Постанова № 2932484, 28.05.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 22а - 2165/08 Головуючий суддя у 1-ій

категорія - інстанції - Ворожбянов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого, судді Сафронової С.В. (доповідач)

суддів  Поплавського В.Ю.,

Уханенко С.А.

при секретарі Фірсік ДЮ

за участі: представників відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Михайлівського районного центру зайнятості населення Запорізької області на постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2007 року

у адміністративній справі № 2а-17/07 за позовом Михайлівського районного центру зайнятості населення Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 2465,43 грн., -

встановила:

У травні 2007 року Михайлівський районний центр зайнятості населення Запорізької області звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому посилаючись на те, що відповідач отримавши у травні 2006 р. одноразову грошову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності у розмірі 2465,43 грн., на протязі наступних шести місяців з дня отримання грошової допомоги не здійснював підприємницьку діяльність, не звітував про свою діяльність до органів податкової служби та не сплачував податки, тому перераховані гроші підлягають поверненню, проти чого відповідач заперечує.

Відповідач заперечував проти задоволення позову посилаючись на безпідставність вимог позивача, оскільки після отримання грошової допомоги і до 23.02.2007 р. він вів підприємницьку діяльність, звітував та сплачував єдиний податок, а грошова допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності може вимагатися до повернення лише у випаду не проведення підприємницької діяльності чи припинення підприємницької діяльності протягом шести місяців з дня отримання коштів, або неподання до органу податкової служби звітності чи несплати єдиного податку протягом шести місяців з дня отримання коштів. Крім того, за твердженням відповідача, отримані ним кошти у 2006 р. не підлягаю поверненню у 2007 р., оскільки Порядок повернення коштів діяв лише на період 2006 року.

Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2007 року у задоволені адміністративного позову Михайлівському районному центру зайнятості населення Запорізької області було відмовлено.

Не погоджуючись за зазначеною постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення, невідповідність обставин, що мають значення для справ, які суд визнав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 виплачені йому грошові кошти, як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач отримавши грошову допомогу, як платник єдиного податку, зобов'язаний був сплачувати єдиний податок не пізніше 20 числа наступного місяця за період з 24.05.2006 р. по 24.11.2006 р., але ОСОБА_1 не сплачував єдиний податок за серпень, вересень та жовтень 2006 року, і відповідно наданих до суду відповідачем доказів, він взагалі не проводив підприємницьку діяльність та не використав надану йому грошову допомогу.

Відповідач заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 24.01.2006 р., директором Михайлівського РЦЗ відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» та п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було видано накази від 24.01.2006 р. № НТ 060124 та від 24.01.2006 р. № НТ 060124 про надання відповідачу статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю. На підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 10.05.2005 р. про призначення допомоги та представлено ним бізнес - плану, 24.05.2006 р. з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, ОСОБА_1 було виплачено 2465,43 грн. допомоги по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності. При поданні заяви 10.05.2006 р. на отримання одноразової допомоги, відповідач був ознайомлений з змістом ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», про що свідчить його власноручний запис (а.с.6)

Після отримання за запитом позивача відповіді від ДПІ у Михайлівському районі. про те, що ОСОБА_1 з 01.08.2006 р. свою діяльність призупинив, податки не сплачував, і з 06.12.2006 р. знятий з обліку в ДПІ (а.с.3), наказом директора РЦЗ № 12 від 08.02.2007 р. було вирішено вжити заходів про повернення коштів у сумі 2465,43 грн. виплачених ОСОБА_1 як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності у зв'язку з несплатою ним протягом шести місяців з дня отримання коштів єдиного (фіксованого) податку.

У зв'язку з відмовою відповідача повернути гроші добровільно, Михайлівський районний центр зайнятості населення Запорізької області звернувся до суду з адміністративним позовом, що відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.17, п.5 ч.4 ст.50 КАС України та положенням Постанови Кабінету Міністрів України № 511 від 12.04.2006 р. «Про затвердження Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності».

