 року № 1, видаткова накладна від 19.05.2011 року № 1/05 (а.с.120,121). Оплата за отриманий товар здійснена ППСПФ «Агро» шляхом перерахування на банківський рахунок ФОП ОСОБА_2 грошових коштів, що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с.122-130).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість у травні - червні 2011 року по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Агротехпостач» та ППСПФ «Агро» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України, з чим погоджується колегія суддів.

Колегія суддів безпідставними та необґрунтованими посилання апелянта на відсутність поставок (робіт, послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину. Вказані доводи є припущеннями відповідача. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними. Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом відсутні.

Посилання апелянта на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагента позивача - ТОВ «Агротехпостач», що відображено у акті ДПІ у Лутугинському районі від 11.10.2011 року № 257/2301/30597040, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже, не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Апелянтом не надано а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Натомість позивачем, як зазначено вище, документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій.

Крім того, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що спірний період вже був предметом перевірки Алчевскої ОДПІ, про що свідчить акт від 19.12.2011 року № 2120-171-2668100734 про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року (а.с.135-156) Вказаним актом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства по операціях з продажу товарів ПП СПФ «Агро» у травні 2011 року та по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Агротехпостач» у травні 2011 року, червні 2011 року. Таким чином, висновки двох актів перевірок стосовно одного і того ж періоду ( травень - червень 2011 року) є суперечливими.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби по даній справі не доведено правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 року № 0000281710.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року по справі № 2а/1270/7215/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року по справі № 2а/1270/7215/2012 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін