Ухвала суду № 29300373, 05.02.2013, Оболонський районний суд міста Києва

05.02.2013 Справа № 2605/19461/12

Унікальний номер справи 2605/19641/12

Номер провадження 2/756/747/13

У Х В А Л А

05 лютого 2013 року Оболонський районний суд м.Києва

в складі : головуючого судді -Яценко Н.О.

при секретарі - Литвиненко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву позивача ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 48-2004 від 27.05.2004 року в розмірі 301399, 19 доларів США, що складає по курсу НБУ 2409083,72 грн.

Представником позивача подано до суду клопотання про забезпечення позову в якому вказують, що в зв*язку з великим розміром заборгованості відповідача перед позивачем та відсутністю забезпечення за кредитним договором виникає необхідність вжиття забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження виїзду відповідача за кордон України та накладення арешту на майно, що належить відповідачеві. Безпосередьно позивачу відомо , що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. В зв*язку з чим просили суд накласти арешт на все майно відповідача , в тому числі квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та тимчасово до закінчення провадження по справі , заборонити виїзд за кордон ОСОБА_1

Дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного .

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені у статті 152 ЦПК України.

Дана норма не містить такого способу забезпечення позову як заборона у праві виїзду відповідача за межі України.

Питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України врегульовано ст. 377-1 ЦПК України та може мати місце за поданням державного виконавця на стадії виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника в порядку способу забезпечення заявленого до нього позову, а тому правових підстав для задоволення заяви ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» про забезпечення позову шляхом обмеження відповідача у праві виїзду за межі України суд не має.

Окрім того, у справі відсутні будь-які обставини, які б свідчили про те, що відповідач має намір виїхати за межі України з метою ухилення від погашення заборгованості за кредитним договором і що не прийняття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Як роз*яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Враховуючи суму заборгованості відповідача перед позивачем та оскільки є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та в зв*язку з відсутністю забезпечення за кредитним договором, суд вважає необхідним з метою забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.04.2002 року.

При цьому слід відмовити в накладенні арешту на все майно, що належить відповідачу, оскільки позивач не конкретизує на яке саме майно слід також накласти арешт, крім квартири, та де воно знаходиться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

заяву позивача ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.04.2002 року.

В задоволенні решти клопотання відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п*яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва. У разі, якщо ухвалу було проголошено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п*яти днів з дня отримання її копії.

Суддя :