Постанова № 29304086, 12.02.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-3372/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баярд-К" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Баярд-К", а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2012р. №0001600151.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, прийнятим відповідачем в порушення норм Податкового кодексу України, оскільки при проведенні перевірки податковим органом протиправно визнано правочини укладені між ТОВ "Баярд-К" та ТОВ "ПВП "Сфера 7" нікчемними. Крім того, зазначав, що позивачу не було направлено наказ про проведення перевірки, а також акт складений за результатами такої перевірки.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав та заявлено клопотання про подальший розгляд справи без її участі за наявними у матеріалах справи доказами.

Представник відповідача не заперечував проти задоволення даного клопотання.

У відповідності до ч.4 ст.122 КАС України подальший розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, посилаючись на правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного рішення, оскільки ТОВ "Баярд-К" порушено вимоги п.п.138.2, 138.6, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, завищено витрати по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток підприємств «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за ІІ-ІІІ квартал 2011 року у сумі 27111649 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "ПВП "Сфера 7". Також вказував, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товару від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів. Крім того, зазначав, що податковим органом проведено перевірку позивача у відповідності до норм чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Баярд-К" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 29.12.2010р., про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №578010. (т.1 а.с.9)

19.09.2012 року начальником Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, у відповідності до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до доповідної записки начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб, прийнято наказ №1589 „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Баярд-К", який направлявся позивачу (т.1 а.с.41, 50).

На підставі даного наказу 20.09.2012 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності повноти декларування податкових зобов'язань з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, про що складено відповідний акт №294/151/37502856 від 20.09.2012р., відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "Баярд-К" п.п.138.2, 138.6, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем занижено податок на прибуток в сумі 6235679 грн. (т.1 а.с.43-38)

У відповідності до ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Статтею 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що законодавець усуває безпідставне втручання посадових осіб державного органу у підприємницьку діяльність.

Таким чином, наказ про проведення позапланової перевірки є, перш за все, посвідченням дій посадових осіб від імені державного органу.

Крім того, суд зазначає, що порушення вчинені під час перевірки, за результатами якої складено акт, не є безумовною підставою для скасування рішень, винесених на підставі даного акту.

До того ж, окремі недоліки акту перевірки, який є службовим документом, що стверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, не можуть бути безспірною підставою для скасування винесених на підставі цього акту податкових повідомлень -рішень.

Отже, факти порушення процедури проведення перевірки не зумовлюють недійсність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки, за доведеності порушень податкового законодавства з боку платника податку.

Що стосується посилання позивача, що дії податкового органу щодо проведення за відсутності підстав документальної невиїзної перевірки ТОВ "Баярд-К" є протиправними, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.1 та 2 п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні КАС України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки податкового органу не порушують прав позивача

Враховуючи викладене, акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків для позивача.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти інтерес, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

До того ж, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Баярд-К", за результатами якої складено акт №294/151/37502856 від 20.09.2012р..

Крім того, стосовно посилання позивача на неправомірність висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає, що такі посилання фактично породжують факт оскарження такого акту, що є неприпустимим, оскільки акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути оскаржений в судовому порядку. Акт перевірки є службовим документом, думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

На підставі акту перевірки №294/151/37502856 від 20.09.2012р. Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 №0001600151, яким ТОВ "Баярд-К" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6235679 грн. (т.1 а.с.11).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п.138.6 ст.138 ПК України).

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Перелік таких витрат наведено в п.138.8 ст.138 ПК України.

Отже, за своїм змістом наведені норми Податкового кодексу України передбачають як підставу для невключення до валових витрат випадок відсутності розрахункових, платіжних та інших документів, які зокрема, повинні підтверджувати факт отримання товарів (послуг) від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Тобто, необхідною умовою для включення витрат до валових витрат підприємства, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Адже для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі за текстом - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі - Положення №88).

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на витрати можуть мати лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "ПВП "Сфера 7" (Продавець) укладено договір поставки №16 від 01.08.2011 року, згідно якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця ТМЦ для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець прийняти їх та сплатити за них. (т.1 а.с.88-89)

У відповідності до умов даного договору товар поставляється партіями, кожна партія товару визначається рахунком фактурою. Узгоджена партія товару, повинна бути забезпечена накладними, податковими накладними, паспортами якості та сертифікатом відповідності. (п.3.1 договору)

На підтвердження факту отримання ТОВ "Баярд-К" від ТОВ "ПВП "Сфера 7" зазначених товарів, позивачем надано суду лише видаткові накладні (т.1 а.с.90-189); податкові накладні (т.1 а.с.190-250, т.2 а.с.1-39).

Так, в судовому засіданні представника позивача було зобов'язано надати докази, на підтвердження реальності господарської операції, про що судом також постановлено ухвалу. Позивача зобов'язано було надати усі первинні документи на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "ПВП "Сфера 7", а саме докази перевезення товару, розрахунку за поставлений товар, а також докази подальшого використання товару, отриманого від контрагента у власній господарській діяльності. Однак позивачем не надано жодного з перелічених документів.

Матеріали справи свідчать про те, що за даними видатковими та податковими накладними, виписаними ТОВ "ПВП "Сфера 7", останнім протягом серпня - вересня 2011 року було поставлено великий обсяг ТМЦ позивачу, що в свою чергу потребувало значної кількості трудових ресурсів, основних фондів.

Доказів на підтвердження постачання контрагентом позивача товарів саме на суму 27111649 грн., суду не надано.

Жодних підтверджуючих документів, які б підтверджували реальність господарської операції з отримання позивачем ТМЦ та які безпосередньо пов'язані з діяльністю платника податків, використані ним у власній господарській діяльності, суду не надано.

Відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відображених в видаткових та податкових накладних (на підставі яких позивачем сформовано витрати), свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність податкових накладних, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для віднесення певних сум до витрат, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності. Вважаючи вказані документи штучно створеними, які не відображають реальний зміст та характер виконаних робіт, суд не приймає їх в якості належних доказів у справі.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Тобто, відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладеного правочину, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) витрат позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства, що призвели до виникнення податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Таким чином, вищевикладене свідчить про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат, вартість поставлених ТОВ "ПВП "Сфера 7" товарів, не підтверджених відповідними первинними документами, а також без підтвердження реального здійснення господарських операцій на виконання договору поставки.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, вищенаведені норми чинного законодавства України, а також неможливість фактичного здійснення ТОВ "ПВП "Сфера 7" господарських операцій через відсутність матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з поставки товарів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю складських приміщень, транспортних засобів, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача порушення п.п.138.2, 138.6, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем занижено податок на прибуток в сумі 6235679 грн.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про правомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 №0001600151, яким ТОВ "Баярд-К" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6235679 грн.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Баярд-К" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина