Ухвала суду № 29315265, 12.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" лютого 2013 р. Справа № 5004/1458/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Євробуд"ЛТД, м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Шум М. С.

Представники:

від заявника: Демченко Я. О., довіреність від 20.12.2012 року

від боржника: н/з

розпорядник майна: н/з

встановив: заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" звернувся з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Євробуд"ЛТД у зв'язку з неспроможністю боржника протягом тривалого часу сплатити заборгованість у розмірі 17 409 624 грн. 03 коп. Як на підставу безспірності заборгованості заявник посилається на рішення господарського суду Волинської області від 24.10.2011 року №5004/1986/11 за позовом ПАТ "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії до ТзОВ ВКФ "Євробуд", третя особа на стороні відповідача: ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" про стягнення 17 383 888 грн. 03 коп., наказ від 11.11.2011 року №5004/1986/11-1, договір факторингу від 29.11.2011 року відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги та заявник набув прав кредитора до ТзОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД.

Ухвалою суду від 19.11.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича заявника зобов'язано подати суду довідку ДВС щодо стану виконавчого провадження станом на 16.11.2012 року, боржника - статут, свідоцтво, довідку з ЄДРПО, баланс, відзив, який повинен містити: наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника; загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі працівникам боржника, а також заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, по податках і зборах (обов'язкових платежах); відомості про наявне у боржника майно, у тому числі і кошти, які знаходяться на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших фінансово-кредитних установ; розмір частки державної власності у статутному фонді підприємства (у відсотках).

Боржник в запереченнях від 14.12.2012 року №1412/12 зазначає, що ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" не має жодних підстав на звернення до суду із заявою про банкрутство ТзОВ ВКФ "Євробуд", оскільки не набув статуса правонаступника ПАТ "Кредобанк" у встановленому законом порядку, так як стягувачем у виконавчому провадженні №31422005, відкритому на підставі наказу господарського суду Волинської області від 11.11.2011 року №5004/1986/11-1, є ПАТ "Кредобанк" в особі Відділення Центральної філії.

Зазначена обставини підтверджується також Відділом примусового виконання рішень у поясненнях від 23.01.2013 року №12-0-35-322/5-9.

Ухвалами суду від 18.12.2012 року та 29.01.2013 року розгляд справи відкладався. Заявника зобов'язано подати суду додаткові пояснення з врахуванням заперечень боржника щодо процесуального правонаступництва, докази процесуального правонаступництва; боржника - за наявності додаткові пояснення, докази тощо.

Представник заявника у поясненнях від 12.02.2013 року та в судовому засіданні зазначає, що є належним заявником, посилаючись при цьому на договір факторингу від 29.11.2011 року, має право на подачу заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД.

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.10.2011 року №5004/1986/11 постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Євробуд" ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії 17 383 888 грн.03 коп., а також судові витрати по справі в сумі 25 736 грн. (а. с. 18-19).

На виконання зазначеного рішення 11.11.2011 року судом видано наказ №5004/1986/11-1 (а. с. 21).

В матеріалах справи міститься заява Волинського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" від 24.11.2011 року №27-13401 (а. с. 20) про винесення постанови та відкриття виконавчого провадження на підставі наказу суду №5004/1986/11-1 від 11.11.2011 року.

23.02.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника на користь ПАТ "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії заборгованості згідно рішення суду №5004/1986/11 (а. с. 24). Згідно зазначеної постанови заява про примусове виконання подана 21.02.2012 року.

29.11.2011 року між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" укладено договір факторингу шляхом уступки права грошової вимоги (а. с. 25-43) відповідно до якого банк продає та передає новому кредитору (заявник по справі) права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів. Згідно Витягу з додатку №1 до договору факторингу від 29.11.2011 року заявник отримав права вимоги за кредитними договорами №38/08 від 30.05.2008 року, №44/08 від 02.07.2008 року, №84/05 від 27.09.2005 року та відповідно права вимоги за усіма забезпеченнями до них.

Як зазначалося вище, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2012 року стягувачем є ПАТ "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії, а заява про примусове виконання подана 21.02.2012 року, тобто після укладання договору факторингу від 29.11.2011 року. На момент подачі заяви про примусове виконання ПАТ "Кредобанк" уступило відповідне право ініціюючому кредиторові по справі, проте звернулося до ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом суду від 11.11.2011 року №5004/1986/11-1, хоча такого права набуло ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 3 статті 6 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Положеннями абз. 5, 8 ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Відповідно, встановлений ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік саме з моменту відкриття виконавчого провадження.

Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 20.06.2012 року № 5/135б.

Згідно листа Відділу примусового виконання ДВС України від 23.01.2013 року №12-0-35-322/5-9 станом на 16.11.2012 року стягувачем у виконавчому провадження №31422005 є ПАТ "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії (а. с. 73-74).

Відповідно до п. п. 1, 5 ЗУ "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу (ч. 3 ст. 25 ГПК України).

Крім того, відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року №15 за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність

Разом з тим, господарським судом Волинської області не виносилась ухвала про заміну сторони кредитора, зокрема з ПАТ "Кредобанк" на ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" по справі №5004/1986/11.

Таким чином, боржник - ТзОВ "Євробуд" ЛТД не позбавлений можливості оскаржити договір факторингу від 19.11.2012 року, укладений між ініціюючим кредитором та ПАТ "Кредобанк", що в свою чергу суперечить приписам ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) щодо визначення безспірності вимог.

Отже, в даному випадку відсутні ознаки неплатоспроможності боржника, встановлені ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року).

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року №15 законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Стаття 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) містить перелік підстав припинення провадження у справи про банкрутство, але такий перелік не є вичерпним, оскільки в силу ст. 4-1 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Отже в якості підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, зокрема, ТзОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД, можуть також застосовуватися норми ст. 80 ГПК України щодо підстав для припинення провадження у господарській справі.

Згідно ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, заперечення боржника, ненадання заявником документів на підтвердження безспірності грошових вимог в розумінні ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) суд дійшов висновку про припинення провадження у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Євробуд" ЛТД про банкрутство.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року №01-06/1625/2011 року " Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття провадження у справі.

Відповідно до п. п. 4.11, 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 з урахуванням припису частини другої статті 41 ГПК правила статей 80 і 81 цього Кодексу можуть на загальних підставах застосовуватись у розгляді господарськими судами справ про банкрутство. У вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року №01-06/1175/2011 року статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК, зокрема, частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

Сплачені 5 365 грн. 00 коп. судових витрат підлягають поверненню заявнику згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Євробуд" ЛТД про банкрутство припинити.

2. Головному управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", м. Київ, вул. Артема, 52 а, оф. 147, код ЄДРПОУ 36593523

- 5 365 грн. 00 коп. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) судового збору, сплаченого платіжним дорученням №403 від 19.10.2012 року року (оригінал платіжного доручення знаходиться у справі № 5004/1458/12).

3. Підставою для повернення судового збору є дана ухвала, підписана суддею та засвідчена гербовою печаткою господарського суду Волинської області.

4. Копію ухвали надіслати:

- представник заявника Каліщук В. П., вул. Ясенова, 6, кв. 2, м. Луцьк, 43001,

- боржнику,

- розпоряднику майна,

- Луцькій ОДПІ, Київський майдан, 4, м. Луцьк,

- Головному управлінню юстиції у Волинській області (сектору з питань банкрутства), вул. Володимирська, 1, м. Луцьк

- ВДВС Луцького МУЮ, вул. Винниченка, 27а, м. Луцьк, 43000;

- державному реєстратору виконавчого комітету Луцької міської ради, вул. Грушевського, 1, м. Луцьк.

Суддя М. С. Шум