Постанова № 29288357, 29.01.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29 січня 2013 року Справа № 2а-5785/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "УКРГАЗТЕХ", додержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби, проскасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000912360, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укргазтех» (далі - ТОВ «НВК «Укргазтех», позивач) звернулось до державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївській області ДПС (далі -ДПІ, відповідач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000912360, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19536,20 грн., у тому числі за основним платежем - 15628,96 грн. та за штрафними санкціями - 3907,24 грн. (а. с. 9).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

В період з 01.10.2012 року по 04.10.2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Де-Лонга» за лютий, червень, липень, серпень, вересень 2010 року, на підставі якої 04.10.2012 року складений акт № 2700/22-100/31554186 (а. с. 17-33).

На підставі акту перевірки та за результатами розгляду заперечень позивача до акту перевірки посадовими особами відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0000912360, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19536,20 грн., у тому числі за основним платежем - 15628,96 грн. та за штрафними санкціями - 3907,24 грн. Перевіркою встановлено порушення п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, 198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та суджень відповідача, відображених в акті перевірки позивача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Як зазначено в акті перевірки, основним видом діяльності позивача є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання.

В період з 01.02.2010 по 30.09.2010 року позивач перебував у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Де-Лонга», про що свідчать договори від 05.06.2010 року № 1, № 2, від 05.08.2010 року № 3. Згідно вказаних договорів ТОВ «Де-Лонга» виконувала для позивача наступні види робіт: ремонт слюсарних майстерень, обладнання котельної, димоходів, системи опалення НОСШИ № 7.

Основними видами діяльності ТОВ «Де-Лонга» є: посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

ТОВ «Де-Лонга» не має ліцензії на здійснення будівельно-монтажних робіт. З урахуванням того що підприємство займається торгівлею, не має необхідной матеріальної бази та відповідної ліцензії, воно не могло виконувати будівельно-монтажні роботи.

Позивачем на підтвердження виконання робіт ТОВ «Де-Лонга» надано акти здачі-прийняття робіт, що містяться в матеріалах справи. Проте, суд не приймає до уваги вказані акти, оскільки вони не відповідають встановленій формі.

Згідно наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554 Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконання будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати». Зазначені форми є обов'язковими для підприємстві усіх форм власності. Акти виконаних робіт не те щоб не відповідають встановленим вимогам, а містять лише інформацію «здав-прийняв».

Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Де-Лонга» із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

ТОВ «Де-Лонга» не має ліцензії на здійснення будівельно-монтажних робіт. З урахуванням того що підприємство займається торгівлею, не має необхідної матеріальної бази та відповідної ліцензії, воно не могло виконувати будівельно-монтажні роботи.

Крім того, на наданих позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій доказах (податкові, видаткові накладні, акти) міститься підпис директора ТОВ «Де-Лонга» ОСОБА_1 проте, як вбачається з акту перевірки, за результатами судово-почеркознавчої експертизи (висновок від 10.10.2011 року № 6465) встановлено, що підписи від імені директора ТОВ «Де-Лонга» за період з жовтня 2009 по жовтень 2010 року виконані не самим ОСОБА_1, а іншою особою. Суд не приймає до уваги надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ним та ТОВ «Де-Лонга» документи, оскільки вони оформлені у період з червня 2010 по вересень 2010 року включно.

Крім того, відповідно до акту перевірки, з пояснень ОСОБА_1 вбачається що він не якого відношення до діяльності підприємства не мав, тому що погодився на використання його паспорта для створення фіктивного підприємства. Крім того, він з 06.10.2010 року знаходитися в місцях позбавлення воли і відповідно фізично не мав можливості підписувати будь-які накладні та укладати будь-які договори.

Також до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Де-Лонга». Свідоцтво платника ПДВ анульовано.

Крім того, постановою від 02.08.2011 року порушено кримінальну справу за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Де-Лонга» з метою прикриття незаконної діяльності за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Де-Лонга» без мети настання правових наслідків. Цей висновок ґрунтується в тому числі і на тому, що позивачем в ході судового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з надання послуг ТОВ «Де-Донга» позивачу.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем під час слухання справи між позивачем та ТОВ «Де-Лонга» укладено недійсні правочини. Тобто право позивача на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних на виконання недійсних правочинів не виникає.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І. А. Устинов