Ухвала суду № 29321976, 01.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2523/1592/2012 Провадження № 22-ц/795/375/2013 Головуючий у I інстанції -Хоменко Л.В. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Бечка Є.М., суддів:Острянського В.І., Хромець Н.С.,при секретарі:Лучик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В серпні 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просить стягнути з останнього 9 000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач неналежно виконав свої обов'язки пастуха, внаслідок чого загинула належна їй корова. В подальшому, у судовому засіданні позивачка зменшила позовні вимоги на 2 000 грн., за які було реалізовано м'ясо корови, та просила стягнути 7 000 грн. матеріальної шкоди.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 7 000 грн. в рахунок спричиненої матеріальної шкоди, 500 грн. в рахунок спричиненої моральної шкоди, 223 грн. 10 коп. судового збору, а всього 7 723 грн. 10 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, ухваленим при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, неповному дослідженні та необ'єктивній оцінці доказів, допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Апелянт наполягає, що позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження наявності порушення ним взятих на себе зобов'язань, що корову пригнав до центру села та що корову було забито, а м'ясо продано.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за звичаєм, що склався між жителями села Кувечичі, в тому числі між позивачем та відповідачем, існує усна домовленість про почерговий випас корів, суттєвою умовою якої є обов'язок пастуха зберігати корів. У даному випадку між сторонами склались зобов'язальні правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства. Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 610, п.4 ч.1 ст.611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції, так як він відповідає наявним матеріалам та обставинам справи.

Судом встановлено, що згідно паспорту великої рогатої худоби (а.с.6) серії АС №37009 власником корови Мальвіна, симентальської породи є позивачка ОСОБА_6

За звичаєм, що склався між жителями села Кувечичі, в тому числі між позивачем та відповідачем, існує усна домовленість про почерговий випас корів, суттєвою умовою якої є обов'язок пастуха зберігати корів. Довідкою Кувечицької сільради від 05.08.2012 р. підтверджується, що належна ОСОБА_6 корова ходила на випас разом з чередою, яка випасалась згідно черги. Черга встановлюється громадою і контролюється самими жителями, які мають худобу, та депутатами сільради по своїх виборчих округах.

03.08.2012 року, в день випасання череди відповідачем ОСОБА_5, корова позивачки зникла, знайшли її лише через три доби, у знесиленому стані. В результаті корова померла. М'ясо було реалізоване позивачкою (а.с.100).

Постановою від 08.08.2012 року відмовлено у порушенні кримінальної справи по факту зникнення корови на підставі п.2 ст.6 КПК України, оскільки між сторонами склались цивільно-правові відносини.

З пояснень ОСОБА_5, відібраних 06.08.2012 року, що знаходяться у відмовному матеріалі №1902, на арк. 10, вбачається, що він був відсутній на пасовищі близько чотирьох годин, починаючи з 9-00 год., замість нього був інший пастух. Ввечері погнали корів в Кувечичі. Чи була там корова позивачки стверджувати не може.

В ході розгляду справи судом першої інстанції були досліджені всі надані сторонами докази, допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, показанням яких суд надав належну мотивовану оцінку.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції повинен був застосувати норми глави 66 ЦК України, якими врегульовано правовідносини зберігання не заслуговують на увагу, а щодо неповноти з'ясування обставин, необ'єктивності оцінки доказів, невідповідності висновків обставинам справи, порушення норм процесуального права - свого підтвердження не знайшли.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: