Постанова № 29318918, 29.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року № 2а-10732/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Іваськевич С.В.

за участю:

представника позивача - Шийка О.В.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» до ДПІ в Сокальському районі Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Сокальському районі Львівської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 13.12.2012 року №0000931601 та №0000941601.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач неправомірно застосував штрафні санкції в розмірі 20 % від суми податкового зобов'язання за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання. Вважає, що оскільки на момент розрахунків діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», то при винесенні податкових повідомлень-рішень неправомірність дій підприємства також визначає вищевказаний закон. Також зазначає, що позивач як платник податку був позбавлений права здійснювати платежі по сплаті податку на додану вартість в період січень-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року, оскільки рахунки були заблоковані на підставі постанови про арешт коштів боржника.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання нараховано правомірно, оскільки розмір штрафу визначено п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (надалі ПК України), тобто законом, який діяв на момент проведення перевірки. Просить у позові відмовити.

Заслухавши думку представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачем згідно декларацій № 40078 від 20.01. 2009 року задекларовано 11758,00 гривень, граничний термін сплати - 30.01.2009 року, № 4682 від 20.02. 2009 року задекларовано 4100,00 гривень, граничний термін сплати - 02.03.2009 року, № 6125 від 19.03.2009 року задекларовано 7523,00 гривень, граничний термін сплати - 30.04.2009 року, № 9588 від 17.04.2009 року задекларовано 7170,00 гривень, граничний термін сплати - 30.04.2009 року, №13752 від 20.05.2009 року задекларовано 6139,00 гривень, граничний термін сплати - 01.06.2009 року, № 14827 від 18.06.2009 року задекларовано 12969,00 гривень, граничний термін сплати - 30.06.2009 року, № 17962 від 17.07.2009 року задекларовано 12895,00 гривень, граничний термін сплати - 30.07.2009 року, № 21977 від 18.08.2009 року задекларовано 10469,00 гривень, граничний термін сплати - 31.08.2009 року, № 23351 від 18.09.2009 року задекларовано 8141,00 гривень, граничний термін сплати - 30.09.2009 року, уточнююча декларація №26733 від 22.10.2009 року задекларовано 938,00 гривень, термін сплати - 22.10.2009 року, № 26435 від 20.10.2009 року задекларовано 10953,00 гривень, граничний термін сплати - 30.10.2009 року, № 30435 від 19.11.2009 року задекларовано 11431,00 гривень, граничний термін сплати - 30.11.2009 року, № 31700 від 18.12.2009 року задекларовано 9581,00 гривень, граничний термін сплати - 30.12.2009 року, № 35199 від 20.01.2010 року задекларовано 10552,00 гривень, граничний термін сплати - 01.02.2010 року, № 4102 від 22.02.2010 року задекларовано 7356,00 гривень, граничний термін сплати - 02.03.2010 року, № 5233 від 19.03.2010 року задекларовано 9079,00 гривень, граничний термін сплати - 30.03.2010 року, № 8367 від 20.04.2010 року задекларовано 10396,00 гривень, граничний термін сплати - 30.04.2010 року, № 11848 від 19.05.2010 року задекларовано 8109,00 гривень, граничний термін сплати - 31.05.2010 року, № 13439 від 18.06.2010 року задекларовано 9713,00 гривень, граничний термін сплати - 30.06.2010 року, № 16306 від 20.07.2010 року задекларовано 11466,00 гривень, граничний термін сплати - 30.07.2010 року, №20187 від 19.08.2010 року задекларовано 13013,00 гривень, граничний термін сплати - 30.08.2010 року, № 21348 від 20.09.2010 року задекларовано 16827,00 гривень, граничний термін сплати - 30.09.2010 року, № 23664 від 19.10.2010 року задекларовано 14461,00 гривень, граничний термін сплати - 01.11.2010 року, № 27824 від 19.11.2010 року задекларовано 14897,00 гривень, граничний термін сплати - 30.11.2010 року, № 29030 від 20.12.2010 року задекларовано 13756,00 гривень, граничний термін сплати - 30.12.2010 року, № 32375 від 20.01.2011 року задекларовано 23108,00 гривень, граничний термін сплати - 30.01.2011 року, № 9000510278 від 18.02.2011 року задекларовано 13936,00 гривень , граничний термін сплати - 02.03.2011 року, № 9001317662 від 18.03.2011 року задекларовано 10960,00 гривень , граничний термін сплати - 30.03.2011 року, № 9002173673 від 19.04.2011 року задекларовано 14650,00 гривень, граничний термін сплати - 30.04.2011 року, № 9003331402 від 18.05.2011 року задекларовано 11428,00 гривень, граничний термін сплати - 30.05.2011 року, № 9004282342 від 20.06.2011 року задекларовано 10610,00 гривень, граничний термін сплати - 30.06.2011 року, податкове повідомлення-рішення (форма «Р» №0005081601 від 05.07.2011 року на суму 475,00 гривень, граничний термін сплати - 22.07.2011 року, № 22780 від 20.07.2011 року задекларовано 13665,00 гривень, граничний термін сплати - 30.07.2011 року, № 9007011099 від 19.08.2011 року задекларовано 11102,00 гривень, граничний термін сплати - 30.08.2011 року, № 9007948865 від 20.09.2011 року задекларовано 14400,00 гривень, граничний термін сплати - 30.09.2011 року, № 9009247531 від 20.10.2011 року задекларовано 13439,00 гривень, граничний термін сплати - 30.10.2011 року, № 9012737864 від 20.12.2011 року задекларовано 14314,00 гривень, граничний термін сплати - 30.11.2011 року, № 9013643079 від 18.01.2012 року задекларовано 13000,00 гривень, граничний термін сплати - 30.12.2011 року, уточнюючий документ №3424 від 21.02.2012 задекларовано 120,00, № 3392 від 20.02.2012 року задекларовано 9969,00 гривень, граничний термін сплати - 01.03.2012 року, № 90131318451 від 20.03.2012 року задекларовано 14787,00 гривень, граничний термін сплати - 30.04.2012 року, № 9020078231 від 19.04.2012 року задекларовано 13193,00 гривень, граничний термін сплати - 30.04.2012 року, № 9027247966 від 17.05.2012 року задекларовано 12755,00 гривень, граничний термін сплати - 30.05.2012 року, № 9033491686 від 14.06.2012 року задекларовано 12604,00 гривень, граничний термін сплати - 30.06.2012 року, № 9041892656 від 19.07.2012 року задекларовано 12585,00 гривень, граничний термін сплати - 30.07.2012 року, № 9049981924 від 17.08.2012 року задекларовано 15986,00 гривень, граничний термін сплати - 30.08.2012 року, уточнюючий документ№18785 від 19.09.2012 задекларовано 177,00 гривень, граничний термін сплати - 19.09.2012 року, № 9057061654 від 19.09.2012 року задекларовано 14908,00 гривень, граничний термін сплати - 30.09.2012 року, № 20501 від 18.10.2012 року задекларовано 9864,00 гривень, граничний термін сплати - 30.10.2012 року з основного платежу - податку на додану вартість.

