Ухвала суду № 29294788, 31.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/638/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Шендрика С.І., Лисянського О.М., відповідача - Одинець Н.А., Глова В.В., прокурора - Демченка Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2012р. по справі № 2а-1670/638/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський комбікормовий завод"

до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

03 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорольський комбікормовий завод " (далі по тексту- позивач, ТОВ "Хорольський комбікормовий завод") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Хорольська МДПІ), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 №0000372301.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2012 року по справі № 2а-1670/638/12 за клопотанням представника позивача було призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року по справі № 2а-1670/638/12 провадження у справі поновлено у зв'язку з отриманням від ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса висновку експертизи.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року по справі № 2а-1670/638/12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський комбікормовий завод" до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000372301 від 01 листопада 2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський комбікормовий завод" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 (нуль) копійок.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року по справі № 2а-1670/638/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що ТОВ «Хорольський комбікормовий завод» було віднесено до складу податкового кредиту за березень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2010 року суму в розмірі 1352818,00 грн. по операціям з придбання пшениці у ФОП ОСОБА_6 З посиланням на акт планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_6 № 4522/1703/НОМЕР_1 від 25.05.2011 р., зазначив, що останнім, у свою чергу, вказані зернові було отримано від постачальників ТОВ «Вільна комерція», ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ТОВ «Креміньтрансбіт», ПП «Нафта-капітал», які мають ознаки ризикових; актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, складських квитанцій, товарно-транспортних документів, документів щодо надання вантажних послуг по вказаним операціям ФОП ОСОБА_6 до перевірки надано не було. У зв'язку з чим, в акті перевірки № 4522/1703/НОМЕР_1 від 25.05.2011 р. зроблено висновок про нікчемність правочинів між ФОП ОСОБА_6 та вказаними контрагентами як таких, що вчинені без наміру створення реальних правових наслідків. Пояснив, що з наданих до перевірки документів не вбачається факту передачі ТМЦ від ФОП ОСОБА_6 до ТОВ «Хорольський комбікормовий завод», оскільки у позивача відсутні відповідні товарно-транспортні накладні, обов'язковість оформлення яких передбачена Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. № 128/2568. З огляду на викладене, вважає, що операції з поставки позивачеві зернових ФОП ОСОБА_6 не підтверджені первинними документами та не направлені на реальне настання правових наслідків. Крім того, вказує на те, що витрати з оплати вартості придбаних у ФОП ОСОБА_6 зернових не віднесено позивачем до складу валових витрат. Беручи до уваги наведене, стверджує про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000372301 від 01 листопада 2011 року, яким ТОВ «Хорольський комбікормовий завод» збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на 1352818,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 338204,50 грн. та не вбачає підстав для його скасування.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року по справі № 2а-1670/638/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Стверджує, що спірні господарські операції з придбання зерна у ФОП ОСОБА_6 підтверджені необхідними первинними документами (податковими накладними та видатковими накладними). Пояснив, що зерно, яке було реалізоване позивачеві ФОП ОСОБА_6 за договорами поставки від 21.07.2009 р. та 29.01.2010 р., до моменту реалізації знаходилось на відповідальному зберіганні на товарному складі позивача, перебуваючи у власності ФОП ОСОБА_6, у зв'язку з чим транспортування зернових після їх реалізації позивачеві не відбулося, а відтак, товарно-транспортні накладні не складались. При цьому, фактичне ввезення ФОП ОСОБА_6 зерна на територію ТОВ «Хорольский комбікормовий завод» та передача його на зберігання позивачеві підтверджено договорами складського зберігання № 5 від 14.07.2009 року та № 10/07-01 від 01.07.2010 року, складськими свідоцтвами, маршрутними листами, журналами обліку зваженого зерна, актами про надання послуг ФОП ОСОБА_6 по прийманню, очистці, сушінню та зберіганню зерна, копії яких наявні в матеріалах справи. Вказує на те, що належним чином атестованою лабораторією ТОВ «Хорольський комбікормовий завод» здійснювався аналіз зерна, ввезеного ФОП ОСОБА_6 та переданого позивачеві на зберігання, про що складено відповідні аналізні картки за формою ф47, в яких містяться відомості про фактичну якість зерна. Враховуючи викладене, вважає висновок відповідача про безтоварність господарських операцій з поставки ФОП ОСОБА_6 зерна позивачеві хибним та таким, що спростовується встановленими у справі фактичними обставинами, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.1991 р. ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" зареєстроване в якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Хорольської міської ради Полтавської області, з 10.01.1992 р. ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" перебуває на обліку платника податків, 27.06.2004 р. позивачем отримано свідоцтво платника ПДВ.

