Постанова № 29317284, 04.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15015/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьоваої І.В.

при секретарі Заднепровської В.О.

за участю представника позивача Жердєва Н.В.,

за участю представника відповідача Кайнов В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про стягнення податкового боргу у розмірі 198164,94 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про стягнення податкового боргу у розмірі 198164,94 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 198164,94грн. За результатами попередньої фактичної перевірки встановлена заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 31 грудня 2010 року у сумі 58393,06 грн. За період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року при нарахуванні (утриманні) податку з доходів фізичних осіб підприємством не своєчасно та не в повному обсязі сплачувався нарахований податок до бюджету у період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року, чим порушено вимоги ПК України. Позивач надав до суду уточнення до позовної заяви, в якій у зв'язку з вищевикладеним просить стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» (84500, Донецька обл., м.Артемівськ, вул. Трудова, 2, код ЄДРПОУ 05803465 суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 198164,94 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платників податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача визнав позовну заяву повністю.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне науково-виробниче підприємство «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 06 квітня 1994 року №12541050001000234, ідентифікаційний код юридичної особи 05803465, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою №101-1490 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.5,6,8), перебуває на податковому обліку у Артемівській об'єднаній державній податковій інспекцій Донецької області Державної податкової служби з 16 квітня 1994 року за №4, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 16 листопада 2006 року №376/29-014-3. (а.с.7)

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що позивачем надано запит від 23 жовтня 2012 року №16957/10/17-313-1 на отримання податкової інформації від відповідача щодо підтвердження суми податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, відображеній у податковій звітності за 1-4 квартали 2011 року та за 1-3 квартали 2012 року станом на 30 вересня 2012 року. Відповідачем надана інформація та документальне підтвердження листом від 25 жовтня 2012 року №10-48. Ці обставини визнаються сторонами, та, відповідно до ст. 72 КАС України можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

31 жовтня 2012 року була проведена попередня фактична перевірка податкового законодавства з питань донарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб довідка №150/1742/05803465 від 08 лютого 2011 року за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2010 року визначена повнота і своєчасність перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи найманих працівників. За наслідками перевірки була складена довідка №8/1742/05803465 від 31 жовтня 2012 року, відповідно до якої відповідачем порушено вимоги ст. 168 Податкового кодексу України (а.с.11)

Заборгованість по податку на доходи найманих працівників станом на 30 вересня 2012 року складає 189602,92 грн. Це підтверджується розрахунком повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року, довідкою від 03 грудня 2012 року №748/4станом на 03 грудня 2012 року та відомостями з обороту по кредитами за 2012 рік.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до норм ст..129 ПК України, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

На підставі ст.129 ПК України, відповідачу було нараховано пеню у розмірі 8562,02 грн.

Відповідачем узгоджена сума податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб не сплачена, у зв'язку з чим виник податковий борг у розмірі 198164,94грн.

В порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.п.168.4.6 п.168.1 ст.168 зазначеного кодексу, контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Також п.п.168.4.7 ст.168 кодексу визначається, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкову вимогу.

Позивачем відповідачу направлена перша податкова вимога №1/33 від 05 жовтня 2001 року та друга №2/189 від 14 листопада 2001 року, які були отримані відповідачем, про що є відмітки на поштових повідомленнях. (а.с.15,16).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про стягнення податкового боргу у розмірі 198164,94 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - задовольнити.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» (84500, Донецька обл., м.Артемівськ, вул. Трудова, 2, код ЄДРПОУ 05803465 суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 198164,94 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платників податків.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 грудня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 07 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.