Постанова № 29315226, 12.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа № 5021/890/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В, Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ПАТ "Українська страхова компанія" Княжа Вієнна Іншуранс Груп"на постановувід 21.11.2012 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№5021/890/12 господарського суду Сумської областіза позовомКонотопського транспортного прокурора Сумської області в інтересах держави в особі: 1. Державної інспекції сільського господарства в Сумській області; 2. Служби автомобільних доріг в Сумській областідо1. Глухівської РДА; 2. ПАТ "Українська страхова компанія" Княжа Вієнна Іншуранс Груп"провизнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення її в натуріза участю представників:

позивачів: не з'явилися;

відповідачів: 1) - не з'явився; 2) Оксак М.В., дов. від 03.08.2012, №318-2012;

Генеральної прокуратури України: прокурор відділу Варич С.Я., посвідчення дійсне до 24.07.2017, №000394;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.08.2012 (суддя Ю. Зражевський) в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення її в натурі відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 (судді В. Сіверін, О. Терещенко, О. Медуниця) рішення господарського суду Сумської області від 23.08.2012 - скасовано, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 (відносно затвердження проекту землеустрою, припинення права користування, зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,01 га, розташованої біля прикордонного пункту - пропуску „Бачівськ", на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту). Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,01 га, розташованої на території Сопицької сільської ради Глухівського району, укладений 22.05.2006 р. між Глухівською районною державною адміністрацією та Приватним акціонерним товариством "Українська Страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Групп". Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Українська Страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Групп" звільнити земельну ділянку площею 0,01 га, розташовану на території Сопицької сільської ради Глухівського району. Зобов'язано Глухівську районну державну адміністрацію повернути Службі автомобільних доріг в Сумській області земельну ділянку площею 0,01 га, розташованої на території Сопицької сільської ради Глухівського району.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, Приватне акціонерне товариство "Українська Страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Групп" (надалі - ПАТ "УСК Княжа Вієнна Іншуранс Групп") - відповідач-2 у справі - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 21.11.2012. Вважає, що судами порушено приписи ст. 87 ГПК України в частині надсилання копії постанови сторонам у справі. Не застосовано норми ст. 257 ЦК України в частині спливу строку позовної давності та ст. 149 ЗК України в частині порядку вилучення земельної ділянки для суспільних потреб. Зазначає, що вказаний спір не підлягає розгляду у господарських судах України, оскільки, в силу ст. 2 КАС України, має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Також, звертає увагу суду на те, що ПАТ "УСК Княжа Вієнна Іншуранс Групп" при відведенні спірної земельної ділянки отримало усі необхідні дозволи і погодження, а Глухівська райдержадміністрація, надаючи земельну ділянку в оренду діяла в межах повноважень визначених ст.ст. 17,20,116,122 ЗК України. Однак, зазначене залишено апеляційним судом поза увагою.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Служба автомобільних доріг у Сумській області, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ «УСК КНЯЖА» листом № 81 від 02.02.2006р. надала письмову згоду для вилучення земельної ділянки із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (0,01га) ЗАТ «УСК КНЯЖА» для розміщення пункту по наданню послуг, за рахунок земель державної власності, що знаходяться в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Сумській області на території Сопицької сільської ради, Глухівського району Сумської області, біля прикордонного пункту пропуску «Бачівськ» на узбіччі автодороги «Кіпті-Бачівськ».

Розпорядженням голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок Глухівської районної державної адміністрації для надання в оренду на конкурентних засадах для комерційного використання за рахунок земель державної власності, що знаходяться в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Сумській області біля прикордонного пункту - пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту та за рахунок земель державної власності, що знаходяться в постійному користуванні служби автомобільних доріг у Сумській області прикордонного пункту-пропуску «Катеринівка» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту.

Вказаним розпорядженням (пунктом другим) припинено право користування земельною ділянкою Службі автомобільних доріг у Сумській області, загальною площею 0,01 га, розташової біля прикордонного пункту-пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту, та загальною площею 0,005 га, розташованої біля прикордонного пункту-пропуску «Катеринівка», на території Соснівської сільської ради за межами населеного пункту, які перебували в постійному користуванні.

В даній справі оскаржується розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 в частині припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 0,01 га, розташованої біля прикордонного пункту-пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту.

22.05.2006 року між Глухівською районною державною адміністрацією та ЗАТ "Українська страхова компанія Княжа" (на даний час ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Сопицької сільської ради, площею 0,01 га несільськогосподарського призначення для комерційного використання строком, на 10 років, який зареєстровано у Глухівському районному відділу ДІЇ «Центр Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель 26.05.2006 вчинено запис за № 040661701384.

За встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків.

Так, місцевий суд, застосовуючи до спірних правовідносин ст.ст. 116,124,125,126 ЗК України зауважив, що сторонами при укладенні спірного договору було дотримано вимоги ст. 116 Земельного кодексу України, так як земельна ділянка, що перебувала у постійному користуванні позивача, була вилучена з його користування в порядку передбаченому Земельним кодексом України, а саме розпорядженням Глухівської РДА № 206 від 10.05.2006 року, а тому вимоги позивача є безпідставними, і задоволенню не підлягають.

Додатково, апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували добровільну відмову від права користування спірною ділянкою другого позивача, відсутня згода Служби автомобільних доріг у Сумській області на вилучення з його постійного користування земельної ділянки площею 0,01 га, а також відсутнє рішеня уповноваженого органу на вилучення вказаної земельної ділянки.

Крім того, апеляційним судом не взято до уваги посилання 1-го відповідача на те, що Служба автомобільних доріг у Сумській області надала свою згоду на вилучення земельної ділянки, про що, на думку районної держадміністрації, свідчить висновок від 02.02.2006 р.№ 81 (а.с. 25), оскільки даний висновок є неналежним доказом у справі, оскільки він підписаний особою, повноваження якого не встановлені. В матеріалах справи відсутні докази того, що представник Служби автомобільних доріг у Сумській області О.В. Фокін має повноваження на право підпису подібних документів або право надавати будь-які погодження відносно належного службі доріг майна.

Застосовуючи до спірних правовідносин ст. 122,141,142,149 ЗК України апеляційний суд зазначив наступне:

- вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування, та надання у користування земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, із земель державної власності для потреб, пов'язаних із здійсненням комерційної діяльності, не входить до компетенції районної державної адміністрації.

- в матеріалах справи відсутні докази того, що спірна земельна ділянка була вилучена та передана 2-му відповідачу для суспільних потреб, як це передбачено ст. 149 Земельного кодексу.

- Глухівська районна державна адміністрації не мала повноважень на припинення права користування земельною ділянкою, наданою у постійне користування Служби автомобільних доріг у Сумській області, та розпоряджатися земельною ділянкою щодо надання її в оренду ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іишуранс Груп» за договором від 22.05.2006.

З врахуванням викладеного, апеляційним судом задоволена вимога прокурора про скасування розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 р.

Також, застосовуючи до встановлених обставин справи ст.ст. 203,215 ЦК України апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваний договір є укладеним з перевищенням повноважень райдержадміністрації, а тому має бути визнаний недійсним.

В свою чергу, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 та визнання недійсним договору оренди від 22.05.2006 має наслідком задоволення позовної вимоги про повернення спірної земельної ділянки Службі автомобільних доріг в Сумській області, як належному постійному землекористувачу, права якого були порушенні при прийнятті розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх передчасними та констатує, що судами, в порушення ст. 43 ГПК України, не в повній мірі досліджено наявні в матеріалах справи докази та не спростовано доводів сторін, викладених у наданих суду відзивах.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Розпорядженням голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 припинено право користування земельною ділянкою Службі автомобільних доріг у Сумській області, загальною площею 0,01 га, розташованої біля прикордонного пункту-пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту, яка перебувала в постійному користуванні.

Тому, вирішуючи питання про відповідність спірного розпорядження нормам чинного на момент його винесення законодавства необхідно враховувати таке.

Відповідно до ст. 116 ЗК України (в редакції від 02.03.2006) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Однак, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (п.5 ст. 116 ЗК України).

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (ч. 2 ст. 149 ЗК України).

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо) (ч. 5 ст. 149 ЗК України).

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку (ч. 10 ст. 149 ЗК України).

Вирішуючи спір по суті, суди залишили поза увагою те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що спірна земельна ділянка належить Службі автомобільних доріг в Сумській області на праві постійного користування. Такими доказами, в силу приписів ст.ст. 123,126 ЗК України можуть бути державний акт на право постійного користування земельною ділянкою або хоча б рішення органу державної влади про надання земельної ділянки.

Судами не досліджено ні статуту Служби автомобільних доріг в Сумській області, ні законодавства на предмет того, хто має погоджувати вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування Службі автомобільних доріг в Сумській області. Не витребувано доказів на підтвердження відповідних повноважень Фокіна О.В., яким підписано акт про погодження меж земелньої ділянки (т. 1, арк. 17), акт вибору та обстеження земельної ділянки (т.1 арк. 20), висновок (т. 1 арк. 24).

Також, судами не встановлено цільового призначення спірної земельної ділянки, не з'ясовано для яких цілей вона надавалася Службі автомобільних доріг в Сумській області. Такі дані можуть містити рішення про надання земельної ділянки, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, витяг (виписка) з Державного земельного кадастру (ст. 193 ЗК України, ЗУ "Про державний земельний кадастр"), довідка органів Державного земельного агентства земельних ресурсів тощо.