Керуючись п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.77.1 ст.77, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі направлення №517 від 26.09.2011 р., виданого Хорольською МДПІ та наказу Хорольської МДПІ №639 від 26.09.2011 р. фахівцями відповідача у період з 26.09.2011 р. по 07.10.2011 р. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки складено акт №1030/23-00687356 від 14.10.2011 р. (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ в розмірі 1 352 818 грн., у т.ч. за березень 2010 року в сумі 250389 грн., липень 2010 року в сумі 135938 грн., серпень 2010 року в сумі 271045 грн., вересень 2010 року в сумі 467571 грн., жовтень 2010 року в сумі 7327 грн., грудень 2010 року в сумі 220548 грн. (том 1 а.с. 7-24).

01 листопада 2011 року на підставі вказаного висновку акту перевірки Хорольською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372301, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 691 022,50 грн., з яких за основним платежем - 1 352 818,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 338 204,50 грн. (том 1 арк. с.25).

Позивач, не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України. Скарги позивача за результатами їх розгляду залишились без задоволеня, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Скориставшись правом, передбаченим п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з даним позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення №0000372301 від 01.11.2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки господарські операції між ТОВ "Хорольскький комбікормовий завод" та ФОП ОСОБА_6 підтверджені належними первинними документами, ФОП ОСОБА_6 на час спірних операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, в тому числі як платник ПДВ, а відтак, формування позивачем податкового кредиту в розмірі 1 352 818,00 грн. по взаємовідносинам із вказаним контрагентом є правомірним.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у березні, липні, серпні, вересні, жовтні, грудні 2010 року виникли до 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування такого показника податкового обліку підлягають положення Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому, колегія суддів відмічає, що порядок та підстави проведення перевірки, враховуючи період проведення перевірки (з 26.09.2011 р. по 07.10.2011 р.), регламентовано Податковим кодексом України.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Як встановлено підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зазначеним нормам кореспондують положення пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, якими визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із п. 5 даного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок відповідача про порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в акті перевірки мотивовано безпідставністю віднесення до складу податкового кредиту суми в розмірі 1352818 грн. за результатами відносин із постачальником ФОП ОСОБА_6, які, за твердженням відповідача, не направлені на настання реальних правових наслідків.

Колегія суддів вважає наведений висновок відповідача хибним та таким, що спростовується матеріалами справи, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 14.07.2009 р. та 01.07.2010 р. між СПД-ФО ОСОБА_6 (Поклажодавець) та ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" (в подальшому - "Підприємство") укладено договори зберігання №5 та № 10/07-01 відповідно, за умовами яких Поклажедавець передає, а Підприємство - приймає на склад, розташований за адресою : с. Петракіївка Хорольського району Полтавської області, та здійснює доопрацювання продукції (сушку, відчистку), збереження та подальше повернення зерна та/або соняшника (в подальшому "Продукція") Поклажодавця (п.2.1.1 Договорів). До зобов'язань Підприємства, відповідно до п.2.2. Договору, належить забезпечення по мірі надходження, приймання Продукції з оформленням необхідних документів та надання Поклажодавцю складської квитанції, як первинного документа, що підтверджує приймання Підприємством Продукції на зберігання.

Пунктом 3.2. Договорів передбачено, що Підприємство веде кількісно-якісний облік руху прийнятої на зберігання Продукції. Зберігання Продукції здійснюється безособово. Окреме зберігання здійснюється в особливих випадках (насіннєвий матеріал і т.п.) за тарифами, які встановлюються окремо.

Згідно п.5.1 Договорів при виконанні їх умов Підприємство керується Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України N 661 від 13 жовтня 2008 р., Інструкцією №9-7-88, Технічним регламентом зерноскладу, Законом України "Про сертифіковані товарні склади та прості та подвійні складські свідоцтва", Порядком ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11 серпня 2005 р. N 374, Постановою КМУ від 02.12.2009 №1294 "Про затвердження Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки", іншими нормативними документами.

Пунктом 5.7 Договорів передбачено, що передача Поклажодавцем права власності на продукцію за простим або подвійним складським свідоцтвом або передача продукції в заставу за подвійним складським свідоцтвом оформляється Поклажедавцем у вигляді написання індосаменту (передавального напису) на документі у присутності реєстратора (представника Підприємства), з одночасним проставленням індосаменту на другому примірнику складського свідоцтва, яке зберігається у підприємства.

Колегія суддів відмічає, що право позивача надавати послуги зі зберігання зерна як сертифікованого товарного складу підтверджено наявними в матеріалах справи копіями сертифікатів № 2550 строком дії до 05.04.2010 р. та № 3349 строком дії 01.04.2011 р., відповідно до яких ТОВ «Хорольський комбікормовий завод» надаються послуги зі зберігання зерна та продуктів його переробки, які відповідають правилам і технічним умовам, що встановлені Технічним регламентом зернового складу, затвердженим наказом Мінагрополітики України від 15 червня 2004 року № 228, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 р. за № 835/9434 (т.11, а.с.103-105).

В рамках договорів зберігання № 5 від 14.07.2009 р. та №10/07-01 від 01.07.2010 р. СПД - ФО ОСОБА_6 завезено на ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" за період з 01.09.09 по 31.12.10 зерно в наступній кількості: cоняшник - 1023755 кг.; соя - 135800кг.; ячмінь - 521680кг.; гречка - 179000кг.; кукурудза - 863880кг.; пшениця 2кл. - 60420кг.; пшениця 3кл. - 649700кг.; пшениця 5кл. - 71142кг.; пшениця 6кл. - 21620кг., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії первинних документів: складських квитанцій, накладних, карток лабораторного аналізу зернових, маршрутних листів вантажних автомобілів (т.1, а.с.79-108, 112-156, 158-176, 180-189; т.2, а.с.1-5; т.3, а.с.90-240; т.4, а.с.1-177; т.5, а.с.1-246; т.6, а.с.1-36; т.7, а.с.1-67, 91-172).

Факти ввезення зазначених зернових відображено у книзі ввезення ТМЦ (т.6, а.с.173-186).

Як вбачається з матеріалів справи, на кожну поставку зерна ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" складено складську квитанцію та реєстри форми N ЗХС-3, які в подальшому відображені у книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36) (т.3, а.с.1-89).

Колегія суддів зауважує, що позивачем як сертифікованим товарним складом, надавались, крім послуг зберігання зернових, також супутні послуги (прийомка, очистка, сушка, оформлення складської квитанції), надання яких зафіксовано первинними документами - замовленням на виконання робіт по сушці та очистці сільськогосподарської продукції, актами здачі-прийняття робіт, видатковими накладними (товар - складські квитанції), податковими накладними (т.2, а.с.169-232).

Наданими позивачем складськими квитанціями та книгами кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36) за період з 01.09.2009р. по 31.12.2010р. проведено переоформлення зернових культур, що знаходилось на зберіганні у ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" інших поклажедавців на СПД-ФО ОСОБА_6 в наступній кількості: соняшник - 578406кг; соя - 5482кг; ячмінь - 31484кг; кукурудза - 156873кг; пшениця 2кл. - 34750кг; пшениця 3 кл. - 116902кг; пшениця 6 кл. - 50000кг. (т.1, а.с.48-133).

21.07.2009 р. та 29.07.2010 р. між СПД-ФО ОСОБА_6 (Постачальник) та ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" (Покупець) укладено договори поставки №1/07-21 та №04/07-29 відповідно, за умовами яких Постачальник зобов'язаний передати в встановлені Договорами строки Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язаний прийняти Товар та сплатити його на умовах даних Договорів (п.1.1 Договорів); товаром, який поставляється за Договорами, є сільськогосподарська продукція, що визначена у видаткових накладних (п.1.2 Договорів); найменування та асортимент поставленого Товару визначається за видатковими накладними до Договорів (п.2.1 Договорів).

Відповідно до п.3.3 даних договорів поставки на кожну партію Товару Постачальник в обов'язковому порядку надає Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; видаткову накладну; податкову накладну; посвідчення (сертифікат) якості; складські документи (складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво).

На виконання договорів поставки №1/07-21 від 21.07.2009 р. та №04/07-29 від 29.07.2010 р. СПД-ФО ОСОБА_6 було реалізовано позивачеві власні зернові культури, які знаходились на зберіганні у ТОВ "Хорольський комбікормовий завод", та зернові культури інших поклажедавців, які були придбані СПД-ФО ОСОБА_6, а саме: соняшник - 878976кг.; соя - 77344кг.; ячмінь - 547870кг.; гречка - 178963кг.; кукурудза - 961496кг.; пшениця 2 кл. - 94049кг.; пшениця 3 кл. - 761068кг.

В рамках виконання господарських операцій по реалізації позивачеві вищевказаних зернових сторонами було оформлено наступні первинні документи: накладні, податкові накладні, платіжні доручення, складські квитанції (т.2, а.с.107-115, 116-165).

Колегія суддів зазначає, що процедура ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки (далі - зерно) на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах (далі - підприємства) незалежно від їх форм власності передбачена Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України N 661 від 13 жовтня 2008 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2008 р. за № 1111/15802 (далі по тексту - Інструкції № 661).

Відповідно до п.1.2 Інструкції № 661 облік і оформлення операцій з зерном на підприємствах здійснюються за формами документів первинного обліку хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затверджених наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 22.02.88 N 50 "Об утверждении форм первичной учетной документации и кратких указаний по их применению и заполнению хлебоприемными и зерноперерабатывающими предприятиями системи Министерства хлебопродуктов СССР".

Пунктом 1.4 Інструкції № 661 встановлено, що кількісно-якісний облік зерна ведеться за місцем зберігання в розрізі культур, класів, років урожаю, матеріально відповідальними особами у книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36).

Розділом II Інструкції передбачені вимоги щодо надходження зерна й продукції, а саме:

Згідно п.2.1 Інструкції № 661 приймання зерна на зберігання, переробку та заставу від власників проводиться за відповідними договорами.

Для приймання зерна кожен поклажодавець повинен: укласти договір складського зберігання зерна з підприємством; надати товарно-транспортну накладну; при надходженні з іншого зернового складу - документи, що засвідчують якість зерна (п.2.2 Інструкції № 661).

У відповідності до п.2.3 Інструкції № 661 оформлення документів при надходженні зерна проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного поклажодавця.

Кожна партія зерна (крім упакованої у мішки стандартною масою), що надійшла на підприємство, приймається матеріально відповідальною особою за масою, встановленою на повірених вагах у присутності особи, що доставила зерно, та за якістю, визначеною виробничою технологічною лабораторією підприємства (далі - ВТЛ) чи представником державної хлібної інспекції Автономної Республіки Крим, обласної державної хлібної інспекції (далі - ДХІ) (п.2.4 Інструкції № 661).

Пунктом 2.16. Інструкції № 661 передбачено, що сертифікований зерновий склад (далі - СЗС) на підставі реєстру форми ЗХС-3 (ЗХС-4) оформляє одночасно з прийняттям зерна на зберігання складську квитанцію (далі - СК), а складське свідоцтво - не пізніше наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926. На бланку СК у графі "Примітка" вказують вид надходження зерна.

Згідно п.2.18. Інструкції № 661 на СЗС ведеться реєстр складських документів на зерно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 N 1569 "Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Пунктом 2.22 Інструкції № 661 встановлено, що вагар, а за його відсутності матеріально відповідальна особа, одержує від водія або від представника поклажодавця всі примірники товарно-транспортної накладної і після зважування автомобіля із зерном заносить у журнал зважування вантажів (форма N ЗХС-28) масу брутто, зазначає на зворотному боці першого примірника товарно-транспортної накладної номер запису в журналі (форма N ЗХС-28), масу брутто та ставить свій підпис.

Після закінчення оперативної доби всі документи з надходження зерна передаються в бухгалтерію, де оформляються реєстри форми N ЗХС-3 (№ ЗХС-4), проводиться звірка маси зерна, що надійшло на підприємство, за даними розділу І реєстру форми N ЗХС-3 (№ ЗХС-4) з даними вагових журналів форми N ЗХС-28, форми N 29 (п.2.31 Інструкції № 661).

У відповідності до п. 2.32 Інструкції № 661 ВТЛ проводить визначення якості зерна, оформлює картку аналізу зерна (форма N 47) та зазначає показники якості в журналах форми N ЗХС-49, форми N 59, форми N 51. За результатами аналізів оформляється розділ II реєстру форми N ЗХС-3 (№ ЗХС-4).

Реєстри форми N ЗХС-3 (И ЗХС-4) складаються у двох примірниках за кожним поклажодавцем.

Перші примірники реєстру форми N ЗХС-3 (№ ЗХС-4) разом з накладними поклажодавців та другий примірник складського документа зберігаються в бухгалтерії підприємства, другий примірник цього реєстру разом з першим примірником складського документа на зерно та карткою аналізу зерна видається поклажодавцям (п.2.34, п.2.35 Інструкції № 661).

Підпунктом 1.1 Розділу V Інструкції № 661 визначено, що оформлення документів для відпуску зерна здійснюється згідно з Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N198 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції 16.07.2003 за N 605/7926. Переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника. (п.2.1 розділу V Інструкції № 661).

Відповідно до п.2.4 розділу V Інструкції № 661 до заяви додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу (форма N 16), складається акт приймання-передавання зерна, який підписується в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу), оформляється договір складського зберігання зерна з новим власником.

Згідно п.2.5. розділу V Інструкції № 661 обсяг переоформленого зерна визначається актом-розрахунком, який складається підприємством на момент переоформлення, після чого новому власнику видаються переоформлені складські документи. Процедура переоформлення відображується в особовому рахунку власника зерна в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36 з відміткою "переоформлення"). Відповідно вносяться зміни в звіт форми N ЗХС-3 7.

Розділом VII Інструкції № 661 урегульовано порядок кількісно-якісного обліку зерна.

Так, пунктом 7.1. Інструкції № 661 передбачено, що для контролю за зберіганням зерна і визначенням закономірності убутку в масі зерна на зернових складах ведеться кількісно-якісний облік зерна в розрізі культур, класів, років урожаю, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.

Складський облік (форма N ЗХС-3 7) ведеться загальний за обліковими партіями з додатком реєстру руху та залишків за власниками, що відповідає формі N ЗХС-3 7 (кожного дня при русі зерна). Складський облік за формою N ЗХС-3 7 ведеться кожною матеріально відповідальною особою за усіма обліковими партіями зерна та за тарою, що зберігаються у матеріально відповідальної особи. До форми N ЗХС-3 7 бухгалтерією підприємства додається додаток "Реєстр руху та залишків зерна" за власниками за формою N ЗХС-3 7 (з відміткою виду руху зерна - видатки, надходження, переоформлення).

У звіті за формою N ЗХС-3 за кожним видом зерна і тари вказується за добу: залишок їх на початок дня, надходження та видатки за день і залишок на кінець дня (п.7.3 Інструкції № 661).

У відповідності до п.7.4 Інструкції № 661 при надходженні зерна з інших підприємств матеріально відповідальна особа оприбутковує у своєму звіті форми N ЗХС-37 кількість, що фактично виявилася при зважуванні.

Як встановлено пунктами 7.5, 7.7 Інструкції № 661 у книгах кількісно-якісного обліку форми N 36 надходження зерна оприбутковується за кількістю згідно з формою N ЗХС-37 та первинними обліковими документами.

Відвантаження (видатки) зерна записують у "видатки" за фактичною вагою.

Відповідно до п.7.8 Інструкції № 661 складські звіти складаються у двох примірниках. Перший разом із первинними документами матеріально відповідальна особа здає бухгалтеру кількісно-якісного обліку, який перевіряє правильність складання складського звіту, наявність первинних та інших передбачених цією інструкцією документів, факт приймання звіту і документів бухгалтер засвідчує своїм підписом на другому примірнику складського звіту, який залишається у матеріально відповідальної особи. Нумерація складських звітів починається із маркетингового року (із першого дня надходження зерна нового урожаю) або після інвентаризації партій. У звітності обов'язково зазначається рік урожаю партії зерна, що зберігається.

