Ухвала суду № 29295642, 07.02.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 403/9048/2012

Провадження № 2/403/3757/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 року Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді - Циганкова В.О.

при секретарі - Сабій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Підприємства «Сімор» в особі ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Приватного Підприємства «Сімор» в особі ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що з 18 вересня 2006 року по 31 січня 2011 року працював у Приватному підприємстві «Сімор» в рибоконсервному цеху, оброблювачем риби.

31 січня 2011 року позивач за власним бажання звільнилась з займаної посади.

Відповідач в порушення ст.47, ст. 116 КЗпП України досі не здійснив розрахунку по заробітній платі під час звільнення, а саме їй не виплачена заробітна плата за травень 2010 року у розмірі - 500,00 грн., за листопад 2010 року не виплачено 2 500,00 грн., за грудень 2010 року - 2 000,00 грн., всього борг по заробітній плати становить 5 000,00 грн.

Вважає, що діями відповідача їй були завдані моральні страждання і оцінює їх в розмірі 2 000,00 грн.

На підставі викладеного у позовній заяві та наданих доказів позивач просить, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 5 000,00 грн., та моральну шкоду в сумі 2 000,00 грн.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача частково визнав позовні вимоги, надав суду заперечення, де зазначає що заборгованість по заробітній платі існує за листопад 2010 року в розмірі - 874,57 грн., та за грудень 2010 року в розмірі 768,61 грн. та не заперечує проти стягнення існуючої заборгованості по заробітні платі на користь позивача.

Вимоги позивача про заборгованість за травень 2010 року заперечує, стверджує що розрахунок за травень 2010 року відбувся, проти задоволення моральної шкоди також заперечує.

Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 643,18 грн. в іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні були допитані також свідки ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які підтвердили викладене у позовній заяві.

Вислухавши пояснення позивача, пояснення представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 18 вересня 2006 року по 31 січня 2011 року працювала в Приватному підприємстві «Сімор» оброблювачем риби, що підтверджено Наказом № 075-ок (Розпорядження) від 18.09.2006року, та наказом про звільнення - Наказ №005-ок (Розпорядження) від 31.01.2011року.

Судом також встановлено, що трудові відносини між позивачем і відповідачем були припинені 31.01.2011 року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, ці обставини підтверджуються копією трудової книжки (а.с.7). Позивача 31.01.2011 року було звільнено, але розрахунок по заробітній платі не був здійснений. Згідно довідки про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість по заробітній платі складає в розмірі 1643,18 грн., в тому числі:

- за листопад 2010 року - 874,57 грн., за грудень 2010 року - 768,61 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз'яснено, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено наступне: в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, обчислюючи розмір моральної шкоди, якими доказами це підтверджується.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки у діях відповідача у спірних правовідносинах вбачаються ознаки неправомірності.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати у розмірі 214,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 58, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного підприємства «Сімор» (ЄДРПОУ 19146901) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 5 000,00 гривень ( п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства «Сімор» (ЄДРПОУ 19146901) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000,00 гривень ( одна тисяча) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства «Сімор» (ЄДРПОУ 19146901) на користь держави судові витрати у розмірі 214,60 гривень (двісті чотирнадцять гривень) 60 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя В.О. Циганков