ДПІ у Сокальському районі Львівської області проведено перевірку КП „Житлово - комунального господарства Великомостівської міської ради" з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах ( роботах, послугах) за період з 30.01.2009 року по 26.11.2012 року, за наслідками якої складено акт від 12.12.2012 року №818/1601/05452310.

На підставі вищезазначеного акта 13.12.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000941601, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі дев'ятсот вісімдесят шість грн. сорок коп. за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) та №0000931601, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі сто п'ять тисяч вісімсот двадцять три грн. тридцять п'ять коп. за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах).

Позивач не погоджується з нарахованим йому податковим зобов'язанням, тому оскаржив податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 01.01.2011 року (станом на дату виникнення спірних правовідносин) спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної був Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" № 2181 ІІІ від 21 грудня 2000 року.

Згідно з п.1.11 ст. 1 Закону 2181-III, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та\або сплата податку. Збору (обов`язкового платежу).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону 2181-III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181-III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання. визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Як зазначено в п.п.5.1.4 п.5.4 ст.5 даного закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З приводу тверджень позивача про неврахування ДПІ в Сокальському районі Львівської області при вирішенні питання щодо застосування передбачених Податковим кодексом України штрафних санкцій статті 58 Конституції України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1- 99-рп, частину першу ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Починаючи з 01.01.2011 року повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені Податковим кодексом України.

Отже, податкові органи здійснюють контроль за дотриманням норм законів з питань оподаткування, чинних до 01.01.2011 р., а штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм цих законів застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України, чинними на момент застосування санкцій.

Враховуючи наведене, до платників податків за результатами перевірок за податкові періоди до 2011 року повинна застосовуватись відповідальність у порядку та розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Також слід наголосити на обов'язку органів ДПС застосувати положення п.87.9. ст.87 Податкового кодексу України, згідно з якою у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.