Постанова № 29291075, 06.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 5023/7665/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю :

прокурора - Кабанець В.О, посв. №006810 від 28.09.2012 року

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Савін О.С.,дов. б/н від 23.03.2011 року

третьої особи - Сосіна І.О., дов. №108/01-21/08-16 від 16.01.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області (вх. № 3863 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2012 року у справі № 5023/7665/11

за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Бугаївської сільської ради, с. Бугаївка Ізюмського району Харківської області,

третя, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Харківській області, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Восток", с. Бугаївка Ізюмського району Харківської області,

про стягнення шкоди у розмірі 1356176,73 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ізюмський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області, позивача, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток", відповідача, 1356176,73 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення Водного кодексу України - самовільного забору води з поверхневих джерел.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.11.2012 р. у справі № 5023/7665/11 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток" на користь Держави (місцевого та Державного бюджету) 22629,29 грн. шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Стягнуто з Твариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток" в доход держбюджету України 226,29 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

Прокурор не погодився з вказаним рішенням місцевого господарського суду, вважає його незаконним, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване ним рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що за результатами розгляду справи №2а-2517/12/2070 за позовом ТОВ «СК «Восток» до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання неправомірними дій відповідача по застосуванню для розрахунку шкоди, завданої державі ТОВ «СК «Восток», Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 року, Харківським апеляційним адміністративним судом було винесено ухвалу від 25.09.2012 року.

При цьому, у вказаній ухвалі Харківський апеляційний адміністративний суд погодився із висновком адміністративного суду першої інстанції, викладеним в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року, про наявність у Державної екологічної інспекції у Харківській області підстав для застосування зазначеної Методики під час розрахунку шкоди, заподіяної державі, внаслідок самовільного користування водою з поверхневого джерела незалежно від наявності факту забруднення вод, а також визнано такі дії законними.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 16.01.2013 року на 10:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 06.02.2013 року на 10:00 год. у зв"язку із задоволенням клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи через знаходження її юриста у відпустці та неявкою в судове засідання представників позивача і третьої особи.

Прокурор у судових засіданнях 16.01.2013 року та 06.02.2013 року підтримав апеляційну скаргу .

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях 16.01.2013 року та 06.02.2013 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що, виходячи зі змісту пункту 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20 липня 2009 року, обов'язковою передумовою для застосування цієї Методики при визначенні розміру шкоди від самовільного водокористування є встановлення факту забруднення вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без відповідного дозволу на водокористування в їх сукупності.

При цьому, як зазначає відповідач, акт перевірки № 00415 від 02-09 червня 2010 року не містить відомостей про встановлення факту забруднення ТОВ "СК Восток" поверхонь водойм, а тому, на думку відповідача, вищезазначена Методика не може бути застосована для розрахунку шкоди, завданої ТОВ "СК Восток" державі в наслідок самовільного водокористування за період з 25 серпня 2009 року по 09 червня 2010 року.

Третя особа у письмових поясненнях та її представник у судовому засіданні 06.02.2013 року зазначив, що підтримує апеляційну скаргу прокурора, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним, просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Свою правову позицію обгрунтовує тим, що у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року по справі №2а-2517/12/2070 та в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду, якою зазначена постанова залишена без змін, зроблено висновки про наявність у Державної екологічної інспекції у Харківській області підстав для застосування зазначеної Методики під час розрахунку шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного користування водою з поверхневого джерела незалежно від наявності факту забруднення вод.

Представник позивача в судові засідання 16.01.2013 року 06.02.2013 року не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце їх проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6115829786129 та №6115830094788 про вручення позивачу копій ухвал, якими було призначено розгляд апеляційної скарги в даних судових засіданнях.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представників відповідача та третьої особи, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено господарським судом першої інстанції, Державною екологічною інспекцією в Харківській області на підставі ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та згідно до наказу Державної екологічної інспекції в Харківській області від 07 травня 2010 року №310/01-26 у період з 02 по 09 червня 2010 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток".

На підставі пункту 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», фахівцями Державної екологічної інспекції в Харківській області, за результатами здійсненої перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «СК Восток», був складений відповідний акт перевірки №00415 від 02-09 червня 2010 року.

Відповідно до пункту 4.22 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження організації та порядку проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» від 10.09.2008р. №464, листом від 09.06.2010 року № 2525/01-17/04-19 вищевказаний акт був надісланий на адресу ТОВ "СК Восток" для ознайомлення та підписання.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення перевірки, керівнику ТОВ "СК Восток" були надані обов'язкові до виконання приписи від 16.06.2010р. №04-22-78, які листом від 16.06.2010 № 2643/01-17/04-19 були надіслані на адресу ТОВ "СК "Восток" для ознайомлення та підписання.

Перевіркою були виявлені порушення природоохоронного законодавства, а саме: самовільне водокористування з поверхневих джерел в с. Бугаївка в період з 2008 по 2010 р.р. без дозволу на спеціальне водокористування, використання земель за відсутності державної реєстрації договорів оренди по Олександрійській сільській раді Ізюмського району Харківської області, відсутність позитивних висновків державної екологічної експертизи до робочих проектів розміщення об'єктів ТОВ "СК Восток", відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, розміщення твердих побутових відходів на заасфальтованому майданчику, не ведення первинного поточного обліку відходів, що було зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №00415 від 02- 09 червня 2010 року.

Як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, із змінами та доповненнями.

Згідно з абзацом другим статті 1 вищезазначеного Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києва та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 № 548, яке було чинне на момент проведення перевірки, основними завданнями Інспекції є: участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.

Згідно підпункту 1 пункту 4 зазначеного Положення, Інспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за: додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, із змінами та доповненнями, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: здійснення комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в республіці, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі; державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Відповідно до довідки від 07.06.2010 р. №216, об'єм використаної ТОВ "СК Восток" води із ставку в с. Бугаївка за відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період (з 2008 р. по червень 2010 року) склав 1,36 тис. кв. м.

Згідно з положеннями Водного кодексу України від 06.06.1995р. № 213/95-ВР із змінами та доповненнями, усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Частиною 3 статті 13 Водного кодексу України передбачено, що спеціально уповноваженими органами державної виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геології та використання надр, їх органи на місцях та інші державні органи відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 25 зазначеного Кодексу державний облік водокористування здійснюється з метою систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також діючих систем очищення стічних вод та їх ефективність тощо.

Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування до державних органів водного господарства за встановленою формою.

Форма звітів про водокористування, порядок їх заповнення та періодичність подання затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства та за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Відповідачем до матеріалів справи надані копії звітів про використану воду за формою № 2-ТП (водгосп) за 2008-2010 роки.

Відповідно до пункту 9 статті 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Вимогами статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно з актом перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 02-09.06.2010 №00415 ТОВ «СК Восток» за період з 01.01.2008 року по 09.06.2010 року здійснено самовільний забір води з поверхневих джерел - трьох ставків у с. Бугаївка - за допомогою насосу ЄВЦ-6, а саме за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. В результаті цього було допущено самовільне водокористування з водного об'єкту державного значення, що є порушенням статей 44, 49 Водного кодексу України та "Тимчасового порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, розробки та затвердження ГДС речовин у водні об'єкти із зворотними водами".

Згідно з наданими третьою особою довідками від 07.06.2010 №216 та від 09.06.2010 № 221 кількість води, забраної ТОВ «СК Восток» з трьох ставків в с. Бугаївка за період з 01.01.2008 по 09.06.2010, складає:

- для водозабезпечення будівель транспортної дільниці (автопарку) за 2008р. -0, 56 тис. м3/рік, з 01.01.2009 по 24.08.2009 - 0,36 тис. м3/рік, з 25.08.2009 по 31.12.2009 - 0,20 тис. м3/рік, з 01.01.2010 по 09.06.2010 - 0,24 тис. м3/рік;

- для водоспоживання будівель МТФ № 1 в с. Бугаївка - за 2008р. - 51,24 тис. м3/рік, з 01.01.2009 по 24.08.2009 -33,04 тис. м3/рік, з 25.08.2009 по 31.12.2009 -18,06 тис. м3/рік, з 01.01.2010 по 09.06.2010 - 22,40 тис. м3/рік;

- для водоспоживання будівель МТФ № 2 в с. Бугаївка - за 2008р. - 4,76 тис. м3/рік, з 01.01.2009 по 24.08.2009 - 3,08 тис. м3/рік, з 25.08.2009 по 31.12.2009 - 1,68 тис. м3/рік, з 01.01.2010 по 09.06.2010 - 2,08 тис. м3/рік.

З наданого третьою особою розрахунку вбачається, що тариф на підземну воду в 2008 році (з урахуванням коефіцієнту індексації) становить 20,75 коп/м3, в 2009р. - 29,86 коп/м3, в 2010 р. - 29,86 коп/м3 (а.с. 93).

У зв"язку із вказаними обставинами та відповідно до вимог «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.1995р. №37, в редакції, яка діяла до 25.08.2009 року (далі - Методика 1), та "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 14.08.2009р. № 767/1678 (надалі Методика 2), із змінами, третьою особою розрахована шкода в розмірі 1356176,73 грн.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного довища" органам Міністерства екології та природних ресурсів України надано право пред'являти претензії і позови по відшкодуванню збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та нераціонального використання водних ресурсів.

Відповідно до пункту 4.2. Методики 1 відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме: самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування.

Відповідно до пункту 1.2 Методики 2, що діяла станом на час, за який нараховано шкоду, зазначено, що зазначена Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

- забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

та обумовлені:

- самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;

- забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 1.4 Методики 2, вказана Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Згідно з пунктом 1.7 Методики 2 самовільне водокористування - здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

Для розрахунку самовільного водокористування до 25.08.2009 року відповідачем застосовувалась «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.1995 №37 (Методика 1).

Також, розрахунок збитків за самовільне водокористування ТОВ «СК Восток»з поверхневих джерел - трьох ставків у с. Бугаївка - за період з 01.01.2008 р. по 24.08.2009 р. виконано відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.1995 року № 3.

Розрахунок збитків за самовільне водокористування відповідачем з поверхневих джерел - трьох ставків у с. Бугаївка - за період з 25.08.2009 по 09.06.2010 виконано відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 14.08.2009р. №767/1678.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем протягом періоду з 01.01.2008 року по 09.06.2010 року здійснювалось спеціальне водокористування без відповідного на те дозволу.

Заявлена до стягнення сума збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування відповідачем, розрахована третьою особою за період з 01.01.2008 року по 24.08.2009 року відповідно до Методики 1 та складає 22629,13 грн.; за період з 25.08.2009 року по 09.06.2010 року відповідно до Методики 2 та складає 1333547,60 грн.

Однак, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, третьою особою був зроблений неправильний висновок про поширення на спірні правовідносини дії Методики 2, з огляду на таке.

З 25.08.2009 року набрала чинності Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 (Методика 2). Цим же наказом був визнаний таким, що втратив чинність наказ Міністерства екологічної безпеки України від 18.05.1995р. №37 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів".

Пунктом 1.2. Методики 2 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод та обумовлені, зокрема, самовільним використанням водних ресурсів.

При цьому, пунктом 9.1 розділу ІХ Методики 2 передбачений розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, який здійснюється за формулою: 3 сам = 100 *W * Тар,

де, W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3.

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Таким чином, виходячи зі змісту пунктів 1.2 та 9.1 Методики 2, обов'язковими передумовами для застосування третьою особою цієї Методики при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.

При цьому, згідно з пунктом 4.1 Методики 2 факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 00415 від 02-09.06.2010р. третьою особою не було встановлено факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного водокористування, що виключає можливість розрахунку збитків за формулою, визначеною п.9.1 Методики 2.

А тому, на думку колегії суддів, господарський суд першої інстанції цілком правомірно відмовив в позові в частині стягнення 1333547,60 грн. шкоди, розрахованої за Методикою-2.

При цьому, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про правомірність застосування третьою особою Методики 1 для нарахування розміру шкоди за період з 01.01.2008 року по 24.08.2009 року включно та про задоволення позову в частині в частині стягнення шкоди у сумі 22629,13 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 06.12.2011 року у справі №12/2021 та від 25.10.2011року по справі №4/68/2011/5003, яку суд зобов'язаний враховувати при прийнятті рішення відповідно до положень статті 82 ГПК України.

Апелянт в апеляційній скарзі та третя особа у письмових поясненнях вказують на те, що у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року по справі №2а-2517/12/2070 та в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року по справі №2а-2517/12/2070, якою зазначена постанова залишена без змін, зроблено висновки про наявність у Державної екологічної інспекції у Харківській області підстав для застосування зазначеної Методики 2 під час розрахунку шкоди, заподіяної державі, внаслідок самовільного користування водою з поверхневого джерела незалежно від наявності факту забруднення вод.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, зважаючи на таке.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

При цьому, у абзацах 1, 3, 2, 4 пункту 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Таке ж значення для господарського суду має вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Що ж до рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, то встановлені ним факти, які мають значення для вирішення спору, не підлягають доведенню перед господарським судом незалежно від суб'єктного складу сторін даної цивільної справи.

Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК України, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом.

Отже, підстав вважати зазначені висновки, викладені в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року та постанові Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року по справі №2а-2517/12/2070 щодо правомірності застосування Державною екологіченою інспекцією у Харківській області певної Методики, такими, що мають преюдиційне значення для господарського суду при вирішенні вказаної справи, немає.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2012 року у справі № 5023/7665/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 11.02.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.