Ухвала суду № 29306126, 31.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12257/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі-Київ" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0001362302, №0001352302, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2012 р. позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16 серпня 2012 року № 0001362302 та № 0001352302 від 16 серпня 2012 року; зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2268 грн. 00 коп. на користь ТОВ «Меблі - Київ» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначені апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції, як і колегією суддів апеляційного суду, встановлено, що відповідачем було здійснено документальну позапланову виїзну позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Перший Український «Правочин» за період з 01.01.2010 року по 31.05.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 2402/22-10/36192559 від 31.07.2012 року .

Зазначену перевірку було здійснено на підставі 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме на підставі постанови старшого слідчого СВ ДПІ Подільського району капітана податкової міліції Музичука О.В. про призначення документальної перевірки від 02.07.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1, п.5 ст.203, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та в порушення пп. 139.1.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплати до бюджету на загальну суму 318988 грн., у т.ч. в ІV кварталі 2011р. у сумі 263 986 грн., в І кварталі 2012р. у сумі 55002 грн., п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплати до бюджету на загальну суму 405302,25 грн., в тому числі за жовтень 2011 р. в сумі 57439,29 грн., листопад 2011 р. в сумі 36768,16 грн., грудень 2011 р. в сумі 135346,40 грн., березень 2012 р. в сумі 52383,0 грн., квітень 2012 р. в сумі 123365,40 грн.

За наслідками виявлених порушень та на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001362302 від 16 серпня 2012 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання позивача за класифікацією - податок на додану вартість на загальну суму 607 953 грн. 37 коп., та податкове повідомлення-рішення № 0001352302 від 16 серпня 2012 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання позивача за класифікацією - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 332 738,50 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправні, оскільки винесені без достатніх правових підстав, а доводи, що містяться в Акті перевірки не відповідають дійсності та зроблені відповідачем з перевищенням наданих законом повноважень.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Так, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до ст.86.9 Податкового кодексу України та п.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Станом на день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у ДПІ не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Крім того, не зважаючи на відсутність у податкового органу у даному випадку повноважень щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування, суд першої інстанції також дослідив правомірність донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість та дійшов вірного висновку, що висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкових ґрунтуються виключно на інформації отриманій з постанови слідчого, з чим і погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 05.02.2013.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Кузьменко В. В.