Постанова № 29301901, 31.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2013 р. Справа №2а-12026/11/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК Скворцово»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРК Державної податкової служби

за участю Прокуратури АРК

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Компанейце С.В. - пред-к, дов. від 01.09.2012 р.

від відповідача - Безверха Ю.А. - пред-к, дов. № 8/10-025 від 19.03.2012 р.

Богданова С.Є. - пред-к, дов. № 22726/10/10-0 від 07.11.2011 р.

Євтодієва Г.В. - пред-к, дов.№ 1/9/10-0 від 07.03.2012 р.

за участю прокурора Берзовиченко Ю.Ю. - посвід.№ 009334 від 15.10.2012 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МПК Скворцово» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (далі ДПІ) від 27.04.2011 р. № 000472301 та №0000532302. Вимоги мотивовані тим,що ДПІ прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення без вивчення всіх матеріалів справи та підставі припущень.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники ДПІ у судовому засіданні, яке відбулось 24.10.2011р. надали заперечення на позов , в яких зазначили ,що відсутні підстави для задоволення позову, податкові зобов'язання визначені позивачу в наслідок встановлення порушення ним вимог чинного законодавства за результатами вивчення наданих документів бухгалтерської та податкової звітності.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.10.2011 р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові та заявив клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 02.12.2011 р. призначено судову бухгалтерську експертизу, провадження у справі зупинено.

Від експертної установи 27.12.2012 р. повернути матеріали справи , наданий експертний висновок. Провадження по справі поновлено.

У судовому засіданні 17.01.2013 р. представником ДПІ заявлено клопотання про заміну відповідача по справі на належного - Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АРК Державної податкової служби .

Ухвалою суду від 17.01.2013р. відповідно до ст.55 КАС України проведено заміну відповідача на Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АРК Державної податкової служби (далі відповідач).

Провадження по справі відкладалось за клопотаннями представників сторін для вивчення експертного висновку, надання додаткових пояснень по справі.

Представниками відповідача надані пояснення на експертний висновок, в якому зазначено,що податкові повідомлення-рішення прийняти з урахуванням всіх обставин справи.

Представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

Прокурор наполягав на тому,що позовні вимоги не можна визнати обґрунтованими, податковим органом прийняти податкові повідомлення-рішення в наслідок вивчення наданих позивачем документів , з дотриманням вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , прокурора, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками ДПІ, правонаступником якої є відповідач, проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010 р. , за результатами якої 07.04.2011р. був складений акт №501/23-02/34582572.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано ,зокрема, порушення позивачем п.п.4.1 ст.4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010р. на суму 3314320 грн., порушення п.п. 7.2.1, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого встановлено заниження від'ємного значення ПДВ у сумі 1981642 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки податковим органом 27.04.2011р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000472301, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 3314320 грн. , застосовані штрафні санкції у розмір 828580 грн., та № 0000532302, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ за січень-грудень 2010р. на 1981642 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні - грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час проведення господарської діяльності позивачем в період часу ,що перевірявся, діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.32 ст.1 якого зазначав, що господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Податковий орган при проведенні перевірки позивача встановив порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ,в результаті чого нараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 33314320 грн. з причин заниження валового доходу у 2 кварталі 2010р. на 4746,31 грн., необґрунтованого завищення валових витрат в наслідок безпідставного віднесення до їх складу коштів , витрачених на виконання правочинів, укладених з ПП «Югсервіс», ПП «Отіс-Групп», Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, не проведення коригування суми собівартості поверненої продукції з простроченим терміном споживання. Зменшуючи від'ємне значення ПДВ, податковий орган приймав до уваги відсутність товаро-транспортних накладних на поставку сировини ПП«Отіс-Групп», Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 , подвійного включення сум ПДВ , визначеного у податкових накладних , оформлених ТОВ «Вінчіторе Пекеджінг Солюшнз», ТОВ « Інтермік - Харчові технології».

До матеріалів справи залучений експертний висновок №5 від 03.12.2012 р., судової бухгалтерської експертизи, проведеної на виконання ухвали суду 02.12.2011 р. На вирішення експертної установи ставились в тому числі питання щодо підтвердження придбання товарів (отримання послуг) у ТОВ «Отіс-Групп», СПД ОСОБА_5, ПП «Югсервіс», ПП «ЗелмАгропро», ТОВ «Б.К.ТрейдКомпані», ТОВ «ВінчітореПекеджінгСолюшнз».

Експертами зроблений висновок про обґрунтованість висновків податкового органу, викладених у акті перевірки №501/23-02/34582572 від 07.04.2011р., щодо заниження валових доходів на суму 4746 грн. та податку на прибуток на суму 1186 грн.

Експерти зазначили ,що платник податків шляхом перерахування приросту балансової вартості готової продукції відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» откорегував вартість матеріальної складової поверненої продукції з простроченим терміном споживання у розмірі 3967833 грн. у залишках готової продукції.

Експертами було встановлено правильність відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліку його витрат на виготовлення продукції, яка в подальшому була повернута з причин прострочення терміном її споживання .

В експертному висновку зазначено,що твердження податкового органу у частині необхідності зменшення валових витрат позивача за період часу, що перевірявся, на 1190265,43 грн. не можна визнати обґрунтованими в наслідок того,що під час повернення готової продукції платником податків матеріальна частини продукції не корегувалась, що відповідає вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», положення якого не встановлюють обов'язок платника податків коригування в особовому порядку валових витрат у разі повернення готової продукції .

За результатами вивчення документів бухгалтерської та податкової звітності позивача за період часу,що перевірявся, експертами встановлено придбання товарів (отримання послуг) у ТОВ «Отіс-Групп» на суму 1957903,88 грн.( в тому числі ПДВ), СПД ОСОБА_5 - 8108864,77 грн. ( в тому числі ПДВ) , ПП «Югсервіс» - 3660358,77 грн. (в тому числі ПДВ), ПП «ЗелмАгропро» - 747597,60 грн. ( в тому числі ПДВ) , всього на суму 14474724,32 грн.( в тому числі ПДВ). Відповідно до перинних бухгалтерських документі позивача в період часу з 01.01.2010р. по 31.12.2010 р. ним проведена оплата товарів (послуг) придбаних у ТОВ «Отіс-Групп», СПД ОСОБА_5, ПП «Югсервіс», ПП «ЗелмАгропро», на 15852120,27 грн. ( в тому числі ПДВ), за даними бухгалтерського обліку рахується переплата.

Експерт також зазначив,що знайшов підтвердження факт використання позивачем в його господарській діяльності продукції , придбаної в період часу,що перевірявся , у ТОВ «Отіс-Групп», СПД ОСОБА_5, ПП «Югсервіс», ПП «ЗелмАгропро» вартістю 12062270, 27 грн.( без ПДВ).

Первинними документами бухгалтерського обліку позивача підтверджено придбання ним в період часу,що перевірявся , товару (послуг) у ТОВ «Б.К.ТрейдКомпані», ТОВ «Вінчіторе Пекеджінг Солюшнз» на суму 621751,02 грн.( в тому числі ПДВ), вартість яких була сплачена на 324919,11 грн.

На ПДВ у розмірі 103625,17 грн. були оформлені податкові накладні у листопаді, грудні 2009 р., яки платником податків не були включені до реєстру податкових накладних за вказаний період часу, а були включені в реєстр за січень-лютий 2010р. на ПДВ у розмірі 103625,17 грн.

Експертом зазначено,що у вересні 2010р. позивач двічі включив до складу податкового кредиту за вересень 2010р. податкові накладні, в яких сума ПДВ зазначена у розмірі 15310,25 грн. , в наслідок чого підлягає зменшенню на вказану суму податковий кредит по ПДВ за вересень 2010 р., а також бюджетне відшкодування рядку 26 декларації по ПДВ.

Під час розгляду справи позивач пояснив,що в подальшому -у 2011р.- ним продукція , яка була повернута в період часу,що перевірявся, з причин прострочення терміном її споживання , була реалізована як корм для худоби, що на його думку також підтверджує обґрунтованість віднесення до складу його витрат, кошті, витрачених на її виготовлення.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів, яки спростовували б наведені вище твердження позивача

Вивчивши зазначені матеріали, зокрема, експертний висновок , вислухавши пояснення представників сторін , суд вважає , що матеріалами справи спростовуються твердження платника податків про безпідставність нарахування податковим органом податкових зобов'язань по податку на прибуток у сумі 1186 грн. , зменшення від'ємного значення по ПВД на 15310,25 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.01.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 07.02.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим №0000532302 від 27.04.2011р. в частині зменшення розміру від'ємного значення по ПДВ за січень-грудень 2010р. на 1966331,75 грн.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим №0000472301 від 27.04.2011р. в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 3313134 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 828283,50 грн.

4. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Яковлєв С.В.