Постанова № 29326928, 11.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2013 р. Справа № 5015/1912/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:Грабовська М.Д., представник за дов.;від відповідача 1:Поз М.О., представник за дов.;від відповідача 2:Юзва В.О., представник за дов.;від відповідача 3:Разінькова Т.О., представник за дов.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. (складена 26.09.2012р.)у справі господарського суду№5015/1912/12 Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Західекспертспецбуд" м. Львівдо 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс" м. Городок Львівська обл.; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс автодор" м. Київ; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" м. Київпровизнання недійсним договору поруки від 27.03.2008р.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.06.2012р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від24.09.2012р. (складена 26.09.2012р.) у справі№5015/1912/12, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним договір поруки від 27.03.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс автодор", Товариством з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Третій відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг", з прийнятим судовим рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з відпусткою судді Прокопанич Г.К. було проведено повторний автоматичний розподіл справи №5015/1912/12 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. № 03.14.03-04/1575.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.12.2012р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Акулова Н.В., Євсіков О.О.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 16.01.2013р. в зв'язку з виходом з відпустки судді Прокопанич Г.К. та завантаженістю судді Акулової Н.В. для розгляду справи №5015/1912/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 21.01.2013р. оголошено перерву до 28.01.2013р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.01.2013р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" про продовження строку розгляду касаційної скарги у справі №5015/1912/12, продовжено строк її розгляду на п'ятнадцять днів. Оголошено перерву в судовому засіданні до 04.02.2013р.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 31.01.2013р. №02-05/27 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Євсікова О.О. для розгляду справи №5015/1912/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Владимиренко С.В.

У письмових відзивах на касаційну скаргу позивач, перший та другий відповідачі просили залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 04.02.2013р. оголошено перерву до 11.02.2013р.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 07.02.2013р. в зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О. та завантаженістю судді Владимиренко С.В. для розгляду справи №5015/1912/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 11.02.2013р. представники позивача, першого та другого відповідача заперечували проти задоволення касаційної скарги, представник скаржника підтримав вимоги касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 21.05.2007р. між Brosta Enterprises Limited (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західекспертспецбуд" (позичальник) укладений договір позики №1/21-05, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику в користування кошти поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості в розмірі, що не перевищує 100000000 дол. США із процентною ставкою за користування позики 1% річних, а позичальник зобов'язався повернути позику і сплатити відсотки за користування позикою до 21.05.2014р.

05.06.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західекспертспецбуд" (боржник) укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручився перед Brosta Enterprises Limited за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю "Західекспертспецбуд" як боржником щодо погашення заборгованості в сумі 100000000 дол. США за основним договором позики №1/21-05 від 21.05.2007р.

Відповідно до п.п. 3.5, 3.6 зазначеного договору поручитель не має права укладати інші договори поруки із третіми особами або гарантувати виконання зобов'язань третіх осіб без письмового повідомлення про це кредитора та без письмового повідомлення третіх осіб про наявність даного договору.

27.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс автодор" (лізингоодержува) укладений договір фінансового лізингу №023-03/2008-С.

27.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс" (поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс автодор" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (кредитор) укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання зобов'язання боржника, що виникло на підставі договору фінансового лізингу №023-03/2008-С від 27.03.2008р. у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 617 ЦК України відсутність у боржника грошових коштів не вважається випадком, в розумінні цієї норми, та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Беручи до уваги вищевикладене, господарськими судами попередніх інстанцій вірно не прийняті до уваги посилання позивача щодо укладення спірного договору поруки Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс" внаслідок помилки, оскільки фінансовий стан останнього не допускає можливості одночасного виконання його зобов'язань за обома договорами поруки та дійшли до вірного та обґрунтованого висновку, що ймовірність порушення зобов'язання у майбутньому не носить характеру такої помилки

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 3.6 договору поруки від 05.06.2007р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Будімекс" не має права укладати інші договори поруки із третіми особами або гарантувати виконання зобов'язань третіх осіб без письмового повідомлення даних третіх осіб про наявність даного договору.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідні повідомлення позивачу не направлялись.

Таким чином, судова колегія Вищого господарського суду України, погоджується з висновками судів про наявність правових підстав для визнання договору поруки від 27.03.2008р. недійсним.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. (складена 26.09.2012р.) у справі №5015/1912/12 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. (складена 26.09.2012р.) у справі №5015/1912/12 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков