Постанова № 29289613, 07.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-12835/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.12р. у справі №2а-12835/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Гірничотранспортна компанія» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення №0000290703 від 13.04.11р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.12р. адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.04.11р. № 000290703 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 300 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку, а також інші документи в розрізі кожного контрагента, які підтверджують товарність господарських операцій, розкривають їх зміст та обсяг, факт використання товарів у власній господарській діяльності; вказані документи були предметом дослідження податковим органом, який не мав ні зауважень щодо достовірності даних, відображених у цих документах, ні щодо товарності господарських операцій позивача і його контрагентів, про що свідчать дев'ять довідок податкового органу за результатами позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахування ним сум бюджетного відшкодування ПДВ за період виникнення права на бюджетне відшкодування. Апелянт вважає, що судом при розгляді справи в порядку письмового провадження не надано оцінки документам, які спростовують доводи податкового органу, що слугували підставою для зменшення сум бюджетного відшкодування, раніше підтверджених ДПІ за результатами перевірки, як і не враховано практику Європейського суду та ВАСУ з приводу того, що добросовісний платник податку не несе відповідальності за зловживання, вчинені його контрагентами, навіть якщо такі і мали місце, у разі якщо не знав і не міг знати про такі зловживання.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень, квітень, червень 2009 року та березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період за 01.02.2008 по 30.04.2008, з 01.02.2009 по 30.10.2009, з 01.01.2010 по 30.10.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 01.04.11р. № 34/07-03/32264561.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2009 року у розмірі 481 067, 53 грн., за червень 2009 року у розмірі 229 096,79 грн., за березень 2010 року у розмірі 872 722 грн., за червень 2010 року у розмірі 745 627 грн., за серпень 2010 року у розмірі 62 299,97 грн., за вересень 2010 року у розмірі 63 700 грн., за жовтень 2010 року у розмірі 375 814 грн., за листопад 2010 року у розмірі 652 670 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що податковий кредит позивача сформований за рахунок здійснення операцій з підприємствами ризикової категорії, зокрема: ТОВ «ТПП «Промкомплект» має стан платника « 32» - юридична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації; ТОВ «Промбуд «Технологія» має стан платника « 10» - вчинено запит на встановлення місцезнаходження; ТОВ «Стройметальянс» має стан платника « 7» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ «Серафім-Стар» має стан платника « 7» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ «Промбуд технологія» має стан платника « 10» - вчинено запит на встановлення місцезнаходження; ТОВ «Техресурс Компані» має стан платника « 23» - місцезнаходження не встановлено; ТОВ «Люкс Пром-Компані» має стан платника « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000290703 від 13.04.11р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 3 782 995 грн. за вищевказані періоди.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового - повідомлення рішення таке рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3 482 995 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій (товарно-транспортних накладних, доказів повної сплати ПДВ в ціні придбаного товару (послуг)).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, вважає, що судом прийняте рішення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. N 168/97-ВР (у редакції, що була чинною на час виникнення права на бюджетне відшкодування (надалі - Закон N 168/97-ВР)).

Так, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону N 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 «а» вказаної норми Закону N 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. (п.п.7.7.3.ст.7 Закону N 168/97-ВР).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (п.п.7.7.4.ст.7 Закону N 168/97-ВР).

Підпунктом 7.7.5. цієї ж норми передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Законом N 168/97-ВР чітко визначено способи реагування податковим органом при виявленні невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації шляхом прийняття (відповідного виявленому порушенню) податкового повідомлення із відображенням у ньому суми заниження (завищення) бюджетного відшкодування, підстав для її вирахування чи то підстав відмови у наданні бюджетного відшкодування ( п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону N 168/97-ВР).

В силу п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205 (чинного у спірний період), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання,оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

З наведених правових норм слідує, що податковий орган за наслідками проведеної перевірки складає акт, в якому відображає порушення, або довідку - за відсутності порушення.

Як свідчать обставини справи, податковим органом були здійснені позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за спірні періоди, за результатами яких складені відповідні довідки за березень 2009 року (довідка №1517/23-04/32264561 від 04.06.09р., а/с 103 - 111, том ІІІ), квітень 2009 року (довідка №1768/23-04/32264561 від 03.07.09р., а/с 112 - 116, том ІІІ), червень 2009 року (довідка №515/23-04/32264561 від 27.08.09р., а/с 117 - 125, том ІІІ), березень 2010 року (довідка № 482/07-03/32264561 від 23.06.10р., а/с 126 - 140, том ІІІ), червень 2010 року (довідка № 586/07-03/32264561 від 12.08.10р., а/с 141 - 154 том ІІІ), липень 2010 року (довідка №723/07-03/32264561 від 30.09.10р., а/с 155 - 168, том ІІІ), серпень 2010 року (довідка №810/07-03/32264561 від 02.11.10р., а/с 169 - 179, том ІІІ), вересень 2010 року (довідка №906/07-03/32264561 від 08.12.10р., а/с 180 - 190, том ІІІ), жовтень 2010 року (довідка №966/07-03/32264561 від 28.12.10р., а/с 191 - 208, том ІІІ), листопад 2010 року (довідка №63/07-03/32264561 від 09.02.11р., а/с 209 - 216, том ІІІ).

З вказаних довідок вбачається, що податковим органом не встановлено порушень податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та відповідно суми бюджетного відшкодування; щодо факту сплати ПДВ в ціні товарів (послуг), щодо достовірності даних у документах бухгалтерського та податкового обліку, що є обов'язковою передумовою для виникнення права на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що у вищевказаних довідках відповідач зазначає про факт продажу виготовленої позивачем продукції (вагонів-самоскидів думпкар та запчастин до них тощо) з товарів отриманих від постачальників ТОВ «Інформ-Юст», ТОВ «Агропром контракт», ТОВ «Аграрно промисловий центр «Гарант», ТОВ «ТПП «Промкомплект», ТОВ «Сервіс-Юніон» (довідки ДПІ №63/07-03/32264561 від 09.02.11р., №966/07-03/32264561 від 28.12.10р.; №906/07-03/32264561 від 08.12.10р., №1768/23-04/32264561 від 03.07.09р., №1517/23-04/32264561 від 04.06.09р.; № 586/07-03/32264561 від 12.08.10р.; № 482/07-03/32264561 від 23.06.10р., №723/07-03/32264561 від 30.09.10р), що вже само по собі свідчать про те, що господарські операції фактично вчинені з метою та в межах господарської діяльності позивача.

Відповідно до цих же довідок податковим органом перевірялись і товарно-транспортні накладні на поставку товару ТОВ «Агропром контракт», ТОВ «Інформ-Юст», ТОВ «ТПП «Промкомплект», ТОВ «Промбуд технологія», ТОВ «Сервіс-Юніон» та іншими.

Так обставина, що не всі поставки підтверджуються товарно-транспортними накладними сама по собі не свідчить про безтоварність операції, адже за умовами наявних у матеріалах справи договорів поставки, обов'язок поставити товар покладався саме на продавця - постачальника товару.

Колегія суддів вважає, що судом невірно зроблено висновок про відсутність податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Агропром контракт», оскільки такі накладні є у матеріалах справи від 14.05.08р., від 21.05.08р., від 14.05.08р., від 09.07.08р., від 31.07.08,від 25.06.08р. та перевірялись податковим органом.

Аналіз вказаних довідок дозволяє колегії суддів зробити висновок про те, що податковим органом не заперечується товарність (реальність) господарських операцій, як і не заперечується достовірність даних щодо поставки товару (виконання робіт) у кількості, зазначеній у специфікаціях, актах виконаних робіт, видаткових, податкових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи. Вказані документи розкривають зміст та обсяг господарських операцій з перевезення, як того вимагає ст.9 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Факт наявності товару додатково підтверджується наявними у матеріалах справи калькуляціями щодо використання отриманого товару у власній господарській діяльності, актами інвентаризації цінностей. Матеріали справи містять також і докази оплати вартості отриманого товару (послуг), а саме виписки з банку, акти приймання-передачі векселів.

Відповідач, складаючи вказані довідки за результатами перевірки не встановив фактів несплати ПДВ в ціні товарів (послуг), що дає право на бюджетне відшкодування, а тому висновки суду першої інстанції у постанові про те, що позивач не в повному обсязі розрахувався за товари і послуги не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Як вбачається з вищевказаних довідок ДПІ, податковим органом встановлено, що усі контрагенти позивача були належним чином зареєстровані як юридичні особи, платники ПДВ.

Доказів, які б підтверджували, що на момент вчинення господарських операції контрагенти позивача не мали можливості здійснення господарської діяльності в силу відсутності управлінського та іншого персоналу, основних засобів, тощо суду не подано. Податковим органом на вимогу апеляційного суду не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо. Між тим, матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінального чи іншого провадження.

Вказані обставини необґрунтовано не враховано судом першої інстанції при вирішенні справи, відтак мають правове значення у вирішенні питання щодо правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення, адже виникнення права на бюджетне відшкодування у спірних періодах вже було предметом перевірок, за результатами яких не встановлено порушень, а вищезазначені доводи, на які покликається ДПІ, як на підставу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення не самі по собі не є достатньою правовою підставою для зменшення задекларованих сум бюджетного відшкодування, раніше підтверджених податковим органом.

Покликання відповідача на те, що на момент складання довідок не були проведені зустрічні перевірки в ланцюгу поставки товарів (послуг) не заслуговують на увагу, так як Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право на відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок контрагентів та факту сплати податкового зобов'язання з ПДВ контрагентами. Питання від'ємного значення ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, коли такий платник виконав увесь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру податкового кредиту.

Покликання податкового органу на те, що контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням станом на момент проведення спірної перевірки, як на припущення про безтоварність операцій - не заслуговують на увагу, оскільки ТОВ «Агропром контракт», ТОВ «Інформ-Юст», ТОВ «ТПП «Промкомплект», ТОВ «Аграрно промисловий центр «Гарант», ТОВ «Промбуд «Технологія», ТОВ «Стройметальянс», ТОВ «Серафім-Стар», ТОВ «Промбуд технологія», ПП «ККФ «СВК Сервіс»; ТОВ «Сервіс-Юніон»; ТОВ «Техресурс Компані», ТОВ «Люкс Пром-Компані» були зареєстровані у встановленому законом порядку та знаходились за своїм місцезнаходженням, що також підтверджується і наявними у матеріалах справи Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а/с 99 - 110, том І).

У будь-якому разі, за вимогами податкового законодавства, добросовісний платник податку - покупець не несе відповідальності за зловживання, вчинені його контрагентами в ланцюгу поставки товарів (послуг), навіть якщо такі і мали місце, у разі якщо не знав і не міг знати про такі зловживання.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

За наведених обставин, посилання суду першої інстанції на відсутність документації складського обліку не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, оскільки з інших даних вбачається, що фактичний рух активів у зв'язку з його господарською діяльністю мав місце, що не спростовано контролюючим органом ні при перевірках, ні представником в судових засіданнях.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність винесення податковим органом спірного податкового повідомлення - рішення, у зв'язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.12р. у справі №2а-12835/11/2670 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.12р. у справі №2а-12835/11/2670 скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0000290703 від 13.04.11р.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання постанови законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Постанова складена в повному обсязі : 07.02.13

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.