Постанова № 29306135, 07.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2013 року 15:37 № 2а-17328/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Ізобуд» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,

за участю представників сторін:

від позивача - Пєчковська О.В.

від відповідача - Мазур І.О.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 7 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - позивач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Ізобуд» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «ІБК «Ізобуд»), в якому просила зупинити видаткові операції на рахунках відповідача, а саме: р/р 2600701305842 (в доларах США), р/р 2600701305842 (в Євро), р/р 2610401305842 (укр. грн.) та р/р 2600701305842 в Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО банку 325365; р/р 260082378 (укр. грн.) в ПАТ «Кредитпромбанк», МФО банку 300863; р/р 260051528 (укр. грн.) в АТ «КІБ», МФО банку 260051528.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначив, що станом на момент звернення до суду, тобто на 18.12.2012р. за відповідачем рахується податковий борг в сумі 1 952 866,94 грн.

У зв'язку з невиконанням платником податків обов'язків щодо сплати заборгованості перед бюджетом, а також ненаданням витребуваних податковим керуючим документів для проведення опису майна боржника, що стало підставою для складення акту про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу, позивач просить зупинити видаткові операції на рахунках ТОВ «ІБК «Ізобуд».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 22 січня 2013 року.

Судове засідання, призначене на 22 січня 2013 року, судом відкладалось на 30 січня 2013 року в зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 30 січня 2013 року судом оголошувалась перерва до 4 лютого 2013 року.

В судовому засіданні 4 лютого 2013 року представник позивача наполягав на задоволення позову з підстав викладених у ньому. Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд у його задоволенні відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ІБК «Ізобуд» зареєстроване Оболонському районною в м. Києві державною адміністрацією 7 червня 2006 року та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС.

Як зазначає позивач у своєму позові та проти чого не заперечував відповідач під час розгляду справи, станом на момент звернення до суду за останнім обліковується податковий борг у розмірі 1 952 866,94 грн., який утворився внаслідок несплати грошових зобов'язань визначених податковим органом шляхом винесення податкових повідомлень - рішень №0001002304 та №0000992304 від 12.10.2011р. за результатами виявлення контролюючим органом порушення вимог податкового законодавства під час проведення перевірки ТОВ «ІБК «Ізобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з платниками податків - ТОВ «БК «Стандарт плюс» за жовтень - грудень 2010 року, про що складено відповідний акт від 01.08.2011р. №377/2304-34427567.

За наслідками перевірки правомірності визначення розміру грошового зобов'язання у судовому порядку, постановою Окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. у справі №2а-18162/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012р., у задоволенні позову ТОВ «ІБК «Ізобуд» про скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено.

У зв'язку з невиконанням обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у строки, визначені податковим законодавством, 18 жовтня 2012 року податковим органом складено податкову вимогу № 2802, лист №2802, згідно якого директору ТОВ «ІБК «Ізобуд» було запропоновано у десятиденний термін від дати отримання цього листа надати перелік майна, яке перебуває у власності підприємства, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, з метою складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави та 22 жовтня 2012 року - рішення про опис майна у податкову заставу.

Саме невиконання відповідачем вимоги про надання переліку майна з метою складання акту опису майна, стало підставою для складання податковим керуючим 15 листопада 2012 року акту про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу та подання відповідного позову до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства на час виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.15 пункту 20.1. статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) за наявності такої підстави як недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті.

Згідно пункту 87.2. статті 87 цього Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктами 88.1. та 88.2. статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом (підпункт 14.1.155. пункту 14.1. статті 14 ПК України).

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Питання виникнення права податкової застави врегульовано приписами статті 89 ПК України.

Так, згідно п. 89.1. цієї статті право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.3. статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення про опис майна у податкову заставу має прийматися виключно керівником органу державної податкової служби та має бути пред'явлене платнику податків.

У відповідності до пункту 89.4. статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС посилається на те, що згідно акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 11 від 15 листопада 2012 року ТОВ «ІБК «Ізобуд» не надало необхідних документів.

Проте, на думку суду, вказаний акт сам по собі не є достатньою підставою для задоволення позову про зупинення видаткових операцій платника податків, оскільки обов'язковою умовою для цього є, зокрема, встановлення факту отримання платником податків вимоги податкового органу про надання документів, необхідних для такого опису.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС було складено лист № 2802 від 18 жовтня 2012 року, яким ТОВ «ІБК «Ізобуд» зобов'язано у десятиденний термін з моменту отримання листа надати перелік майна, яке перебуває у власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу.

Таким чином, з метою встановлення строку, до якого платник податку зобов'язаний був надати відповідні документи, необхідно з'ясувати дату отримання адресатом зазначеного листа.

Проте, жодних належних та допустимих доказів на вимогу суду позивачем надано не було, що свідчить про відсутність підстав для складення акту про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, а отже дії, спрямовані на складення акту опису майна у податкову заставу, вчиняються виключно після прийняття керівником органу державної податкової служби відповідного рішення.

Проте, як вбачається з наданих позивачем матеріалів, лист про витребування документів у платника податків датований 18 жовтня 2012 року, у той час як рішення про опис майна у податкову заставу прийнято через 4 дні після того - 22 жовтня 2012 року, тобто с порушенням статті 89 ПК України.

При цьому, суд критично ставиться до посилань представника позивача на те, що податкова вимога № 2802 від 18 жовтня 2012 року, лист № 2802 від 18 жовтня 2012 року та рішення про опис майна у податкову заставу №17919/10/19-107 від 22 жовтня 2012 року були надісланні на адресу відповідач рекомендованим листом та отриманні останнім 5 листопада 2012 року та не приймає їх до уваги, оскільки жодного доказу на підтвердження цього позивачем не надано, а з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення не можливо встановити які саме документи надсилались на адресу ТОВ «ІБК «Ізобуд».

Більш того, з повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення судом встановлено, що воно було передано до відділу поштового зв'язку для відправлення адресату лише 23 жовтня 2011 року, в той час як лист з вимогою про надання переліку майна, вартість якого відповідає сумі податкового боргу, датований 18 жовтня 2011 року.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1035, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1430/18725, однією з основних функцій податкового керуючого щодо податкової застави є одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу (пункт 3.5).

Відповідно до наказу №1754 про призначення податкових керуючих головного державного податкового ревізора - інспектора Скубу П.П. визначено податковим керуючим для ТОВ «ІБК «Ізобуд» 7 листопада 2012 року.

Проте лист про надання інформації, згідно якого відповідача зобов'язано надати перелік майна, яке перебуває у власності підприємства з метою складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави датований 18 жовтня 2012 року, тобто до дати призначення податкового керуючого.

Таким чином, податковим органом було порушено порядок реалізації своїх повноважень щодо податкової застави майна ТОВ «ІБК «Ізобуд», що є додатковою підставою для відмови в задоволенні позову про зупинення видаткових операцій платника податків.

Така позиція узгоджується з практикою Київського апеляційного адміністративного суду, викладеною в ухвалі від 22.03.2012р. у справі №2а-14659/11/2670.

У той же час, суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення позивачем приписів Порядку призначення та звільнення податкового керуючого, а також перелік його функцій та повноважень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012р. №1112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.11. 2012р. за №1908/22220, оскільки названий нормативно-правовий акт набрав чинності тільки 30.11.2012р., а тому на спірні правовідносини не поширюється.

З частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко