Ухвала суду № 29326906, 07.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"07" лютого 2013 р. Справа № 13/191-3/291

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєва І.В.

Владимиренко С.В.,

розглянувши касаційну скаргу державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 року

за заявою державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя про визнання наказу господарського суду міста Києва № 13/191-3/291 від 10.05.2012 таким, що не підлягає виконанню

у справі № 13/191-3/291 господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл"

до відповідача-1 державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя;

до відповідача-2 Одеської міської ради;

до відповідача-3 Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської ради

про спонукання до виконання зобов'язань за договором

ВСТАНОВИВ:

У червні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя та Одеської міської ради про спонукання Одеської міської ради надати державному підприємству Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки та спонукання державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя розробити детальний план території берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса і передати його товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2007 року до справи залучений відповідач-3 - Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської ради (т.1, а.с. 122-123).

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року в позові відмовлено повністю (т. 1, а.с. 221-228).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року залишено без змін (т. 2, а.с. 47-53).

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2008 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року та рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва (т. 2, а.с. 96-105).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2008 року справі присвоєно номер 13/191-3/291 та призначено до розгляду (т.3, а.с. 1-2).

Ухвалою Верховного Суду України від 12.11.2008 року відмовлено в порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 01.07.2008 року (т.3, а.с.86).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року у справі № 13/191-3/291 заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково; заборонено Одеській міській раді, Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та іншим особам вчиняти дії щодо передання у власність чи в користування земельних ділянок фізичним чи юридичним особам на території берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в м. Одеса, в тому числі погоджувати розташування об'єктів будівництва, затверджувати та погоджувати проектну документацію, відведення земельних ділянок (копії матеріалів справи, а.с. 15-18).

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року позовні вимоги задоволено, зобов'язано Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати умови п. 4.1.2 Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність № 22 від 02 квітня 2004 року та надати товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія"' в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи-власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки. Зобов'язано Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати умови п. 2.2.2 договору на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004 від 14.05.2004 року та надати Українському державному науково-дослідницькому інституту проектування міст "Діпромісто" матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи-власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки. Зобов'язано Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати п. 4.1.2 генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02 квітня 2004 року та погодити ескізний проект забудови берегових схилів від пров. Купального до вул. Віце-адмірала Азарова в місті Одеса товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл", який передано 13.11.2006 року до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради. Зобов'язано Український державний науково-дослідницький інститут проектування міст "Діпромісто" виконати умови договору на виконання містобудівної документації № 620-02/1-2004 від 14.05.2004 року, розробити детальний план території берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса і передати його товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" (т.4, а.с. 22-40).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року апеляційні скарги Одеської міської ради та державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року без змін (т.4, а.с. 136-143).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2012 року касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (т. 5, а.с. 165-168).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2012 року касаційну скаргу Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (т. 5, а.с. 169-172).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.08.2012 року відмовлено державному підприємству Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року у справі № 13/191-3/291, касаційну скаргу державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року (з доданими до неї документами) повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (т. 5, а.с. 191-196).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.08.2012 року Одеській міській раді відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року у справі № 13/191-3/291, а також відмовлено у прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року на підставі ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (т. 5, а.с. 207-212).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2012 року відмовлено Одеській міській раді у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, касаційну скаргу Одеської міської ради на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 року у справі № 13/191-3/291 на підставі п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

10.05.2012 року господарський суд міста Києва видав наказ № 13/191-3/291 "Про примусове виконання рішення", яким зобов'язав державне підприємство Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя виконати умови договору на виконання містобудівної документації № 620-02/1-2004 року від 14.05.2004 року, розробити детальний план території берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса і передати його позивачу товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" (копії матеріалів справи, а.с. 23).

25.06.2012 року державне підприємство Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва № 13/191-3/291 від 10.05.2012 року таким, що не підлягає виконанню (копії матеріалів справи, а.с. 24-26).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2012 року (суддя Домнічева І.О.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 року у справі № 13/191-3/291 (головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді Корсакова Г.В., Гаврилюк О.М.) (копії матеріалів справи, а.с. 177-181) в задоволенні заяви державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя про визнання наказу господарського суду міста Києва № 13/191-3/291 від 10.05.2012 року таким, що не підлягає виконанню відмовлено (копії матеріалів справи, а.с. 44-47).

Не погоджуючись із постановленими судовими актами, державне підприємство Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду України від 28.11.2012 року, прийняти нове рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 28.11.2012 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 18.12.2012 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 19.12.2012 року, про що свідчить поштовий штамп на конверті, адресованому Київському апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку.

Скаржником касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є складні погодні умови, що мали місце 18.12.2012 року, у зв'язку з чим працівник, якому доручено відправку кореспонденції, не зміг відправити касаційну скаргу на адресу Київського апеляційного господарського суду у строк, передбачений законодавством.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, постанова Київського апеляційного господарського суду направлена сторонам у справі 06.12.2012 року, про що свідчить штамп Київського апеляційного господарського суду на зворотній стороні постанови.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

З урахуванням викладеного колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст ст. ст. 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

1. Відмовити державному підприємству Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 року за заявою державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя про визнання наказу господарського суду міста Києва № 13/191-3/291 від 10.05.2012 таким, що не підлягає виконанню у справі № 13/191-3/291, повернути заявникові без розгляду (з доданими до неї документами).

3. Повернути державному підприємству Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 02497720) з Державного бюджету України 567 (п'ятсот шістдесят сім) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 971 від 18.12.2012 року.

4. Копії матеріалів справи № 13/191-3/291 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

С.В. Владимиренко