В той же час, місцевим судом проігноровано зауваження Глухівської РДА про те, що прокурор просить зобов'язати її повернути Службі автомобільних доріг в Сумській області спірну земельну ділянку, хоча остання знаходиться у користуванні іншої особи (т. 1, арк. 43). Дійсно, відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 26.05.2006 (т.1 арк. 18) спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні ПАТ "Українська страхова компанія" Княжа Вієнна Іншуранс Груп". З оскаржуваної постанови вбачається, що апеляційний суд задовольнив цю позовну вимогу прокурора. При цьому, судом взагалі не зазначено чому він зобов'язує саме Глухівську РДА, а не ПАТ "Українська страхова компанія" Княжа Вієнна Іншуранс Груп" повернути земельну ділянку.

Крім того, судами залишено поза увагою те, що в провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа №5021/498/12 за позовом Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Сумській області та Служби автомобільних доріг в Сумській області до Глухівської РДА та ПАТ "Українська страхова компанія" Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про визнання договору недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку (т. 1 арк. 51). Між тим, з доданої до відзиву копії постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 вбачається, що предметом оскарження був договір оренди земельної ділянки від 22.05.2006, а площа земельної ділянки, переданої в оренду за спірним договором, складає 0,01 га. Судами не досліджувалися судові рішення у справі №5021/498/12 в розрізі наявності підстав звільнення від доказування (ст. 35 ГПК України) та припинення провадження щодо частини позовних вимог у зв'язку з тим, що є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (п. 2 ч. 1 ст.80 ГПК України).

Пунктом 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що відповідно до частини першої статті 47 ГПК судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів констатує, що ні місцевим, ні апеляційним судами не з'ясовано усіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору по суті. У зв'язку з цим, висновки місцевого суду про відмову в задоволенні позову, та апеляційного - про задоволення позовних вимог є передчасними.

Порушення судами норм процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи є підставою для скасування прийнятих у справі рішення господарського суду Сумської області від 23.08.2012 та постанови Харківського апеляційного господарського суду України від 21.11.2012. Касаційний суд на підставі ст.1119 ГПК України направляє справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення.

З'ясувати цільове призначення спірної земельної ділянки, для яких цілей вона надавалася Службі автомобільних доріг в Сумській області; хто уповноважений розпоряджатися нею та вирішувати питання про вилучення спірної земельної ділянки із постійного користування; чи було дотримано порядок вилучення земельної ділянки із постійного користування (ст. 149 ЗК України), хто має повернути земельну ділянку Службі автомобільних доріг в Сумській області.

Витребувати докази того, що спірна земельна ділянка належить Службі автомобільних доріг в Сумській області на праві постійного користування (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, рішення органу державної влади про надання земельної ділянки; докази на підтвердження відповідних повноважень Фокіна О.В., яким підписано акт про погодження меж земельної ділянки (т. 1, арк. 17), акт вибору та обстеження земельної ділянки (т.1 арк. 20), висновок (т. 1 арк. 24).

Дослідити судові рішення у справі №5021/498/12 за позовом Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Сумській області та Служби автомобільних доріг в Сумській області до Глухівської РДА та ПАТ "Українська страхова компанія" Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про визнання договору недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку (т. 1 арк. 51) в розрізі наявності підстав звільнення від доказування (ст. 35 ГПК України) та припинення провадження щодо частини позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст.80 ГПК України).

Правильно застосувати норми матеріального права та винести законне, обґрунтоване рішення суду.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає доводи скаржника про порушення апеляційним судом норм ст.ст. 116,149 ЗК України обґрунтованими.

В той же час, колегія суддів залишає поза увагою інші доводи скаржника з огляду на таке.

Так, у касаційній скарзі зазначено про те, що судом не застосовано норми ст. 257 ЦК України в частині спливу строку позовної давності. Однак, з матеріалів справи не вбачається, що сторони зверталися із відповідною заявою до суду як то передбачено ч. 3 ст. 267 ЦК України. У зв'язку з чим, відсутні правові підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про те, що в силу ст. 2 КАС України даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України, зокрема про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства та спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про порушення апеляційним судом ст. 87 ГПК України щодо надсилання сторонам копії оскаржуваної постанови у встановлені законом строки.

Так, постанова Харківського апеляційного суду винесена 21.11.2012. З врахуванням приписів ст. 85 ГПК України, повний текст складено та підписано протягом п'яти днів з моменту оголошення вступної та резолютивної частини - 26.11.2012. Надіслано повний текст сторонам 29.11.2012, про що свідчить відбитка штампу Харківського апеляційного господарського суду на зворотному боці арк. 24 (т. 2). Тобто в межах строків, встановлених ст. 87 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Українська страхова компанія" Княжа Вієнна Іншуранс Груп" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 23.08.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 21.11.2012 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун