Постанова № 29315318, 13.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 5024/2038/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю прокурора відділу Генеральної прокуратури України Ю. Гудименко, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2012 року в справі № 5024/2038/2011 за позовом прокурора Новотроїцького району Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України, державного підприємства "Укрриба", регіонального відділення Фонду державного майна по Херсонській області до відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ", приватно-орендного сільськогосподарського товариства "Тепло-Огарьовське" про визнання договору недійсним та повернення майна,

ВСТАНОВИВ: У жовтні 2011 року прокурор Новотроїцького району Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України, державного підприємства "Укрриба", регіонального відділення Фонду державного майна по Херсонській області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про визнання недійсним договору від 3 вересня 2009 року № 5251/09-К (УСІСР) про спільну діяльність, який вчинено між відкритим акціонерним товариством "Мотор Січ" і приватно-орендним сільськогосподарським товариством "Тепло-Огарьовське" для приховання відносин оренди державного майна та зобов'язати повернути майно, розташоване в межах земель Сивашівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, а саме: артскважина (ставок "Чобіток"), під'їзна дорога, причал, склад для кормів, побутове приміщення; причал (ставок "Гайдамаки"), житловий будинок; побутове приміщення (ставок "Костин Шпиль"), під'їзна дорога, склад, артскважина; побутове приміщення (ставок "Кругляк"), склад кормовий, склад міндобрив, причал, під'їзна дорога, їдальня, загальна вартість - 370 794 грн. і залишкова вартість - 196 942 грн. (додаток № 1 до договору), а також два додаткові водовипуски (ставок "Гайдамаки"); два водоподаючі канали, земляна дамба, берегоукріплення, рибоуловна камера (ставок "Чобіток"); берегоукріплення, рибоуловна камера, подаючий канал, земляна дамба, водовипуск (ставок "Кругляк"); водовипуск № 1, водовипуск № 2, земляна дамба, рибоуловна камера (ставок "Костін Шпиль"), загальною вартістю - 2 694 589 грн. і залишковою вартістю - 924 611 грн. (додаток № 2 до договору).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11 вересня 2012 року (суддя В. Людоговська) позов задоволено в частині визнання недійсним договору про спільну діяльність від 3 вересня 2009 року № 5251/09-К (УСІСР); у решті позову відмовлено з мотивів невірного обрання прокурором способу захисту права.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2012 року рішення скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог і позов задоволено в повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статті 136 Господарського кодексу України, статей 215, 261, 236 Цивільного кодексу України, статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Прокурор проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Державне агентство рибного господарства України подало клопотання про розгляд касаційної скарги без його участі.

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не з'явились.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що балансоутримувач - державне підприємство "Укрриба" на умовах договору від 20 грудня 2007 року № 19/07 передало спірне державне майно відкритому акціонерному товариству "Мотор Січ" на зберігання з правом користування (рішенням господарського суду Херсонської області від 27 січня 2011 року у справі № 2/83-ПД-10, яке набрало законної сили, цей договір визнаний недійсним).

3 вересня 2009 року відкрите акціонерне товариство "Мотор Січ" уклало з приватно-орендним сільськогосподарським товариством "Тепло-Огарьовське" договір № 5251/09-К (УСІСР) про спільну діяльність (далі - договір), відповідно до умов якого зобов'язались без створення юридичної особи спільно діяти до грудня 2029 року з метою зберігання нерухомого державного майна, яке знаходиться у відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ" на підставі договору від 20 грудня 2007 року № 19/07; використання цього майна з метою риборозведення, інших видів рибогосподарської діяльності.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що за збереження майна приватно-орендне сільськогосподарське товариство "Тепло-Огарьовське" щомісячно перераховує відкритому акціонерному товариству "Мотор Січ" 4 724 грн. 660 коп., також щомісяця у продовж десяти років сплачувати за рибоматеріал 1 364 900 грн.

Отже висновок господарських судів про те, що такі умови регулюють відносини оренди майна, а укладений акціонерним товариством "Мотор Січ" і приватно-орендним сільськогосподарським товариством "Тепло-Огарьовське" договір від 3 вересня 2009 року № 5251/09-К (УСІСР) про спільну діяльність вчинено з метою їх приховати, є правомірним.

Статтею 235 Цивільного кодексу України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Оренда майна у сфері господарювання здійснюється орендарем для цілей підприємницької діяльності (стаття 283 Господарського кодексу України). Істотні особливості характеризують відносини оренди державного майна. Зокрема частиною 2 статті 4 цього Закону України "Про оренду державного та комунального майна" установлено, що не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", у тому числі гідротехнічні захисні споруди (підпункт "г" пункту 2 статті 5 Закону).

Статтею 287 Господарського кодексу України і статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендодавцем нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

За обставин вчинення відповідачами удаваної угоди для приховання договору оренди державного майна, умови якого не відповідають вимогам статті 287 Господарського кодексу України і Закону України "Про оренду державного та комунального майна" господарські суди правомірно визнали договір недійсним.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог у частині зобов'язання приватно-орендного сільськогосподарського товариства "Тепло-Огарьовське" повернути Державному агентству рибного господарства України спірне державне майно, місцевий господарський суд виходив з того, що в даному випадку права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову про визнання договору недійсним з використанням правового механізму, установленого статтями 215 і 216 Цивільного кодексу України.

Апеляційний господарський суд з таким висновком господарського суду обгрунтовано не погодився, оскільки поряд з вимогою визнати договір про спільну діяльність недійсним прокурором заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі статей 387 і 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За правилами статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

За обставин користування приватно-орендним сільськогосподарським товариством "Тепло-Огарьовське" державним майном без достатньої правової підстави апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позову і в цій частині.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2012 року у справі № 5024/2038/201 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій