Ухвала суду № 29321907, 01.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2521/851/2012 Провадження № 22-ц/795/394/2013 Головуючий у I інстанції -Цигура Н.А. Доповідач - Страшний М. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,при секретарі:Примачок Ю.О.за участю:представника позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Срібнянського районного суду від 21 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, територіальної громади в особі Срібнянської селищної ради про визнання права власності на частину житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами в порядку спадкування, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

в с т а н о в и в:

Рішенням Срібнянського районного суду від 21 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт наполягає на тому, що її батько ОСОБА_9 успадкував 1\6 частину спірного будинку після смерті свого батька, а вона відповідно до ст. 1268 ЦК вважається такою, що прийняла спадщину, яка складається із цієї 1\6 частини будинку. Апелянт також зазначає, що відповідно до ст. 1266 ЦК України вона має право на спадкування 1\3 частини будинку із 2\3 його частин, які належали померлій її бабусі ОСОБА_10

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою ОСОБА_7 не вчинено жодних дій щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, що ОСОБА_7 не може вважатися такою, що прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_9 на підставі ч. 4 ст. 1268 ЦК України, оскільки положення даної норми до спірних правовідносин не застосовуються.

Апеляційний суд повністю погоджується із даним висновком, вважаючи, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_11, дідусь позивачки. Після його смерті відкрилась спадщина на 1\2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, яку прийняли його дружина ОСОБА_10 та син ОСОБА_8, які стали власниками 2\3 та 1\6 частин будинку відповідно.

Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.08.1997 року (а.с.16) вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_8 успадкували після смерті ОСОБА_11 в рівних частках 2\6 частин житлового будинку, а 1/6 частина житлового будинку залишилась відкритою.

ОСОБА_9 заяву до нотаріальної контори після смерті свого батька ОСОБА_11 не подавав, проте відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР в ред. 1963 року він вважається таким, що фактично прийняв спадщину, оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9, батько позивачки, помер. Після його смерті відкрилась спадщина - на 1\6 частину спірного житлового будинку, яку фактично прийняла ОСОБА_10, яка на час відкриття спадщини постійно проживала в цьому будинку, що підтверджується довідкою виконкому Срібнянської селищної ради №599 від 26.03.2012 року (а.с.52).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_10 Після її смерті спадщину - 2\3 частин житлового будинку, прийняв ОСОБА_8, шляхом подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.18).

Посилання апелянта на те, що вона, будучи неповнолітньою на час смерті як свого батька ОСОБА_9, так і бабусі ОСОБА_10, на підставі 1268 ЦК України прийняла спадщину, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки підстави для застосування до спірних правовідносин положень ЦК України в ред. 2004 року відсутні, враховуючи наступне. Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом.

Проте за матеріалами справи судом достовірно встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняла його мати ОСОБА_10, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Після смерті ОСОБА_10 спадщину прийняв ОСОБА_8

Таким чином, підстави для застосування до спірних правовідносин положення ЦК України 2004 року відсутні, а ЦК УРСР в ред. 1963 року не містив положень щодо фактичного прийняття спадщини неповнолітніми спадкоємцями.

За викладених обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильних висновків місцевого суду не спростовують і не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Срібнянського районного суду від 21 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: