Постанова № 29315138, 12.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа № 5023/3846/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -не з'явились,відповідача третьої особи-не з'явились, -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.12.2012у справі№5023/3846/12 за позовомКП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім.О.О.Морозова"до (третя особаТОВ "Уніта" - Державна фінансова інспекція в Харківській області)про стягнення збитківвстановив:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2012 (суддя Жельне С.Ч.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 (судді: Шевель О.В., Афанасьєв В.В., Гребенюк Н.В.), у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Державна фінансова інспекція в Харківській області в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме ст.1212 ЦК України, ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (в редакції, чинній до 03.08.2012р.) та абзацу 4 п.21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України №668 від 01.08.2005. Зокрема, скаржник вважає, що оскільки будівництво здійснювалось за бюджетні кошти, то воно має виконуватися у суворій відповідності до Державних будівельних норм, затверджених наказом Держбуду України №174 від 27.08.2000р., які носять обов'язковий характер при визначенні вартості будівель (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. У разі, коли роботи (будівництво об'єкта) фінансуються із залученням бюджетних коштів або коштів державних підприємств, установ і організацій, договірна ціна визначається відповідно до державних будівельних норм. Таким чином, на думку скаржника, позивачу було завдано збитків, спричинених завищенням відповідачем вартості виконаних підрядних робіт.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов договорів підряду №15/1650-ХКБМ від 16.05.2011, №17/1657-ХКБМ від 08.06.2011, №20/1660-ХКБМ від 14.06.201, №25/1675-ХКБМ від 27.06.2011, №27/1676-ХКБМ від 19.08.2011 та інших наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а скаржником не спростовано того, що умови, викладені в договорах, були визначені та погоджені сторонами. Вказані договори містять умови про предмет, ціну та строк його дії (умови, що є обов'язковими згідно зі ст.180 ГК України), та інші умови, жодна з яких не суперечить чинному законодавству. На виконання умов вищевказаних договорів сторонами підписано та скріплено печатками Договірні ціни, згідно яких сторони досягли згоди щодо договірних цін за виконання робіт за вищевказаними договорами. Сторонами також складено та підписано Локальні кошториси на виконання робіт за цими договорами. Вартість робіт, зазначена у Договірних цінах та у Локальних кошторисах, повністю відповідає та співпадає з вартістю робіт, яка зазначена у довідках про вартість виконаних робіт та в актах приймання виконаних підрядних робіт, а також з вартістю робіт, зазначеною у договорах.

Відповідно до ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за умовами п.п.2.1,2.3 договорів №15/1650-ХКБМ від 16.05.2011, №17/1657-ХКБМ від 08.06.2011, №20/1660-ХКБМ від 14.06.201, №25/1675-ХКБМ від 27.06.2011, №27/1676-ХКБМ від 19.08.2011 підрядник (відповідач) при умові своєчасного фінансування зобов'язався виконати всі обумовлені договорами роботи та здати їх замовнику (позивачу) у завершеному вигляді. В свою чергу, замовник зобов'язався прийняти від підрядника виконані роботи за актом приймання виконаних підрядних робіт та сплатити вартість виконаних робіт з врахуванням авансу.

Відповідно до пунктів 4.2 договорів №15/1650-ХКБМ від 16.05.2011, №17/1657-ХКБМ від 08.06.2011, №20/1660-ХКБМ від 14.06.2011, №25/1675-ХКБМ від 27.06.2011, №27/1676-ХКБМ від 19.08.2011 у випадку обґрунтованої відмови від підписання акту приймання виконаних підрядних робіт з боку замовника, уповноважені представники сторін і складають двосторонній акт виявлених недоліків із зазначенням всіх необхідних робіт та строків по їх усуненню. В цьому випадку, остаточний розрахунок здійснюється після усунення всіх виявлених недоліків та зауважень, зазначених у двосторонньому акті та підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до складених, підписаних та скріплених печатками сторін актів виконаних підрядних робіт форми №КБ-2, довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, сторони погодили обсяг виконаних робіт, їх якість та вартість, позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про недоліки, як того вимагають положення ст.853 ЦК України, пункти 4.2 договорів №15/1650-ХКБМ від 16.05.2011, №17/1657-ХКБМ від 08.06.2011, №20/1660-ХКБМ від 14.06.2011, №25/1675-ХКБМ від 27.06.2011, №27/1676-ХКБМ від 19.08.2011.

З огляду на викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про дотримання сторонами ціни договорів, визначеної у Договірних цінах та у Локальних кошторисах, та обумовлену цим недоведеність завдання позивачу збитків у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням підрядником зобов'язань за договорами підряду.

Наявні доводи скаржника по суті спрямовані на зміну ціни в договорах після їх виконання сторонами, що згідно імперативних вимог ч.3 ст.632 ЦК України є неприпустимим.

Касаційна інстанція враховує, що наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України при здійсненні касаційного перегляду рішень господарських судів у справах зі спорів про відшкодування збитків, що виникають з подібних підрядних правовідносин (постанови ВГСУ від 28.04.2011 у справі №4/362/09-16/169/10-4/78/10 та від 23.04.2012 у справі №10/5025/1680/11).

Разом з тим, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судами враховано, що п.3.1 договорів підряду №15/1650-ХКБМ від 16.05.2011, №17/1657-ХКБМ від 08.06.2011, №20/1660-ХКБМ від 14.06.2011, №25/1675-ХКБМ від 27.06.2011, №27/1676-ХКБМ від 19.08.2011 (в частині визначення загальної вартості виконаних робіт) та додатки до них (Договірні ціни) не визнано недійсними з підстав неправомірного завищення ціни чи невідповідності вимогам п.21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України №668 від 01.08.2005.

Відтак, на момент розгляду даної справи цей пункт зазначених договорів є чинним і підлягає обов'язковому виконанню його сторонами в силу приписів ст.629 ЦК України.

Наведеним спростовуються передчасні посилання заявника в обґрунтування своїх заперечень на ст.1212 ЦК України та ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (в редакції, чинній до 03.08.2012р.), оскільки, по-перше, оплата коштів в рахунок вартості виконаних відповідачем підрядних робіт здійснювалася на виконання укладених між сторонами господарських договорів, а не безпідставно. По-друге, державні фіксовані чи регульовані ціни не застосовувалися сторонами при укладенні договорів підряду.

Інші наявні заперечення скаржника зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами доказів по справі та до намагань надати перевагу певним доказам (акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім.О.О.Морозова" за період з 01.02.2011р. по 31.12.2011р.), проте, згідно імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Натомість слід зазначити, що у разі визнання недійсними п.3.1 договорів підряду №15/1650-ХКБМ від 16.05.2011, №17/1657-ХКБМ від 08.06.2011, №20/1660-ХКБМ від 14.06.2011, №25/1675-ХКБМ від 27.06.2011, №27/1676-ХКБМ від 19.08.2011 (в частині визначення загальної вартості виконаних робіт) та набрання відповідним судовим рішенням законної сили, заінтересована сторона не позбавлена права ініціювати перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень у даній справі.

Водночас, колегія вважає за необхідне вказати, що згідно зі ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, наявний заявник (третя особа) не може звертатися з касаційною скаргою за захистом прав інших осіб поза відносинами представництва, в тому числі в інтересах позивача, який, будучи господарюючим суб'єктом, мав би самостійно звернутися за судовим захистом своїх прав.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 у справі №5023/3846/12 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області - без задоволення.

Головуючий, суддяВ.Овечкін Судді:Є.Чернов В.Цвігун