Постанова № 29315131, 12.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа № 5004/671/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2012у справі господарського суду№ 5004/671/12 Волинської області за заявоюЛіквідаційної комісії приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство"про визнання банкрутом,ліквідаторарбітражний керуючий Темчишин В.П.,за участю представників сторін:

ПрАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" - Карпюк-Таранова О.П. (дов. від 01.02.2013 № 2), Юнчик О.М. (дов. від 01.02.2013 № 3);

встановив:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.06.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Волинської області від 19.06.2012 (суддя Шум М.С.) визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство (далі ПрАТ) "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, скасовано арешти та інші обмеження, накладені на майно боржника, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Темчишина В.П., якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом, за наслідками своєї роботи подати до суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 (колегія суддів у складі: Бригинець Л.М. - головуючий, Тимошенко О.М., Огороднік К.М.) постанову господарського суду Волинської області від 19.06.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду першої інстанції від 19.06.2012 та постанову суду апеляційної інстанції від 05.12.2012 та припинити провадження у справі. В обґрунтування посилається на порушення вимог ст. 43 ГПК України, ст.ст. 105, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст.ст. 1, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 51 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.06.2012 до господарського суду надійшла заява голови ліквідаційної комісії ПрАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про визнання підприємства банкрутом. До заяви додані протокол від 03.03.2012 № 3 загальних зборів учасників ПрАТ, на яких прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації, призначено голову ліквідаційної комісії товариства - Приступу С.В., затверджено порядок та строки ліквідації юридичної особи ПрАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство".

На підставі прийнятого рішення державним реєстратором Луцької РДА внесено до Єдиного державного реєстру запис про припинення товариства, у зв'язку з чим в Бюлетені державної реєстрації від 13.03.2012 № 207(7) опубліковане відповідне повідомлення.

На виконання вимог ст. 105 ЦК України ліквідатором ПрАТ повідомлено кредиторів товариства, в тому числі Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію, про припинення товариства та про порядок і строки заявлення вимог кредиторів.

З метою виявлення і аналізу активів та пасивів Товариства ліквідатором проведено інвентаризацію основних засобів та матеріально-товарних цінностей, внаслідок чого встановлено відсутність майна та грошових коштів у товариства.

Протягом встановленого двохмісячного строку на заявлення кредиторів на адресу ПрАТ надійшло 2 вимоги кредиторів на загальну суму 679687,72 грн., які визнані ліквідатором. Крім того ліквідатором ПрАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" встановлено наявність заборгованості перед іншими кредиторами, які не звернулися з вимогами на загальну суму 15607,65 грн.

За результатами провадження процедури ліквідації товариства ліквідатором ПрАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" 29.05.2012 складено проміжний ліквідаційний баланс, який затверджений рішенням ліквідаційної комісії від 30.03.2012 (протокол №7).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що боржником при зверненні до суду із заявою про визнання банкрутом, дотримано загальних правил проведення ліквідації підприємства, передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.60, 105, 111 ЦК України були виконані в повному обсязі, у зв'язку з чим постановою від 19.06.2012 боржник визнаний банкрутом на підставі ст. 51 Закону, відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатора боржника, якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження.

Таким чином, доводи касаційної карги про неправомірне порушення справи про банкрутство ПрАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Що стосується доводів скаржника щодо не включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості по заробітній платі в розмірі 312173,55 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги ОСОБА_4 підтверджені ухвалою Луцького міськрайонного суду від 27.04.2012 про стягнення з ПрАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" на користь ОСОБА_4 312173,55 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме за період з 30.05.2005 по 31.01.2012 року.

Заяву про включення до реєстру вимог кредиторів боржника ОСОБА_4 подав 19.08.2012, тобто після відкриття ліквідаційної процедуру.

Відповідно до частини 3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Вимоги (претензії) кредиторів розглядає ліквідатор банкрута, який має їх визнати або відхилити.

У разі невизнання грошових вимог до боржника, що ліквідується, кредитори вправі оскаржити це до суду, який вправі залишити таку скаргу без задоволення та відхилити грошові вимоги кредитора або задовольнити скаргу та визнати грошові вимоги до боржника.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що заява ОСОБА_4 про визнання кредиторських судом першої інстанції не розглянута, рішення про відмову у визнанні вимог або включених до реєстру вимог судом не приймалось, тобто спір про визнання (невизнання) вимог ОСОБА_4 відсутній.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваної постанови права ОСОБА_4 не порушенні, оскільки посилання про відмову у визнанні вимог ОСОБА_4 в постанові про визнання боржника банкрутом відсутні.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом фактичні обставини справи встановлені на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана належна правова оцінка з правильним застосуванням норм права, а підстав для скасування або зміни постанови не вбачається. Також не вбачається підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, якою вказана постанова місцевого суду залишена без змін.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 у справі № 5004/671/12 залишити без змін.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Білошкап О.В.

Погребняк В.Я.