Ухвала суду № 29318893, 07.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2505/2389/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Березовський О.Д. Провадження № 2а/2505/83/2012 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2012 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

У поданій до суду в серпні 2012 р. позовній заяві ОСОБА_2 просив визнати незаконною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження, зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (надалі за текстом - «Відділ ДВС») відновити виконавче провадження та виконати судове рішення у встановленому порядку.

Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2012 року позов задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2012 р. та зобов'язано управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області відновити виконавче провадження. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділ ДВС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 06.06.2011 р. управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 допомогу на оздоровлення за 2010 р. в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» урахуванням проведених виплат.

24.04.2012 р. за вказаним судовим рішенням Городнянським районним судом видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця Відділу ДВС від 27.04.2012 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання названого виконавчого документа.

27.06.2012 р. Відділом ДВС прийнято постанову ВП № 32615277 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі за текстом - «Закон № 606-XIV»).

Підставою для прийняття цієї постанови стали листи управління праці та соціального захисту Городнянської РДА яким боржник повідомив про відсутність коштів на рахунках для здійснення такого виду виплат.

Стаття 124 Конституції України (254к/96-ВР) передбачає таке: «...судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України».

З метою практичної реалізації зазначеного положення Конституції України Законом України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року визначено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

За змістом статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 17 Закону № 606-XIV визначено перелік документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Пунктом 11 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 75 Закону № 606-XIV у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Згідно частини третьої статті 49 Закону № 606-XIV про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи, що державний виконавець не вчинив всіх необхідних дій, спрямованих на виконання судового рішення, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на відсутність бюджетних коштів, необхідних для виконання судового рішення є помилковим.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В порушення наведеної норми Відділ ДВС не встановив факт наявності чи відсутності коштів на рахунках боржника.

Крім того, судова колегія звертає увагу скаржника, що постановою суду управління праці та соціального захисту населення Городнянської РДА зобов'язано як перерахувати допомогу на оздоровлення, так і здійснити її виплату.

Не дивлячись на те, що проведення перерахунку не пов'язано з наявністю коштів, навіть в цій частині судове рішення залишилось невиконаним.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 12 лютого 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.