Постанова № 29288432, 13.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2013 року Справа № 812/997/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю:

представника позивача - Зелюкіної Є.І.

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора № 10» Краснодонської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора № 10» Краснодонської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №10» зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 25.04.2006 року і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України під номером 1 387 102 0000 000648.

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС.

Відповідно до норм ст. 180 Податкового кодексу України КП «ЖЕК-10» являється платником податку на додану вартість.

Станом на 03 грудня 2012 року підприємство має заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток у розмірі 1071,43 грн.

Заборгованість КП «ЖЕК-10» по вказаному податку виникла та утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №10» зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 25.04.2006 року і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України під номером 1 387 102 0000 000648 (а.с.5-8).

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС.

Станом на 03 грудня 2012 року підприємство має заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток у розмірі 1071,43 грн. (а.с.10).

Заборгованість КП «ЖЕК-10» по вказаному податку виникла та утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань, що підтверджується податковим повідомленням - рішенням від 15.11.2012 року № 0001061540 на суму 1020,00 грн., винесеного на підставі акту перевірки від 14.11.2012 року № 956/1540-34165057. Розмір пені складає 51,43 грн. (а.с.13-15).

Відповідно до Закону України № 2181 органами державної податкової служби відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 21.02.2007 року № 1/86 та надіслано другу податкову вимогу від 26.06.2007 року № 2/208 (а.с.11,12).

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 6.2.3 ст. 6 Закону № 2181).

Відповідно до п.6.3.2 ст.6 Закону № 2181, у разі, коли після надіслання податкових вимог у боржника виникає новий податковий борг, то для цього боргу не потрібно виставляти окрему податкову вимогу.

Сума заборгованості відповідача підтверджується також обліковою карткою платника (а.с.16).

Згідно п.п. 14.1.156 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до норм ст. 133 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток та самостійно нараховує податок відповідно до норм ст. 152 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Боржнику 26.05.2007 року було вручено першу податкову вимогу від 21.02.2007 року №1/86 та 07.08.2007 року надіслано другу податкову вимогу від 26.06.2007 року №2/208 (а.с.12,13). Тобто 60 днів з моменту надіслання минуло, відповідачем вищезазначені вимоги не оскаржені, не скасовані та є такими, що підлягають виконанню.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Сума податкового боргу відповідачем добровільно не сплачена.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора № 10» Краснодонської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора № 10» Краснодонської міської ради кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 1071 грн. 43 коп. (одна тисяча сімдесят одна гривня 43 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.І. Ковальова