Рішення № 29315416, 12.02.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13 Справа № 5021/1838/12.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина», м.Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Буднафтогаз», м.Суми

про стягнення 61 224 грн. 17 коп.

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

Від позивача: Капорін О.М., довіреність б/н від 05.12.2012 року

Від відповідача:не прибув

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 61 224 грн. 17 коп. заборгованості згідно договору позики № 04.01.11-019 від 24.01.2011 року, укладеного між сторонами по справі, в тому числі: 55 000 грн. 00 коп. - основний борг, 4 289 грн. 38 коп. - пеня, 1 934 грн. 79 коп. - 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву № 75 від 20.12.2012 року, в якому просить застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені, оскільки вона нарахована за період з 01.10.2011 року по 01.04.2012 року, а строк погашення боргу минув 30.09.2011 року, тому відповідач просить суму пені виключити із суми заборгованості.

Позивачем 29.01.2013 року було подано заяву № 1-6 про уточнення позовних вимог, згідно якої ТОВ «Горобина» відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 4 289 грн. 38 коп. і просить суд закрити в цій частині провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення підтримав і наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив:

24 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Горобина» (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Буднафтогаз» (позичальник) був укладений договір позики № 24.01.11-3/06, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 55 000 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю в строки та порядку, встановлені договором.

Розділом 3 договору сторони погодили порядок надання позики, відповідно до якого позикодавець зобов'язаний надати позичальнику суму позики протягом 5-ти банківських днів від дати укладення договору. Позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника. Позика вважається переданою позичальнику в момент зарахування суми позики на банківський рахунок позичальника. Проценти за користування позикою не нараховуються.

Відповідно до п.4.1. договору позика підлягає поверненню у строк не пізніше 30.09.2011 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № 04.01.11-3/06 від 24.01.2011 року, який за своєю правовою природою є договором позики, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

На виконання умов договору, позивачем 24.01.2011 року було перераховано ТОВ «НВП «Буднафтогаз» грошові кошти в розмірі 55 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 5195 від 24.01.2011 року.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика підлягає поверненню у строк не пізніше 30.09.2011 року (п.4.1. договору).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач в порушення вимог закону та умов договору, в установлений договором строк не повернув позивачу позику у розмірі 55 000 грн. 00 коп. Відповідач факт отримання та не повернення позивачу позики в розмірі 55000 грн. 00 коп. не заперечує.

Позивачем згідно вимог позовної заяви було нараховано відповідачу 4289 грн. 38 коп. - пені за неналежне виконання умов договору. Відповідач проти нарахування пені заперечував і наполягав на застосуванні строку позовної давності в один рік, посилаючись на ст.258 ЦК України, оскільки пеня нарахована за період з 01.10.2011р. по 01.04.2012р., а строк погашення боргу минув 30.09.2011 року.

29.01.2013 року позивач подав заяву № 1-6, в якій відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4 289 грн. 38 коп. і просить суд закрити в цій частині провадження у справі.

Відмова позивача від позову відповідає вимогам ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, не порушує прав та інтересів сторін, тому приймається судом і провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 Господарського процесуального України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу до сплати 3 % річних у розмірі 1934 грн. 79 коп.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1934 грн. 79 коп. є правомірною.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 55 000 грн. 00 коп. - основного боргу та 1934 грн. 79 коп. - 3% річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 1496 грн. 74 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі. Відповідно до п. 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року за змістом пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі тягне за собою повернення сплаченої суми судового збору.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем відповідно до платіжного доручення № 2 від 05.12.2012 року судовий збір в сумі 112 грн. 76 коп. підлягає поверненню позивачу в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Буднафтогаз» (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 15; код 32602209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (40021, м.Суми, вул. Петропавлівська, 121; код 31162928) 55 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1934 грн. 79 коп. - 3% річних, 1496 грн. 74 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 1934 грн. 79 коп. пені - припинити на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.02.2013 року.

Суддя (підпис) О. Ю. Соп'яненко