18.01.2013
Справа № 0514/10200/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2013 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Здоровиці О.В.
при секретаріСисенко Ю.В.
за участю
представника позивачаОСОБА_1
представника відповідачаОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулися з позовом до Державного підприємства Добропіллявугілля про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 11.07.1988 року по 18.08.2012 року він працював в ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта «Новодонецька». 09.11.2007 року він виконував роботи на підприємстві, коли з ним стався нещасний випадок. За результатами цього був складений акт розслідування нещасного випадку, який стався вся на виробництві за формою Н-5 від 11.11.2007 року та акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 № 63 від 11.11.2007 р. та акт розслідування нещасного випадку, який стався вся на виробництві за формою Н-5 від 11.11.2007 р. В ході розслідування було встановлено, що нещасний випадок стався 09.11.2007 року, коли він виконував виданий йому наряд при заведенні бруса в нижній частині лави на 1-шу та 2-гу секцію комплексу ЗКД-90. При виконанні наряду шматком породи покрівлі, який випав, позивачу травмувало пальці правої кисті. Після отримання травм він був госпіталізований до Добропільської ЦРЛ, а потім в інші медичні установи Донецької області, де проходив тривале лікування. Після проведення лікування він був направлений на огляд в обласну МСЕК. За результатами огляду рішенням МСЕК від 12.02.2008 року позивачу вперше було встановлено 20% втрати професійної працездатності, пов"язаної з трудовим ушкодженням від 09.11.2007 року. Внаслідок нещасного випадку на виробницві позивачу заподіяно моральної шкоди, яка полягає у отриманому ним фізичному болю, фізичних та душевних стражданням. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. З моменту отримання пошкодження, була порушена його нормальна життєдіяльність. Він тривалий час перебував на лікуванні в Добропільській ЦРЛ Донецької області. Весь цей час був відірваний від нормального способу життя. Він постійно відчуває біль в руці. У зв'язку з отриманим ушкодженням, він навіть не може тривалий час щось робити правою рукою, не може, як раніше виконувати деякі види робіт у побуті, по господарству, які він виконував до ушкодження здоров'я, він змушений відмовитися від деяких своїх звичок і своїх улюблених занять. Йому доводилося фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням його травми. Все це дуже негативно впливає на його самопочуття і на стан нервової системи. Таким чином, внаслідок отриманої травми, йому завдано значної для нього моральну шкоду, яку він оцінює в 8000 (вісім тисяч) гривень і яку просуть стягнути з відповідача на свою користь. Добровільно відповідач не бажає відшкодовувати спричинину моральну шкоду, тому він змушений за захистом своїх прав звернутися до суду.
Позивач в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій зазначив, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за участю його представника - ОСОБА_1
Представник позивача, ОСОБА_1, в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі і просив суд його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, позов не визнав. Вважає, що суду не надано належних доказів, які б свідчили про факт заподіяння позивачеві моральних страждань. Просив відмовити ОСОБА_3 в задоволені позову.
Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами в звязку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються ст. 237-1 КЗпП України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 в 2007 році працював гірником очисного забою 5-го розряду підземно ВП «Шахта «Новодонецька» ДП «Добропіллявугілля». Даний факт відповідачем в судовому засіданні не оспорювався.
Копією трудової книжки ОСОБА_3 підтверджується, що 18.08.2012 року останній був звільнений з шахти Новодонецька за п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоровя (а.с.17-19).
Під час виконання трудових обовязків, 09.11.2007 року, з позивачем трапився нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму у вигляді "закритий перелом 4, 5 пальців правої кисті". Даний факт підтверджується актом розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві форми Н-5 від 11.11.2007 року (а.с.10) та актом № 63 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 11.11.2007 року (а.с.9).
Висновком обласної травматологічної МСЕК від 12.02.2008 року (а.с.25) позивачу первинно встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв»язку з трудовим каліцтвом від 09.11.2007 року з 12.02.2008 року на 1 рік.
Висновком обласної МСЕК №6 від 15.02.2011 року (а.с.12) позивачу повторно встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв»язку з трудовим каліцтвом від 09.11.2007 року з 17.02.2011 року безстроково.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 13 Закону України Про охорону праці передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачу заподіяно, як з вини самого позивача, так і з вини інших осіб підприємства, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві форми Н-5 від 11.11.2007 року (а.с.10) та актом № 63 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 11.11.2007 року (а.с.9), виписками із акту огляду МСЕК (а.с.12, 25).
З акту розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві від 11.11.2007 року (а.с.10) вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_3 трапився внаслідок: порушення ОСОБА_3 §11 «Інструкції з охорони праці №1 для гірника очисного забою» та невиконання гірничим майстром дільниці ОСОБА_4 належного контролю за безпекою виконання робіт у своїй зміні, який порушив п.п. 2.2.9, 2.2.10 «Посадової інструкції гірничого майстра видобувної ділянки».
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП і що відповідач не забезпечив додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві та актом розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві.
Зазначені небезпечні умови праці стали однією із причин нещасного випадку на виробництві з позивачем, який внаслідок отриманої травми отримав ушкодження здоров»я.
Пошкодженням здоровя внаслідок отриманої на виробництві травми позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоровя, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Відповідно до частини 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про нещасний випадок на виробництві, акт розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності.
В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоровя, що є підставою для задоволення його позову. Крім цього суд бере до уваги, що ушкодження здоров"я також відбулося і з вини позивача, який при виконанні робіт порушив вимоги інструкціїї з охорони праці.
З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок виробничої травми позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.
Дані обставини знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, поясненнях представника позивача, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.
Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоровя, ступінь втрати ним професійної працездатності, ступінь вини як відповідача так і позивача суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 107,30 грн.
Керуючись ст..ст.5,10,60,88,209,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства Добропіллявугілля про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства Добропіллявугілля, місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр..Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 32186934, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 7000,00 (сім тисяч) гривень.
Стягнути з Державного підприємства Добропіллявугілля, місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр..Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 32186934, на користь держави судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 коп.) на р\рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач ГУ ДКУ Донецької області.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяО.В.Здоровиця
18.01.2013
Судове рішення № 29322608, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 18.01.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0514/10200/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: