Рішення № 29325418, 07.02.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/1981/2013

Головуючий у 1- й інстанції: Белоконна І.В.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було задоволено частково та стягнено з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № ML-005/073/2005 від 23 грудня 2005 року в розмірі 62 077, 9 дол. США, що еквівалентно 494 978, 14 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, неустойку у розмірі 145 533, 6 грн., судовий збір у розмірі 1 700 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року заяву ОСОБА_2 про перегляд вказаного заочного рішення було залишено без задоволення.

12 грудня 2012 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права, просила суд його скасувати. В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначила, що нею в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено суму у розмірі 450, 73 дол. США, однак вказана сума у розрахунку заборгованості не була відображена. Також апелянт зазначила, що судових повісток про розгляд справи не отримувала, а саме рішення містить неточності, що підлягають виправленню.

У судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала та просила суд її задовольнити.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за довіреністю - Борщ Д.В. апеляційну скаргу просила відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 23 грудня 2005 року між Райффайзенбанк Україна та ОСОБА_2 (позичальник) був укладений кредитний договір № ML-005/073/2005, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит на загальну суму 59 168,00 дол. США строком до 23 грудня 2020 року зі сплатою 11 % річних за користування кредитними коштами.

ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, що станом на 09 червня 2011 року становила 62 077, 90 дол. США, що еквівалентно 494 978, 14 грн. за офіційним курсом НБУ станом на дату проведення розрахунку заборгованості, та 145 533, 60 грн., з яких:

- залишок заборгованості за кредитом - 53 513, 04 дол. США, що еквівалентно 426 686, 23 грн.;

- сума несплачених відсотків за користування кредитом з 24 травня 2007 року по 09 червня 2011 року - 8 564, 86 дол. США, що еквівалентно 68 291, 91 грн.;

- пеня за період з 05.11.2010 року по 09.06.2011 року - 145 533, 6 грн.

07 червня 2011 року ОСОБА_2 було надіслано досудову вимогу, у якій запропоновано погасити достроково погасити заборгованість за кредитним договором протягом 30-ти днів з дати отримання вимоги.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1.9.1 кредитного договору № ML-005/073/2005 від 23 грудня 2005 року банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником та/чи майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно встановлених п. 2.3.7 та ст. 3 договору) або у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником або майновим поручителем умов договору іпотеки чи/та договору іпотеки (майнової поруки). При цьому виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 7 банківських днів з дати надіслання банком відповідної вимоги.

На підставі п. 4.1.1 кредитного договору № ML-005/073/2005 від 23 грудня 2005 року за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором та пені за несвоєчасне виконання позичальником покладених на неї зобов'язань.

Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розміру прострочених відсотків за користування кредитом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.5.1.3 кредитного договору при надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов'язань банк направляє такі кошти на погашення боргових зобов'язань у наступній черговості, крім випадків, передбачених цим договором: 1) прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочка має місце);2) проценти, нараховані на прострочену до повернення суму кредиту (якщо прострочка матиме місце); 3) прострочена до повернення сума кредиту (якщо прострочка матиме місце); 4) пеня за несплату в строк процентів (якщо прострочка матиме місце); 5) пеня за неповернення в строк суми кредиту (якщо неповернення матиме місце); 6) строкові проценти за користування кредитом; 7) штраф за нецільове використання кредиту; 8) сума основного боргу за кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 162), ОСОБА_2 23 червня 2011 року було здійснено поповнення поточного рахунку для погашення кредиту у розмірі 112, 29 дол. США.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором вказану суму в рахунок погашення прострочених відсотків не зарахував, суд першої інстанції зазначених доводів відповідача не перевірив та не дав їм належної оцінки.

З огляду на викладене, сума несплачених відсотків за користування кредитом (з 24 травня 2007 року по 09 червня 2011 року ) підлягає зменшенню до 8 452, 57 дол. США.

Водночас колегія суддів відхиляє як такі, що не узгоджуються з матеріалами справи, доводи апелянта про неврахування банком при розрахунку заборгованості суми у розмірі 388, 44 дол. США, оскільки згідно з розрахунком заборгованості (а.с. 121) та випискою з особового рахунку (а.с. 158) зазначена сума була зарахована.

Також є необґрунтованими посилання апелянта на те, що вона не отримувала судові повістки, оскільки згідно з матеріалами справи відповідач була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

З огляду на викладене, заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року підлягає зміні в частині стягнення з ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 62 077, 90 дол. США шляхом її зменшення до 61 965, 61 дол. США.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 3 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 у сумі 62 077,90 дол. США - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (м. Київ вул. Фізкультури, 28Д, р/р № 26507002333333 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) суму заборгованості за кредитним договором № ML-005/073/2005 від 23 грудня 2005 року у розмірі 61 965, 61 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ (100 дол. США = 799, 30 грн.) станом на 07 лютого 2013 року становить 495 291, 61 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді