Постанова № 29302601, 07.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року м. Київ П/9991/1213/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіВеденяпіна О.А.,

суддівКравцова О.В.,Цвіркуна Ю.І.,

Масло І.В.,Шведа Е.Ю.,

секретаря судового засідання Кирилюка В.В.,

за участю: позивача ОСОБА_6,

представника відповідача Ревука Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_6

до Вищої ради юстиції

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вищої ради юстиції про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду заяви від 15 жовтня 2012 року, зобов'язання розглянути її по суті та прийняти відповідне рішення.

В позовній заяві позивач зазначив, що 22 жовтня 2012 року звернувся до Вищої ради юстиції з заявою від 15 жовтня 2012 року, яку відповідачем всупереч вимог Законів України «Про звернення громадян»та «Про Вищу раду юстиції»не розглянуто і не прийнято жодного рішення по суті звернення.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

У письмовому запереченні проти позову та в судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що під час розгляду заяви ОСОБА_6 Вища рада юстиції не допустила протиправної бездіяльності, а діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази у справі, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 надіслав до Вищої ради юстиції заяву від 15 жовтня 2012 року, в якій просив притягнути суддю Вищого адміністративного суду України ОСОБА_7 до відповідальності і повідомити його про прийняте рішення, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані з відмовою у доступі особи до правосуддя.

1 листопада 2012 року за вихідним № С-4606-12316/0/912 на адресу позивача надіслана відповідь за підписом Голови Вищої ради юстиції Колесниченка В.М., з якої слідує, що Вища рада юстиції, діючи в межах повноважень, передбачених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції», не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням. З цього ж листа також слідує, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення кожного громадянина, якщо в ньому містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення суддів з посад, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення. Разом з тим, заявника проінформовано, що його заява таких відомостей не містить.

Зі змісту статей 18, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про Вищу раду юстиції»повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.

В силу пункту 3 частини першої статті 131 Конституції України до відання Вищої ради юстиції належить здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції»Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Стаття 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»визначає дисциплінарне провадження як процедуру розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Частини друга та третя статті 84 названого вище Закону, зокрема передбачають, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.

Крім того, у частині четвертій статті 84 цього Закону закріплено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Згідно із статтею 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють: 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; 2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

В силу статті 38 Закону України «Про Вищу раду юстиції»підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень, що надійшли до Вищої ради юстиції.

Стадії дисциплінарного провадження встановлені статтею 39 Закону України «Про Вищу раду юстиції»у такій послідовності: 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення.

Статтею 40 Закону України «Про Вищу раду юстиції»передбачено, що перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування судових справ (їх копій), розгляд яких закінчено, та ознайомлення з судовими справами, розгляд яких не закінчено, одержання іншої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об'єднань.

В рішенні Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року № 9-рп/2002 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої і четвертої статті 1, абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18, частини першої статті 25, пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 30, частини першої статті 31, частини першої статті 32, пункту 2 частини другої статті 33, пункту 2 частини другої та частини третьої статті 37, статей 38 і 48 Закону України «Про Вищу раду юстиції»зазначається, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.

Аналіз наведених положень Законів України «Про Вищу раду юстиції»та «Про судоустрій і статус суддів», рішення Конституційного Суду України дає підстави для висновку, що стадіям дисциплінарного провадження передує вирішення питання про те, чи містить звернення, що надійшло до Вищої ради юстиції, відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

Виходячи із аналізу цих же актів, Вища рада юстиції колегіально розглядає звернення, стосовно яких є результати перевірки і не може розглядати такі звернення поза межами встановленої процедури.

Надаючи відповідь на звернення позивача, керівник Вищої ради юстиції здійснював свої повноваження, передбачені статтею 21 Закону України «Про Вищу раду юстиції»та Регламентом Вищої ради юстиції.

Отже, спірні правовідносини виникли не за участю Вищої ради юстиції як колегіального органу, а з її посадовою особою, яка є окремим суб'єктом владних повноважень і здійснює владні управлінські функції на основі закону.

Враховуючи викладене, Вища рада юстиції не порушила вимог законодавства України, не приймала незаконних рішень, не вчиняла протиправних дій та не допускала протиправної бездіяльності відносно позивача.

Керуючись статтями 158 -163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Судді О.А. Веденяпін

О.В. Кравцов

І.В. Масло

Ю.І. Цвіркун

Е.Ю. Швед