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що виданий відповідачем наказ № 12 від 08.02.2007 р. про вжиття заходів по поверненню коштів є наслідком невірного тлумачення позивачем Порядку повернення у 2006 р. коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, а поданий до суду позов є необґрунтованим, оскільки доводи позивача спростовані наданими відповідачем доказами, з яких вбачається, що жодних порушень з боку ОСОБА_1 не було допущено, бо ним проводилася підприємницька діяльність та сплачувалися необхідні платежі своєчасно та в повному обсязі, а тому підстави для повернення одержаних відповідачем коштів відсутні.

Проте, з такими висновками погодитися не можна, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01.06.2006 р. до 31.07.2006 р. знаходився на спрощеній системі оподаткування і за вказаний період сплачував єдиний (фіксований) податок щомісячно по 60 грн. та звітував до ДПІ у Михайлівському районі. З 01.08.2006 р. відповідач призупинив свою підприємницьку діяльність, податок не сплачував, а з 06.12.2006 р. був знятий з обліку в ДПІ у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності.

Як вбачається з записів у книзі обліку витрат та доходів (а.с.37-39), свою підприємницьку діяльність відповідач проводив на підставі виданого Михайлівською райдержадміністрацією свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 від 12.05.2006 р. та займався вирощуванням і реалізацією свиней. Але за період з травня 2006 року по листопад 2006 року відповідач не мав ніяких витрат та доходів. Відсутність у відповідача витрат при проведенні підприємницької діяльності підтверджується також декларацією за 2006 рік (а.с.57-58).

Вищезазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 отримавши у травні 2006 р. з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності у сумі 2465,43 грн., взагалі не витрачав цих грошових коштів на придбання свиней та їх утримання.

Наявні в матеріалах справи звіти суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи - платника єдиного податку та квитанції (а.с.17-23) свідчать про те, що відповідач звітував до ДПІ та сплачував єдиний податок лише за червень, липень та серпень 2006 р.

Відповідно до пункту 3 Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2006 р. № 511 (далі - Порядок), підставою для розгляду комісією питання про повернення коштів є несплата фізичною особою - підприємцем протягом шести календарних місяців з дня отримання коштів єдиного (фіксованого) податку. Відповідна інформація надсилається органом державної податкової служби до центру зайнятості.

Обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності, що відповідно до п.4 Порядку є підставою для не повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності - судом та матеріалами справи не встановлено. А представлені відповідачем висновки експертизи № 106/420,421 від 24.01.2007 р. колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки звернення ОСОБА_1 до Михайлівської державної лабораторії ветеринарної медицини відбулося лише 24 січня 2007 р., тобто після припинення відповідачем підприємницької діяльності, і на дослідження було представлено лише два трупи поросят, які з огляду на вказаний 5 місячний вік, були придбані у вересні 2006 року, тобто після призупинення відповідачем своєї діяльності та в той час, коли він не звітував до ДПІ і не сплачував податки.

  Доводи ОСОБА_1 щодо неможливості застосування відповідачем у 2007 році Порядку, у зв'язку з тим, що його положення діяли лише на період 2006 р. є безпідставними, оскільки строк його дії було продовжено на 2007 рік згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 98 від 31.01.2007 р., прийнятою відповідно до ст.107 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік <nau://489-16/>».

Вищенаведені обставини свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та про законність вимог позивача, що є підставою для їх задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення по справі.

Керуючись п.3 ч. ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Михайлівського районного центру зайнятості населення Запорізької області - задовольнити, постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2007 року - скасувати.

 Адміністративний позов Михайлівського районного центру зайнятості населення Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 2465,43 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Михайлівського районного центру зайнятості населення Запорізької області 2465,43 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 43 коп.) коштів, виплачених йому ч допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності з зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок 37176300901185 в ГУДКУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 20493826, МФО 813015.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення повного тесту постанови.

Повний тест постанови складено 03 червня 2008 року

Судді:

Копія відповідає оригіналу. Суддя: