Рішення № 29319468, 01.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.13 Справа№ 5015/1397/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р. Матвіїва, при секретарі судового засідання Л. Боржієвській, розглянув справу

за позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави, в особі:

позивача 1: Кабінету Міністрів України, м. Київ;

позивача 2: Державного агентства лісових ресурсів України, м. Київ;

позивача 3: Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Самгородок», с. Самгородок, Козятинського району Вінницької області;

до відповідача 2: Брюховицької селищної ради, с. м. т. Брюховичі;

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн», м. Львів;

до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007», Львівська область, Миколаївський район, с. м. т. Розділ;

до відповідача 5: Товариства з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ», м. Львів;

до відповідача 6: Управління земельних ресурсів м. Львова, м. Львів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Управління Держкомзему у місті Львові, м. Львів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Урумува Ж.М., м. Львів;

про: скасування рішення Брюховицької селищної ради № 618 від 23.10.2008 року «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 2-3327/04; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 8676, укладеного між Брюховицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн»; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 10431, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та Музикою Русланом Володимировичем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007», в частині передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» 45363/63611 частин земельної ділянки загальною площею 4,5363 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0068, яка знаходиться за адресою: Львівська область, смт. Брюховичі, район вулиці Ряснянської; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №10391, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок», Товариством з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ», в частині передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» 4337/7032 частин земельної ділянки загальною площею 0,4337 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0069, яка знаходиться за адресою: Львівська область, смт. Брюховичі, район вулиці Ряснянської; визнання нечинним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», серія ЯЖ № 907033 від 27.01.2009 року; визнання нечинним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», серія ЯЖ № 907034 від 27.01.2009 року; витребування земельної ділянки у ТзОВ «Самгородок» - площею 4,5363 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0068, та площею 0,4337 га, кадастровий № 4610166300:04:003:0069; зобов'язання відповідача ТзОВ «Самгородок» повернути спірні земельні ділянки площею 4,5363 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0068, та площею 0,4337 га, кадастровий № 4610166300:04:003:0069, - у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор;

позивача 1: Березюк С.Г. - представник на підставі довіреності;

позивача 2: не з'явився;

позивача 3: не з'явився;

відповідача 1: Петровський Ю.І. - представник на підставі довіреності;

відповідача 2: не з'явився;

відповідача 3: не з'явився;

відповідача 4: не з'явився;

відповідача 5: не з'явився;

відповідача 6: не з'явився;

третьої особи 1: не з'явився;

третьої особи 2: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 06.04.2012 року порушено провадження у справі за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України та Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самгородок», Брюховицької селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007», Товариства з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ» та Управління земельних ресурсів м. Львова, за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, Управління Держкомзему у місті Львові та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2, Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Урумової Ж.М., про скасування рішення Брюховицької селищної ради № 618 від 23.10.2008 року «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 2-3327/04; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 8676, укладеного між Брюховицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн»; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 10431, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та Музикою Русланом Володимировичем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007», в частині передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» 45363/63611 частин земельної ділянки загальною площею 4,5363 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0068, яка знаходиться за адресою: Львівська область, смт. Брюховичі, район вулиці Ряснянської; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №10391, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок», Товариством з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ», в частині передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» 4337/7032 частин земельної ділянки загальною площею 0,4337 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0069, яка знаходиться за адресою: Львівська область, смт. Брюховичі, район вулиці Ряснянської; визнання нечинним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», серія ЯЖ № 907033 від 27.01.2009 року; визнання нечинним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», серія ЯЖ № 907034 від 27.01.2009 року; витребування земельної ділянки у ТзОВ «Самгородок» - площею 4,5363 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0068, та площею 0,4337 га, кадастровий № 4610166300:04:003:0069; зобов'язання відповідача ТзОВ «Самгородок» повернути спірні земельні ділянки площею 4,5363 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0068, та площею 0,4337 га, кадастровий № 4610166300:04:003:0069, - у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України. Розгляд справи призначено на 23.04.2012 року.

В судове засідання 23.04.2012 року представник прокуратури пояснив, що виконає вимоги ухвали господарського суду від 06.04.2012 року на наступне судове засідання. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились. Розгляд справи відкладено на 14.05.2012 року.

В судовому засіданні 14.05.2012 року представник прокуратури на виконання вимоги ухвали господарського суду від 06.04.2012 року подав Витяг з ЄДРЮО та ФО та письмові пояснення №28ч-вих-12 від 14.05.2012 року. Представник позивача-1 позовні вимоги підтримав, проти відкладення розгляду справи не заперечував. Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Решта представників сторін в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, вимог попередніх ухвал не виконали. Розгляд справи відкладено на 23.05.2012 року.

В судовому засіданні 23.05.2012 року представник позивача-1 позовні вимоги підтримав, проти відкладення розгляду справи не заперечував. Представник позивача-3 позовні вимоги підтримав, подав пояснення стосовно відношення до позову. Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Присутні представники сторін в судовому засіданні не заперечують проти продовження строку розгляду спору. Суд оглянув оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Самгородок». Решта представників сторін в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, вимог попередніх ухвал не виконали. Суд ухвалив продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 07.06.2012 року.

В судовому засіданні 07.06.2012 року представники прокуратури, позивача-1 та позивача- 3 позовні вимоги підтримали. Представником відповідача-2 в судове засідання подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого він вважає позовні вимоги такими що не підлягають до задоволення. Крім цього, відповідачем-1 подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності та клопотання про припинення провадження у справі в частині вимог про визнання не чинним Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» ЯЖ № 907033 від 27.01.2009 року та державного акту на право власності на земельну ділянку виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» ЯЖ № 907034 від 27.01.2009 року. Брюховицька міська рада проти позову заперечує, з підстав, викладених у поданому в судовому засіданні 07.06.2012 року відзиві № 814 від 07.06.2012 року. Представники позивача-2, відповідача-3 та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, вимог попередніх ухвал не виконали. Крім цього, представником відповідача-2 в судовому засіданні подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомлення із матеріалами справи. Розгляд справи відкладено на 14.06.2012 року.

В судовому засіданні 14.06.2012 року представники прокуратури та позивача-1 позовні вимоги підтримали. Проти відкладення справи не заперечували. Решта представників сторін в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено на 26.06.2012 року.

В судове засідання 26.06.2012 року представники позивача- 2, позивача- 3, відповідача-2, відповідача-3 та третіх осіб не з'явилися, причини неявки не повідомили, вимог попередніх ухвал не виконали. Розгляд справи відкладено на 04.07.2012 року.

В судове засідання 04.07.2012 року представники позивача- 2, відповідача- 2, відповідача-3 та третіх осіб не з'явилися, причини неявки не повідомили, вимог попередніх ухвал не виконали. Суд ухвалив залучити до участі у справі в процесуальному статусі відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007» та Товариство з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ». Розгляд справи відкладено на 03.08.2012 року.

В судовому засіданні 03.08.2012 року представник позивача-1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача-2 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились. Від позивача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Від позивача-3 та третьої особи-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 27.08.2012 року.

В судовому засіданні 27.08.2012 року представники прокуратури та позивача подали клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати уточнення до позову. Представник відповідача проти відкладення розгляду справи не заперечував. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились, прочини неявки не повідомили, вимог попередніх ухвал суду не виконали. Розгляд справи відкладено на 03.09.2012 року.

В судовому засіданні 03.09.2012 року представники прокуратури та позивача подали клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати уточнення до позову. Представник відповідача проти відкладення розгляду справи не заперечував. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились, прочини неявки не повідомили, вимог попередніх ухвал суду не виконали. Розгляд справи відкладено на 17.09.2012 року.

В судовому засіданні 17.09.2012 року представник відповідача позов заперечив повністю, надав усні пояснення по суті спору, проти відкладення розгляду справи не заперечував. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились, прочини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено на 24.09.2012 року.

В судовому засіданні 24.09.2012 року прокурор подав в матеріали справи копію рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03.09.2012 року у справі № 1328/974/12 (2/1328/1060/12) за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до Лах Євгена Васильовича та Брюховицької селищної ради. Позовні вимоги підтримав. В судовому засіданні 24.09.2012 року представник відповідача позов заперечив повністю, надав усні пояснення по суті спору, проти відкладення розгляду справи не заперечував. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились, прочини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено на 03.10.2012 року.

В судовому засіданні 03.10.2012 року прокурор позов підтримав, подав заяву про уточнення позовних вимог. Представник позивача також позовні вимоги підтримав. Представник позивача-3 подав клопотання про розгляд справи без його участі в судовому засіданні. Представник відповідача позов заперечив повністю, надав усні пояснення по суті спору, проти відкладення розгляду справи не заперечував. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились, прочини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено на 31.10.2012 року.

