Ухвала суду № 29306105, 31.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/3972/12 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Перемога Нова" до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 р. позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Черкаському районі Черкаської області ДПС від 9 жовтня 2012 року № 0001522301 про збільшення суми грошового зобов'язання ДП "Перемога Нова" по податку на додану вартість в розмірі 2 078 212 грн., в т. ч. 1 662 577 грн. основного платежу та 415 644 грн. штрафних (фінансових) санкцій; в задоволенні решти вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП "Перемога Нова" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 грн.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначені апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції, як і колегією суддів апеляційного суду, встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дочірнього позивача з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" за період з 01.04.12 по 31.08.12, за результатами якої складено акт від 27.09.2012 року № 21/22-010/30541899.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 662 577 грн., в тому числі за квітень 2012 року на 321 658 грн., за травень 2012 року на 128 750 грн., за червень 2012 року на 114 381 грн., за липень 2012 року на 119 990 грн., за серпень 2012 року на 977 798 грн.

На підставі встановленого порушення ДПІ у Черкаському районі Черкаської області ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення від 9 жовтня 2012 року № 0001522301 про збільшення суми грошового зобов'язання ДП "Перемога Нова" по податку на додану вартість в розмірі 2 078 212 грн., в т. ч. 1 662 577 грн. основного платежу та 415 644 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи відповідача полягають у тому, що ДП "Перемога Нова" неправомірно до складу податкового кредиту за квітень - серпень 2012 року включено суми ПДВ на підставі податкових накладних, що були складені постачальником ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" за наслідками господарських операцій з придбання та продажу сирого нерафінованого масла із насіння соняшника врожаю 2011 року на загальну суму 9 975 582 грн. 54 коп. в тому числі ПДВ 1 662 597 грн. 09 коп. та в подальшому ДП "Перемога Нова" поставила товар на умовах СРТ Комплекс по переробці і перевантаженні тропічних масел ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" в м. Южне, Одеської області. Відповідач зазначає, що операції з експорту товарів нерезиденту підлягають оподаткуванню за ставкою 0%. При цьому, в разі придбання товару платником податку для подальшого його експорту за межі митного кордону України (тобто товари не використовуються в господарській діяльності підприємства), то такий платник податку втрачає право на податковий кредит за основною ставкою.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем дотримано всі норми Податкового кодексу України при документальному оформленні поставки товару, відповідно податковий кредит був сформований вірно.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Пунктом 198.3 ст. 198 ст. 198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Згідно до п. 14.1.36 ст. 198 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи , а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підприємство проводило господарську діяльність в т.ч. за неосновним КВЕД 51.90.0 Інші види оптової торгівлі (Цей підклас включає: спеціалізовану оптову торгівлю, не віднесену до попередніх групувань, оптову торгівлю широким асортиментом товарів без будь-якої визначеної спеціалізації). Тобто операції з купівлі та продажу і є господарською діяльністю.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ст. 198 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, операції з експорту товарів нерезиденту підлягають оподаткуванню за ставкою 0 %.

Таким чином вбачається, що податковий кредит за описаними операціями сформовано у повній відповідності до Податкового кодексу України. Відповідно, в разі придбання товару платником податку для подальшого його експорту за межі митного кордону України, то такий платник податку не втрачає право на податковий кредит за основною ставкою, оскільки Податковим кодексом України відповідних правил, або причинно-наслідкових зв'язків не передбачено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 05.02.2013.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Кузьменко В. В.