Ухвала суду № 29302333, 31.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року м. Київ К-24261/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010

у справі № 2а-44822/09/2070

за позовом Приватної фірми «Злата»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма «Злата»звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення -рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість підприємства позивача та складено акт №5389/15-214/23753668 від 30.11.2009.

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивач сформував податковий кредит згідно податкової накладної №183/1 від 07.08.2007, складеної всупереч пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

На підставі вказаного акту відповідач прийняв податкове повідомлення рішення №0006201520/0 від 01.12.2009, яким позивачу донараховано розмір податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1954,40 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1396 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 558,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно договору №14 від 11.01.2006 Статутне територіальне -галузеве об'єднання Південна залізниця замовило капітальний ремонт дорожнього лікувально -оздоровчого центру «Сонячний»позивачу. Згідно умов договору підряду від 15.05.2007 між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудінвест 1»(Підрядник) замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов Договору виконання будівельних, монтажних, інших робіт, пов'язаних з капітальним ремонтом дитячого лікувально -оздоровчого центру «Сонячний»Південної залізниці. За наслідками виконання договору були складені 2 акти виконаних робіт № 1 за серпень -430636,93 грн. та №1(2) за серпень -43768,30 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудінвест 1»виписало на адресу позивача податкові накладні №167 від 30.07.2007 на загальну суму 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн., №183/1 від 07.08.2007 на загальну суму 330636,93 грн., у тому числі ПДВ 55106,16 грн., №183/2 від 07.08.2007 на загальну суму 43768,30грн., у тому числі ПДВ 7294,72 грн.

Згідно платіжних доручень №302 від 30.07.2007, №360 від 05.09.2007, №361 від 06.09.2007, №364 від 11.09.2007, №365 від 12.09.2007 позивач перерахував визначену суму на адресу ТОВ „Промбудінвест 1".

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач відобразив податковий кредит по податкових накладних №167, №183/2 у податковій декларації за серпень 2007 року, а по податковій накладній №183/1 у податкових деклараціях за жовтень 2007 року -в сумі 3000,00 грн., за листопад 2007 року -в сумі 120,00 грн., за червень 2009р. - в сумі 51986,00 грн.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна. Право на особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що під час укладання угод „Промбудінвест 1" було за даними реєстру ДПА України зареєстроване як платник ПДВ. В позивача не було можливості перевірити достовірність відображення податкового зобов'язання товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудінвест 1».

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що позивач відобразив податковий кредит по податкових накладних №167, №183/2 у податковій декларації за серпень 2007 року, а по податковій накладній №183/1 у податкових деклараціях за жовтень 2007 року у розмірі 3000,00 грн., за листопад 2007 року у розмірі 120,00 грн., за червень 2009 у розмірі 51986,00 грн. у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачено відповідальності платника податків за діяння інших платників та не ставиться право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Таким чином, платник податку не позбавляється податкового кредиту у випадку, коли його контрагент видав податкову накладну, але не відобразив податкове зобов'язання у податковій декларації та не сплатив податку до бюджету.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України проходить до висновку, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010 у справі № 2а-44822/09/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2010 у справі № 2а-44822/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко