Постанова № 29288482, 13.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2013 року Справа № 812/983/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю:

представника позивача - Зелюкіної Є.І.

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно - каналізаційного господарства про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 327970,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно - каналізаційного господарства про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 327970,39 грн..

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопроводно - каналізаційного господарства зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 27.03.2001 року і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС.

Згідно норм ст. 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість.

На теперішній час підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 327970,39 грн., у тому числі з податку на прибуток - 282909,19 грн., з податку на додану вартість - 26089,47 грн., зі збору за спец водокористування води від підприємств - 18971,73 грн.

Заборгованість Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно - каналізаційного господарства по вказаним податкам виникла та утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, надіслав факсограмою через канцелярію суду клопотання про визнання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.35).

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопроводно - каналізаційного господарства зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 27.03.2001 року і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (а.с.6-9).

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС.

Заборгованість Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно - каналізаційного господарства по вказаним податкам виникла та утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань.

Працівниками відділу адміністрування податку на додану вартість Краснодонської ОДГП Луганської області ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість (акт №617/15-309/31379783 від 30.08.2012 року), в ході якої було виявлено порушення вимог підпункту п. 57.1 та п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. За результатами вказаної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0000661640 від 06.09.2012 року, яке було отримане боржником особисто під розпис (а.с.15-17).

На теперішній час підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 327970,39 грн., у тому числі : податок на додану вартість в розмірі 26 089 грн. 47 грн. на підставі податкового повідомлення - рішення від 06.09.2012 року (штрафні санкції - 6 041 грн. 79 коп.; пеня - 20 047 грн. 68 коп.) ; податок на прибуток в розмірі 282 909 грн. 19 коп. на підставі податкової декларації від 09.11.2012 року ( основний борг - 247 263 грн. 00 коп., пеня - 35 646 грн. 19 коп.); надходження збору за спецводокористування води від підприємств ЖКГ в розмірі 18 971 грн. 73 коп. на підставі податкової декларації від 01.11.2012 року (основний борг - 13 309 грн. 84 коп., пеня - 5 661 грн. 89 коп. (а.с.12, 15, 18-22).

Відповідно до Закону України № 2181 органами державної податкової служби відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 12.10.2001 року № 1/45 та вручено другу податкову вимогу від 21.11.2001 року № 2/273 (а.с.13,14).

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 6.2.3 ст. 6 Закону № 2181).

Відповідно до п.6.3.2 ст.6 Закону № 2181, у разі, коли після надіслання податкових вимог у боржника виникає новий податковий борг, то для цього боргу не потрібно виставляти окрему податкову вимогу.

Сума заборгованості відповідача підтверджується також обліковою карткою платника (а.с.23-30).

Згідно п.п. 14.1.156 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до норм ст. 133 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток та самостійно нараховує податок відповідно до норм ст. 152 Податкового кодексу України.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. ( п. 203.1 ст.203 Податкового кодексу України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають

за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації, (п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня

надіслання такому платнику податкової вимоги.

Боржнику органами державної податкової служби було надіслано першу податкову вимогу від 12.10.2001 року № 1/45 та вручено другу податкову вимогу від 21.11.2001 року № 2/273 (а.с.13,14). Тобто 60 днів з моменту надіслання минуло, відповідачем вищезазначені вимоги не оскаржені, не скасовані та є такими, що підлягають виконанню.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Сума податкового боргу відповідачем добровільно не сплачена.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що зазначив у письмовому зверненні до суду.

В силу ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У частинах 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно - каналізаційного господарства про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 327970,39 грн., - задовольнити.

Стягнути з Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно - каналізаційного господарства з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, суму податкового боргу в розмірі 327970 грн. 39 коп. (триста двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 39 коп.), у тому числі з податку на прибуток в розмірі 282909,19 грн., з податку на додану вартість в розмірі 26089,47 грн., зі збору за спец водокористування води від підприємств ЖКГ в сумі 18971,73 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.І. Ковальова