Згідно п.7.10. Інструкції № 661 кількісно-якісний облік (форма N 36) ведеться в загальних книгах кількісно-якісного обліку та окремо за кожним особовим рахунком власника таким чином: форма N 36 - загальна, в яку на підставі первинних документів, що додаються до загального складського звіту форми N37, заносяться дані про рух хлібопродуктів при надходженні на підприємство та відпуск за його межі, списання відходів, відпуск у переробку згідно з відомостями зважування форми N 171а або N 1716; форма N36 - на кожного окремого власника (особові рахунки), в яку на підставі первинних документів, що додаються до форми ЗХС N37 в розрізі власників, заносяться дані про рух хлібопродуктів власника (надходження на підприємство та відпуск за його межі, переоформлення, списання відходів при проведенні доробки зерна, відпуск у переробку). Кількісно-якісні показники переоформлення в надходженні та видатковій частині усіх особових рахунків партії повинні бути ідентичні.

Пунктом 7.19. Інструкції № 661 передбачено, що облік ведеться в книгах кількісно-якісного обліку (форма N 36) в ручному або електронному вигляді з обов'язковим підтвердженням паперовими носіями за формою, наведеною у додатку 9.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії оформлених позивачем первинних документів, колегія суддів зазначає, що облік зернових, придбаних ТОВ «Хорольський комбікормовий завод» у ФОП ОСОБА_6, вівся у відповідності до вимог Інструкції № 661.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції з придбання позивачем зерна у ФОП ОСОБА_6 належним чином підтверджено первинними документами, складення яких передбаченими Інструкцією № 661 (договорами зберігання та поставки зернових культур, накладними, податковими накладними, маршрутними листами, платіжними дорученнями; картками аналізу зерна; складськими квитанціями; реєстрами накладних на прийняте насіннєве зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку; актами приймання-передачі; книгами кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36).

З приводу посилань відповідача про відсутність у ТОВ «Хорольський комбікормовий завод» товарно-транспорнтих накладних, в обґрунтування твердження про безтоварність господарських операцій з придбання зернових у ФОП ОСОБА_6, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ввезення зазначених ТМЦ на територію ТОВ «Хорольський комбікормовий завод» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями книги ввезення ТМЦ (т.6, а.с.173-186), в якій зазначено конкретну дату та час ввезення, марку та номерний знак вантажного автомобіля, яким ввозилося зерно, його кількість (вага), та відправника внесених до книги ТМЦ; в даному журналі міститься також запис «звірено із журналом вагаря» з відповідним підписом службової особи; крім того, в даному журналі міститься посилання на номер маршрутного листа та номер накладної, згідно яких ввозяться зернові.

Відомості книги ввезення ТМЦ підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями маршрутних листів, які містять, зокрема, найменування поклажодавця, зернової культури, номер накладної, згідно якої одержано ТМЦ, номер автомобіля, час в'їзду, виїзду та зважування, відомості про вагу ввезеного товару (т.4, а.с.1-177); наявними в матеріалах справи копіями книги зважування із зазначенням поклажодавця, культури та ваги зернових (т.7, а.с.1-14); накладними зі штампами виробничо-технічної лабораторії із зазначенням даних, передбачених Інструкцією № 661 (зокрема, показники якості зерна, номер автомобіля, масу брутто/тари, час в'їзду та виїзду автомобіля) (т.4, а.с.2, 70А, 74, 78, 82, 86, 90, 94, 98, 102, 106, 110, 114, 117а, 123, 127, 131, 133, 135, 139, 143, 145, 147, 151, 162, 166, 170, 172, 176).

Таким чином, вищезазначені первинні документи, які оформлювались за фактом ввезення на територію ТОВ «Хорольський комбікормовий завод» зернових, дають змогу ідентифікувати відправника ТМЦ, і повністю підтверджують факт надходження зазначених ТМЦ від ФОП ОСОБА_6

Крім того, колегія суддів зазначає, що належне документальне забезпечення господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_6 щодо придбання зерна підтверджено аудиторським висновком ТОВ "Центр незалежного аудиту" (т.7, а.с. 52-58), яким встановлено наступне:

- документальне забезпечення операцій з придбання ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" протягом 2010 року сільськогосподарської продукції у ФОП ОСОБА_6 проведено у достатньому обсязі та в належній формі;

- ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" мало всі законні підстави на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями з придбання протягом 2010 року сільськогосподарської продукції у ФОП ОСОБА_6;

- факт ввезення ФОП ОСОБА_6 протягом 2010 року сільськогосподарської продукції на територію ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" як поклажодавцем за договором складського зберігання зерна підтверджується в повній мірі.

Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як встановлено частиною 4 статті 82 КАС України експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи. Суд має право в судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення до свого висновку. Якщо експертиза проводиться в судовому засіданні, експерт може дати усний висновок.

Наявним в матеріалах справи висновком № 5913 від 14.09.2012 р. судово- економічної експертизи, яка була призначена судом першої інстанції та проведена експертом Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, встановлено, що придбання зерна товариством з обмеженою відповідальністю "Хорольський комбікормовий завод" у СПД-ФО ОСОБА_6 за податковими накладними №1 від 03.03.2010 р., №41 від 29.07.2010 р., №42 від 29.07.2010 р., №45 від 04.08.2010 р., №46 від 06.08.2010 р., №47 від 11.08.2010 р., №53 від 30.08.2010 р., № 54 від 01.09.2010 р., №55 від 04.09.2010 р., №57 від 16.09.2010, №58 від 20.09.2010, №59 від 21.09.2010, №60 від 23.09.2010, №62 від 30.09.2010 р., №64 від 06.10.2010 р., №70 від 22.10.2010 р., що знаходилось на зберіганні у ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" за договором зберігання між СПД-ФО ОСОБА_6 та ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" та що знаходилось на зберіганні у ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" згідно договорів зберігання ТОВ "Хорольський комбікормовий завод" з іншими поклажедавцями та було придбано СПД-ФО ОСОБА_6, документально підтверджується (накладні, податкові накладні, складські квитанції) в загальній сумі 8 289 435,92грн., в тому числі:

- соняшник - 878976кг в сумі 2 998 154,59грн.;

- соя - 77344кг. в сумі 229 509,80грн.;

- ячмінь - 547870кг. в сумі 929 683,22грн.;

- гречка 178963кг. в сумі 1 218 047,00грн.;

- кукурудза - 961496кг. в сумі 1 630 736,34грн.;

- пшениця 2 кл. - 94049кг. в сумі 155 651,10грн.;

- пшениця 3 кл. - 761068кг. в сумі 1 127 653,87грн.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, придбане у ФОП ОСОБА_6 зерно позивачем було продано ТОВ "Компанія Агро - трейд", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями складських квитанцій, подвійних складських свідоцтв, наказів на відпуск ТМЦ, довіреностей на отримання ТМЦ, заявок, маршрутних листами та товарно - транспортними накладними (т. № 8, а.с.4-134, 137-249; т.9, а.с.4-112, 116-249; т.10, а.с.4-106, 110-179).

На підтвердження економічної доцільності вищезазначених господарських операцій позивачем надано договори комісії № КМ - 12/0907 - 01 від 01.07.2009 та № КМ - 12/1006-25 від 25.06.2010, а також акти виконаних робіт, згідно яких позивач отримував оплату за послуги з пошуку та придбання зерна, надані ТОВ " Компанія Агро - трейд" (т.10, а.с.176-189).

За таких обставин, враховуючи, що господарські операції між ТОВ "Хорольскький комбікормовий завод" та ФОП ОСОБА_6 підтверджені належними бухгалтерськими документами, ТМЦ придбавались позивачем в рамках власної господарської діяльності, та беручи до уваги той факт, що ФОП ОСОБА_6 під час спірних операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, в тому числі як платник ПДВ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем у перевіряємому періоді податкового кредиту з ПДВ в розмірі 1 352 818,00 грн.

Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000372301 від 01.11.2011р. про збільшення позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1352818 грн. та про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 338204,5 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

За таких обставин, факти викладених в акті перевірки №№1030/23-00687356 від 14.10.2011 р. порушень слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000372301 від 01.11.2011р. - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2012р. по справі № 2а-1670/638/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 05.02.2013 р.