В судовому засіданні 31.10.2012 року представники прокуратури позов підтримали. Представник позивача-3 також позовні вимоги підтримав, проти відкладення розгляду справи не заперечував. Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено на 23.11.2012 року.

В судовому засіданні 23.11.2012 року представники прокуратури та позивача-1 та позивача -2 позовні вимоги підтримали. Представник прокуратури усно заявив клопотання про забезпечення позову та відкладення розгляду справи. Представник відповідача-1 проти позову заперечив. Проти відкладення розгляду справи сторони не заперечували. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили. В судовому засіданні брали участь представник ТРК «Люкс» І. Ващишин, Ланик З.А., Вовк С.І. - депутати Брюховицької селищної ради. Прокурор заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості виготовити та належним чином обгрунтувати заяву про вжиття заходів до забезпечення позову. Розгляд справи відкладено на 10.12.2012 року.

В судовому засіданні 10.12.2012 року представники прокуратури та позивача-1 позовні вимоги підтримали. Представник позивача-1 подав клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача-3 подав клопотання, в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності. Прокурор подав заяву про забезпечення позову. Представники відповідачів проти позову заперечили. Представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву та заяву про долучення до матеріалів справи документів. Проти відкладення розгляду справи сторони не заперечували. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили.

Суд ухвалив вжити захід до забезпечення позову у наступний спосіб: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» (Вінницька область, Козятинський район, с. Самгородок, вул. Леніна, 58, код ЄДР 34377443) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (в тому числі зносити розташовані на ній зелені насадження, проводити будівельні та інші роботи) щодо належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» на праві власності земельних ділянок площею 4,5363 га. кадастровий № 4610166300:04:003:0068 та площею 0,4337 га кадастровий № 4610166300:04:003:0069; що знаходяться за адресою: Львівська область, с. м. т. Брюховичі, район вулиці Ряснянської. Розгляд справи відкладено на 02.01.2013 року.

В судовому засіданні 02.01.2013 року представники прокуратури та позивача-1 позовні вимоги підтримали з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві. Представники відповідачів проти позову заперечили. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили. Вимог попередніх ухвал господарського суду сторони не виконали. Розгляд справи відкладено на 17.01.2013 року.

В судовому засіданні 17.01.2013 року представники прокуратури, позивача-1 та позивача-3 позовні вимоги підтримали з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві. Представники відповідача-1 проти позову заперечив. Решта представників сторін в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили. Вимоги попередніх ухвал господарського суду сторони не виконали. Розгляд справи відкладено на 01.02.2013 року.

В судовому засіданні 01.02.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовились.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

Брюховицькою селищною радою 11.03.2004 року та 18.03.2004 року прийнято рішення № 245 та № 263 про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 з держлісфонду Брюховицького лісництва Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005р. вищевказані рішення відповідача-2 були визнані неправомірними та скасовані. Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року.

15 листопада 2004 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області прийняв рішення у цивільній справі № 2-3327/04, яким зобов'язав Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га, з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в смт. Брюховичі в районі вулиці Ряснянської, яку орендує Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру; укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» сплатити вартість земельної ділянки площею 8,8643 га, з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянської, яка складає згідно з експертною оцінкою 2 646 740 грн. на банківський рахунок Брюховицької селищної ради.

В подальшому, зазначене вище рішення суду переглянуто Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за заявою заступника прокурора Львівської області за нововиявленими обставинами. 15.06.2010 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі №2-3327/04, провадження у справі закрито. Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, зазначив, що підставою скасування свого рішення від 15.11.2004 року є те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року визнано неправомірними та скасовано рішення Брюховицької селищної ради № 245 від 11.03.2004 року та № 263 від 18.03.2004 року про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. Вищевказане рішення Шевченківського районного суду м. Львова залишено без змін рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанції.

На виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 22 сесією 5 скликання Брюховицької селищної ради 23.10.2008 року прийнято рішення № 618 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року». Вказаним рішенням було вирішено: 1) виконати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі № 2-3327/04 та продати Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» земельну ділянку площею 8,8643 га, з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянської; 2) затвердити технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8,8643 га в районі вул. Ряснянської в смт. Брюховичі, яка підлягає продажу у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн»; 3) затвердити вартість земельної ділянки у розмірі 2 646 740 грн. на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі № 3327/04; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки на умовах, визначених цим рішенням, до 01.09.2009 року; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» після сплати повної вартості земельної ділянки оформити у встановленому порядку державний акт на право власності на земельну ділянку; 6) Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» звернутися в Управління земельних ресурсів м. Львова для внесення відповідних змін в земельно-облікові документи.

Судом також встановлено, що на виконання рішення Брюховицької селищної ради від 23.11.2008 року № 618, 05.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (покупець) та Брюховицькою селищною радою (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М., зареєстрований в реєстрі за № 8676. Об'єктом купівлі-продажу, згідно п.п. 1.1., 1.4. договору, є земельна ділянка загальною площею 8,8643 га у смт. Брюховичі, район вул. Ряснянської, з яких 1,80 га для житлового будівництва (кадастровий № 4610166300:04:003:1605), 7,0643 га - для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру (у т.ч. 6,3611 га кадастровий № 4610166300:04:003:1606; 0,7032 га кадастровий № 4610166300:04:003:1621). За цільовим призначенням земельна ділянка належить до категорії земель - житлової та громадської забудови (п. 1.3). Вартість земельної ділянки визначена в сумі 2 646 740 грн. без ПДВ (п. 2.1).

19.12.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» отримало Державні акти (серія ЯЖ №795206; серія ЯЖ №795031; серія ЯЖ №795029) на право власності на земельні ділянки площею 1,80 га, 6,3611 га та 0,7032 га.

25.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ» (покупці) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М., зареєстрований в реєстрі за № 10391. Об'єктом купівлі-продажу, згідно п. 1. договору, є земельна ділянка загальною площею 0,7032 га у смт. Брюховичі, район вул. Ряснянської, кадастровий № 4610166300:04:003:1621, яка відноситься до категорії земель громадського призначення та надана для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-оздоровчого центру, з одночасним поділом її в натурі. За вказаним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» 4337/7032 ідеальних частин земельної ділянки, а Товариству з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ» - 2695/7032. З урахуванням проведеного поділу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Самгородок» придбало земельну ділянку площею 0,4337 га за 141 529,32 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ» - 0,2695 га за 87 945,94 грн.

27.01.2009 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» видано Державний акт (серія ЯЖ № 907034) на право власності на земельну ділянку площею 0,4337 га, кадастровий номер № 4610166300:04:003:0069, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:09:438:00002 кн. 02-7.

Судом також встановлено, що 26.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (продавець), гр. Музикою Р.В., Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007» (покупці) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М., зареєстрований в реєстрі за № 10431. Об'єктом купівлі-продажу, згідно п. 1. договору, є земельна ділянка загальною площею 6,3611 га у смт. Брюховичі, район вул. Ряснянської, кадастровий номер № 4610166300:04:003:1606, яка відноситься до категорії земель громадського призначення та надана для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-оздоровчого центру, з одночасним поділом її в натурі. За умовами вказаного договору Музика Р.В. придбав 0,7 га земельної ділянки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Самгородок» придбало 4,5363 га, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007» - 1,1248 га.

27.01.2009 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» видано Державний акт (серія ЯЖ № 907033) на право власності на земельну ділянку площею 4,5363 га, кадастровий номер № 4610166300:04:003:0068, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:09:438:00003 кн. 02-7.

27.07.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (ідентифікаційний №31442121) виключено є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у зв'язку з ліквідацією.

Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст. 13 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності у межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 6 Лісового кодексу України (зі змінами і доповненнями станом на 27.11.2003 року, тобто в редакції, яка була чинною станом на момент прийняття відповідачем-2 рішення № 245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення) усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України.

Згідно ст. 9 Лісового кодексу України у вищеназваній редакції, користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В силу приписів п. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, станом на момент прийняття Брюховицькою селищною радою рішення № 245 від 11.03.2004 року та № 263 від 18.03.2004 року) вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема, лісів першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення належить виключно до компетенції Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 року за № 1391 «Про внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до курортних», згідно яких селище Брюховичі віднесено до категорії курортних.

Згідно рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих від 12.01.1978 року № 14 зазначені землі відносяться до земель рекреаційного призначення.

Законність прийняття Брюховицькою селищною радою рішень № 245 від 11.03.2004 року та № 263 від 18.03.2004 року була предметом розгляду в Шевченківському районному суді м. Львова, рішенням якого від 14.02.2005 року вищевказані рішення відповідача-2 були визнані неправомірними та скасовані. Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року.

Згідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, на момент прийняття Брюховицькою селищною радою рішення від 23.10.2008 року № 618 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року» та укладення з відповідачем-3 договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 05.11.2008 року, ця земельна ділянка перебувала в постійному користуванні Львівського держлісгоспу Державного лісогосподарського об'єднання «Львівліс» та не була вилучена з його користування.

Крім цього, як встановлено судом, вищевказане рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області переглянуто цим же судом за заявою заступника прокурора Львівської області за нововиявленими обставинами. 15.06.2010 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі № 2-3327/04, провадження у справі закрито.

Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару за договором купівлі-продажу, крім випадку примусового продажу та інших випадків, встановлених законом належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відтак, Брюховицька селищна рада не мала права відчужувати спірну земельну ділянку, оскільки не була її власником і не вправі була нею розпоряджатися. Відповідно і покупець (відповідач-3) не мав правових підстав для набуття її у власність та подальшого відчуження іншим особам.

Посилання відповідача-2 на статтю 9 Лісового кодексу України, якою передбачено, що у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності, суд відхиляє як безпідставні, оскільки відповідачем-2 залишено поза увагою приписи ст. 11 Лісового кодексу України, відповідно до якої право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом. Відповідач-2 підтвердив, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення селищної ради, розмежування земель державної та комунальної власності по смт. Брюховичі не проведено. Доказів зворотного відповідачем-2 суду не надано.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що рішення Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 року №618 "Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року" прийняте з порушенням чинного на момент його прийняття законодавства, порушує права власника - держави в особі Кабінету Міністрів України, а тому підлягає скасуванню.

Водночас, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача-1 про пропуск прокурором позовної давності по цій позовній вимозі, викладені у відповідних заявах про застосування позовної давності, оскільки відповідно до п. 4 ст. 268 Цивільного кодексу України (в редакцій, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Відхиляються судом як безпідставні аргументи відповідача-1 та відповідача-2, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, а відтак вимога про скасування рішення Брюховицької селищної ради не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Відповідна правова позиція з цього питання викладена в п. 1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин».

Так господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу підвідомчі господарським судам.

Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, добросовісним набувачем визнається особа, яка придбала річ у особи, яка не мала права її відчужувати , про що набувач не знав і не міг знати.

На думку суду, спірна земельна ділянка вибула з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, а доводи відповідача-1 відхиляються судом як безпідставні з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, Брюховицькою селищною радою 11.03.2004 року та 18.03.2004 року прийнято рішення № 245 та № 263 про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 з держлісфонду Брюховецького лісництва Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. В вищевказаних рішеннях відповідача-2 підставами для їх прийняття вказано заяви Державного лісогосподарського об'єднання «Львівліс» № 104 від 02.03.2004 року, № 105 від 02.03.2004 року та № 106 від 02.03.2004 року про вилучення земельних ділянок та те, що при винесенні рішень селищна рада керувалась ст. 140 Земельного кодексу України. Як вбачається із вказаних листів ДЛГО «Львівліс», фактично це були листи про попереднє погодження вилучення земельних ділянок, а не про добровільну відмову власника від права на земельну ділянку чи добровільну відмову від права користування земельною ділянкою. Вказані обставини в повній мірі були встановлені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року у справі К-12580/07 і, в силу положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не потребують доказування.

Статтею 140 Земельного кодексу України визначено правові підстави припинення права власності на земельну ділянку, а саме: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; конфіскація за рішенням суду тощо.

В той же час, статтею 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з листів ДЛГО «Львівліс» від 10.10.2003 року № 321, від 02.03.2004 року № 104, від 02.03.2004 року № 105, від 02.03.2004 року № 106, всі вони були адресовані не власнику земельної ділянки, а селищному голові смт. Брюховичі, який в силу вимог ст. 142 Земельного кодексу України не наділений повноваженнями на розгляд заяви та прийняття рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Вказані вище обставини слугували підставами для прийняття Шевченківським районним судом м. Львова рішення від 14.02.2005 року, яким визнано неправомірними та скасовано рішення Брюховицької селищної ради № 245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника (держави) або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі, суд прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, для задоволення позовної вимоги прокурора про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Самгородок» земельних ділянок площею 4,5363 га, кадастровий номер №4610166300:04:003:0068, і площею 0,4337 га, кадастровий номер №4610166300:04:003:0069, та передачу їх у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних Управління Держкомзему у місті Львові станом на 2012 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,5363 га, кадастровий номер № 4610166300:04:003:0068, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», та знаходиться за адресою смт. Брюховичі, район вул. Ряснянської, становить 1 473 843,87 грн., а земельної ділянки площею 0,4337 га, кадастровий номер №4610166300:04:003:0069, та знаходиться за адресою смт. Брюховичі, район вул. Ряснянської, становить 140 909,13 грн.

Абзацом п'ятим пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин», державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Вказана позиція Вищого господарського суду України підтверджується також постановою від 15.08.2012 року у справі № 5017/1081/2012 та постановою від 21.11.2012 року у справі № 41/292.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги задоволення судом вимоги про витребування спірної земельної ділянки у добросовісного набувача, з метою відновлення порушених прав власника земельної ділянки, суд вважає підставними та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги прокурора про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», серія ЯЖ № 907033 від 27.01.2009 року, та про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», серія ЯЖ № 907034 від 27.01.2009 року.

Розглянувши позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008 року, укладеного між Брюховицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн»; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з одночасним поділом її в натурі від 25.12.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ»; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з одночасним поділом її в натурі від 26.12.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та Музикою Р.В., Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007», суд вважає, що такі до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом із тим ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, ст. 387 Цивільного кодексу України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття у розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст.388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Вищезазначені висновки суду в повній мірі відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 04.12.2012 року у справі № 26/133 та постанові від 11.12.2012 року у справі № 56/68.

При розгляді даної справи судом було з'ясовано, що 27.07.2009р. в Єдиний державний реєстр внесено записи про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (відповідач-3) у зв'язку з ліквідацією, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн», яке виступало стороною покупця по договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008 року та стороною продавця по договорах купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року та від 26.12.2008 року, які є предметом спору, на момент вирішення даного спору по суті ліквідоване, тому провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами у справі є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що жодна із заявлених прокурором позовних вимог не спрямована до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурит 007» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ», останні не були учасниками спірних правовідносин, в процесі розгляду судом справи прокурором не подано доказів, які б обґрунтовували, яким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурит 007» та Товариство з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ» порушили права та охоронювані законом інтереси позивачів по справі. У зв'язку з цим, позов в частині вказаних відповідачів не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами частково. До задоволення підлягають позовні вимоги про скасування рішення Брюховицької селищної ради № 618 від 23.10.2008 року; про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», серія ЯЖ № 907033 від 27.01.2009 року та про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», серія ЯЖ № 907034 від 27.01.2009 року; про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Самгородок» земельних ділянок площею 4,5363 га, кадастровий номер № 4610166300:04:003:0068, вартістю 1 473 843,87 грн., і площею 0, 4337 га, кадастровий номер №4610166300:04:003:0069, вартістю 140 909,13 грн. та передачу таких у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України. В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» провадженння у справі слід припинити. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір щодо заявлених позовних вимог немайнового характеру виник з вини відповідача-1 та відповідача-2, судові витрати по розгляду справи в цій частині відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача-1 та відповідача-2 в рівних частинах. Оскільки спір щодо заявленої позовної вимоги про витребування майна виник з вини відповідача-1, судові витрати по розгляду справи в цій частині відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача-1.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 13, 126, 140, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 6, 9, 11 Лісового кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 268, 330, 387, 388, 393, 658 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 27, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Скасувати рішення Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 року № 618 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі №2-3327/04».

3. Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 907033 від 27.01.2009 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:09:438:00002 кн. 02-7.

4. Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 907034 від 27.01.2009 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:09:438:00003 кн. 02-7.

5. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю „Самгородок" (Вінницька область, Козятинський район, с. Самгородок, вул. Леніна, 58, ідентифікаційний код 34377443) земельні ділянки площею 4,5363 га, кадастровий номер № 4610166300:04:003:0068, вартістю 1 473 843,87 грн., і площею 0, 4337 га, кадастровий номер № 4610166300:04:003:0069, вартістю 140 909,13 грн., та передати їх у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.

6. Провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новобуддизайн" припинити.

7. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самгородок" (Вінницька область, Козятинський район, с. Самгородок, вул. Леніна, 58, ідентифікаційний код 34377443) в доход державного бюджету 32831 грн. 56 коп. судового збору.

9. Стягнути з Брюховицької селищної ради (Львівська область, смт. Брюховичі, вул. Ясна, 1, ідентифікаційний код 04372402) в доход державного бюджету 536 грн. 50 коп. судового збору.

10. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

11. В порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видати наказ на виконання рішення господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.02.2013 року.

Суддя Матвіїв Р.І.