Рішення № 29313598, 26.12.2012, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 1423/14819/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-суддіПрохорова П.А.

при секретарі Балясній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Аріанда» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2012 року позивач звернулась із вказаним позовом до Центрального районного суду м. Миколаєва та просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі згідно рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2011 року в розмірі 7791,32 грн., та 2000 грн., - моральної шкоди; заборгованість по заробітній платі за час з 15 грудня 2011 року по 03 квітня 2012 року в розмірі 2930,89 грн., лютий 2012 року 972,66 грн., березень 2012 року 802,70 грн., та квітень 2012 року 1155,53 грн., за 2 робочих дня 02.02.2012 року та 21.02.2012 року в розмірі 62,58 грн., доплатити заробітну плату за 2 робочих дня 02.02.2012 року та 03.02.2012 року - 26,00 грн., стягнути компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 312,90 грн., заробітну плату за період простою з 11.01.2012 року по 01.02.2012 року 05.03.2012 року по 10.03.2012 року в розмірі 715,00 грн., заробітну плату за період з 03.04.2012 року по 03.11.2012 року в розмірі 7511,00 грн., та стягнути спричинену позивачу моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказала на систематичні порушення трудового законодавства з боку роботодавця, відповідача по справі, зокрема на неодноразові її незаконні звільнення, та поновлення її на роботі на підставі рішень суду, безпідставні та не погоджені з позивачем зміни умов праці, не правильне нарахування та виплату заробітної плати , в наслідок чого позивачу було недоплачено заробітну плату в розмірах що вказані в позовній заяву, частину з яких, зокрема, було стягнено на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2011 року (в розмірі 7791,32 грн., та 2000 грн., - моральної шкоди), однак відповідач в добровільному порядку вказане рішення не виконує, такі дії відповідача завдали позивачу по справі моральної шкоди, яку позивач оцінює в суму 10000,00 грн., та за таких обставин позивач посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та дійсне законодавство просила суд позов задовольнити.

В судове засідання сторони не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач звернулась до суду з заявою в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання судових повісток та ухвал на адресу, вказану у позовній заяві.

За таких обставин суд, відповідно до ст. 169, 224 ЦПК України ухвалює заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне: сторони перебували у трудових правовідносинах, відповідно до яких ОСОБА_1 була працівником ПП «Аріанда». Вказані обставини підтверджуються відповідними відмітками у трудовій книжці позивача.

Відповідно до листа державної інспекції України з питань праці від 22.06.2012 року №л-181-01, в результаті проведеної держінспекцією перевірки ПП «Аріанда»з питань додержання трудового законодавство було виявлено ряд порушень, зокрема з позивачем при звільненні не проведено повний розрахунок по виплаті заробітної плати: не виплачено частину заробітної плати за лютий 2012 року в сумі 497,00 грн., не виплачено заробітну плату за березень 2012 року 662,23 грн., за квітень 2012 року та вихідну допомогу в розмірі 944,08 грн., не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за дні не використаної щорічної відпустки за період роботи з 15.12.2011 року по 03.04.2012 року, не нараховано та не виплачено заробітну плату за час простою підприємства в період з 05.03.2012 року по 10.03.2012 року .

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому при звільненні від підприємства, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про відпустки»за невикористані дні щорічної планової відпустки за має бути нараховано та виплачено грошову компенсацію.

Відповідно до ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

За таких обставин, враховуючи, що перевіркою державної інспекції управління з питань праці встановлено порушення ст. 110 КЗпП України в частині інформування працівників щодо нарахованої заробітної плати та виплат з неї, неодноразові звернення позивача до відповідача про надання їй відомостей щодо нарахування та виплати їй заробітної плати, копії яких наявні в матеріалах справи, та відсутність будь-якого підтвердження надання позивачу такої інформації відповідачем, відсутність заперечень відповідача з приводу позову, суд вважає за можливе визначити розмір заробітної плати позивача з її пояснень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода заподіяна фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка вчинила неправомірні дії.

Згідно з п. 5 Постанови ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», суд, при вирішенні питання щодо відшкодування шкоди має зясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, ступень вини заподіювача, яких саме моральних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює повязані з ним витрати та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Необхідно також довести факт заподіяння позивачу моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України моральна шкода, спричинена неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 9 Постанови ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За викладеного суд враховує обставини, викладені позивачем у позовній заяві, зокрема те, що відповідачем її було неодноразово звільнено з порушенням законодавства, те, що відповідно до наданих суду доказів, відповідачем в односторонньому порядку було змінено умови праці позивача, допущено ряд порушень трудового законодавства з питань оплати праці, те, що відповідач не надав заперечень проти задоволення позову, суд, вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню стягненню з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., та заборгованості по заробітній платі в розмірі 14489,26 грн.

Разом з тим суд зазначає що вимоги щодо повторного стягнення з відповідача грошових сум за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2011 року задоволенню не підлягають, оскільки Законом передбачено інший порядок примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп..

Керуючись ст.ст. 113, 115, 116 КЗпП України, ст.ст. 1166,1167 ЦК України, 10, 11, 14, 60, 80, 85, 169, 209, 212-215, 224-226, ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПП «Аріанда» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з ПП «Аріанда» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 14489,26 грн.

Стягнути з ПП «Аріанда» на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 10000,00 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Центрального районного

суду м. Миколаєва /підпис/ ОСОБА_2

Копія відповідає оригіналу.

Рішення набуло законної сили "04" грудня 2012 року.

Оригінал рішення зберігається в Архіві

Центрального районного суду м. Миколаєва.

Суддя:Д.А. Тішко