Постанова № 29293986, 31.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р.Справа № 2а-7985/11/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Миколаєві про скасування податкового повідомлення - рішення 0000203900 від 08.07.2011 року, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування податкового повідомлення рішення № 0000283900 від 08.07.2011 р.

Позивач змінив предмет позову та просить суд скасувати податкове повідомлення рішення № 0000283900 від 08.07.2011 р., оскільки при друкуванні позову в номері податкового повідомлення-рішення була допущена описка.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки товариством не було завищення валових витрат. Валові витрати позивачем сформовані правомірно по угодах укладених з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009», ТОВ «Цулассунг Компани» на підставі первинних документів, які надавались відповідачу при перевірки.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки при перевірці було встановлено порушення позивачем пп.5.2.1,пп.5.3.9, пп.11.2.1 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств». При перевірці не були надані документи, що підтверджують правомірність формування валових витрат на підставі угод, укладених з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009»,ТОВ «Цулассунг Компани».

Суд першої інстанції своєю постановою від 02 березня 2012 року в задоволенні позову відмовив.

Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи та порушено норми матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Миколаївгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р..

Перевіркою були виявлені порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1. п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1, п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.10 по 31.12.10 всього у сумі 1 391 025,00 грн., у тому числі:

- півріччя 2010 року 218 750,00 грн. (за 2 квартал 2010 року у сумі 218 750,00 грн.); - 9 місяців 2010 року 494 589,00 грн. (за 2 квартал 2010 року у сумі 218 750,00 грн., за З квартал 2010 року 275 849,00 грн.);

2010 рік 1 391 025.00 грн. в т.ч. (за 2 квартал 2010 року у сумі 218 750,00 грн., за З квартал 2010 року в сумі 275 849.00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 896 426,00 грн.).

За результатами перевірки складено Акт від 20.06.2011р. № 730/39/05410263, який Позивачем підписаний із запереченнями.

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000283900 від 08 липня 2010 року, яким позивачу згідно з п. 5.1, п.п. 5.2.1. п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1, п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.10 по 31.12.10 всього у сумі 1 391 025,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 695 513 грн..

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що податковим органом правомірно зроблений висновок про завищення сум валових витрат ПАТ «Миколаївгаз» по угодах укладених із ТОВ «ГАЗУКРЇНА - 2009», ТОВ «Целассунг компани».

Миколаївський окружний адміністративний суду дійшов висновку, що спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаїв правомірно прийняла спірне податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог обґрунтував своє рішення тим, що неможливо дослідити рух товару від контрагентів позивача. Відповідно до матеріалів справи позивач надав суду вантажні накладні на підставі яких було отримано товар від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009» та ТОВ «Целассунг Компани». Підпунктом 2.7 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Відповідно до Наказу № 460 при здійсненні перевезень вантажів залізничним транспортом внутрішнього повідомлення оформляється комплект перевізних документів форми ГУ-29-0, до якого, зокрема, входить залізнична накладна.

Відповідно до п.5.6 «Правил №644-оформлення документів» накладна видається вантажоодержувачеві після здійснення ним підписи в дорожній відомості про отримання вантажу.

Крім того, у відповідності до п. 1.2 «Правил №644-оформлення документів» накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за провезення.

Таким чином, залізнична накладна є єдиним можливим і достатнім документом, який залишається у вантажоодержувача і підтверджує - перевезення і доставку вантажу залізничним транспортом.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України від 16.07.99 N996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

На підставі викладеного колегія судів правомірно приходить до висновку що, залізнична накладна належить до первинної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим. За таких обставин висновок суду першої інстанції про неможливість дослідити рух товару є передчасним та таким, що не ґрунтується на матеріалах справи. Крім цього судом першої інстанції не надано належної оцінки акту прийому передачі товару до договору № 01\06\02-10 від 01.червня 2010 року складеного позивачем та ТОВ «Целассунг компані». Поза увагою суду першої інстанції залишилися акти приймання за кількістю СВГ, що надійшли залізничним транспортом (відповідно до залізничних накладних отримувачем товару де зазначено позивача) від 15 листопада 2010 року, 26 липня 2010 року, 24 грудня 2010 року, а також складені відповідно і акти приймання передачі товару до договору між позивачем та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009», щодо надання послуг зберігання згідно договору б\н від 01 липня 2010 року. Також судом першої інстанції не надано належної оцінки первинним бухгалтерським документам складених на виконання договору № 01\06\03-10 поставки нафтопродуктів(скрапленого газу пропан бутану) від 01.06.2010 року. Акти належним чином підписані та відповідають вимогам діючого законодавства. Відповідач по справі не з'ясував правовідносини між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009» та позивачем а лише обмежився наданням до суду направлених запитів з метою встановлення вище згаданих правовідносин та відповіді Харьковської ОДПІ про те, що правочини підприємства ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009» у грудні 2010 року та січні 2011 року нікчемними не визнавались.

Відповідач по справі не надав суду доказів наслідків перевірки матеріалів відповідно до вимог ст.97 КПК України стосовно ухилення від сплати податків посадовими особами ПАТ «Миколаївгаз», що може свідчити про відсутність протиправної діяльності посадових осіб позивача.

Колегія суддів погоджується із доводами позивача стосовно того, що відсутність ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2009» або ТОВ «Целассунг компані» у якості вантажовідправника і платника по залізничній накладній не свідчить про «фіктивність» відносин між ПАТ «Миколаївгаз» і зазначеними підприємствами. виходячи вимог ст.ст. 205, 628, 627 ЦК України та ч. 6 ст. 267 ГК України. Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно із частиною 6 статті 267 ГК України умовами договору може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2009» та ТОВ «Целассунг компані» мали право виступати посередником між відправником скрапленого газу та Позивачем відповідно до ст. 636 ЦКУ, та сплатити перевезення через свого комісіонера відповідно до ст. 1011 ЦКУ.

При цьому взаємовідносини між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2009» або ТОВ «Целассунг компані» та вантажовідправником не були предметом перевірки, з цього приводу зустрічна перевірка відповідачем не проводилася, тому посилання Відповідача на фіктивність угод у зв'язку з тим, що Відповідач не встановив договірний зв'язок між зазначеними суб'єктами є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення про заниження податку на прибуток за період з 01.01.10 по 31.12.10 всього у сумі 1 391 025,00 грн..

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Миколаївгаз» - задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз", - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Миколаєві про скасування податкового повідомлення - рішення 0000203900 від 08.07.2011 року, - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000283900 від 08.07.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан