Ухвала суду № 29287868, 07.02.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/8925/2012 Провадження № 22-ц/772/134/2013Головуючий в суді першої інстанції:Саблук С.А.Категорія: 2Доповідач: Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С.Г.

Суддів: Нікушина В.П., Стеблюк Л.П.

при секретарі: Пєтуховій Н.О.

за участю представника позивача ОСОБА_2, її адвоката ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права на майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду від 03 грудня 2012 року,

В с т а н о в и л а :

В червні 2012 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, за участю третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння визнавши за ним право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно. Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його рідна сестра ОСОБА_9, після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Він є спадкоємцем другої черги за законом після її смерті і прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини до першої Вінницької державної нотаріальної контори у шестимісячний строк. Однак отримати відповідне свідоцтво про право власності на спадкове майно не мав можливості, так як був усунений від права на спадкування рішенням Ленінського районного суду від 28.11.2008 року за позовом ОСОБА_6, яке в подальшому було скасовано і в задоволенні позову відмовлено. Проте, до моменту скасування вказаного рішення, ОСОБА_6, на підставі цього ж рішення, як спадкоємиця четвертої черги, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, та 24.03.2009 року відчужила вказану квартиру ОСОБА_5, який в свою чергу, 22.04.2009 року подарував її ОСОБА_10 Враховуючи, що спірна квартира вибула з його володіння поза його волею, а ОСОБА_6 не мала права відчужувати її, просить витребувати зазначену квартиру з незаконного володіння ОСОБА_4 визнавши за ним права власності в порядку спадкування за законом на зазначену квартиру.

В ході розгляду справи ОСОБА_8 неодноразово змінював позовні вимоги, останніми просив визнати за ним право в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 шляхом витребування її від ОСОБА_4 на його користь.

Рішенням Вінницького міського суду від 03.12.2012 року визнано за ОСОБА_8 право в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1, що розташована в житловому будинку літера «А» в цілому складається з: коридору 70-1, туалету 70-2, ванної 70-3, кухні 70-4, житлових кімнат 70-5, 70-6 частини підвалу під сарай площею 3,3 кв.м., що належала ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і входить до складу спадкового майна після її смерті шляхом витребування від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 вказаної квартири. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 судовий збір в сумі 321, 90 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зазначила, що суд порушив норми матеріального права - ч.5 ст.1268 ЦК України, а саме не врахував, що спадщина складається з нерухомого майна - квартири, тому правило про зворотну силу акту прийняття спадщини не застосовується, оскільки право на нерухоме майно виникає у спадкоємця не з часу відкриття спадщини, а з моменту державної реєстрації цього майна, згідно ч.2 ст.1299 ЦК України. Суд безпідставно не застосував до даних правовідносин п.3.1 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст.1223 ЦК України, оскільки, згідно даних норм, право на спадщину реалізовуються шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, і було реалізоване позивачем, тому в нього не виникло жодного права на звернення до суду з даним позовом. Крім того, суд невірно застосував ст.ст.387, 388 ЦК України в частині задоволення позову особи, яка не є власником квартири і не може висувати вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заперечуючи проти скарги, представник позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_2 вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи скарги безпідставними.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, осіб ,що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду та доводи апеляційної скарги , дійшла висновку, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_8 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті своєї рідної сестри ОСОБА_9. Спадщину після її смерті він прийняв вчасно, подавши у шестимісячний строк заяву до нотаріальної контори. Проте, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом не зміг, оскільки був усунений від права на спадкування рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 28.11.2008 року за позовом ОСОБА_6, яке в подальшому було скасовано. Проте, до моменту його скасування, ОСОБА_6, згідно договору купівлі-продажу від 24.03.2009 року продала успадковану нею спірну квартиру, ОСОБА_5 Останній згідно договору дарування від 22.04.2009 року подарував її ОСОБА_4 Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 11.03.2010 року, залишеним в цій частині без змін рішенням апеляційного суду Вінницької області від 11.05.2010 року, в задоволенні позову ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування ОСОБА_8 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про визнання за ОСОБА_8 права в порядку спадкування за законом на вказану квартиру шляхом витребування її від ОСОБА_4, суд першої інстанції вірно виходив з того, що спадкове майно належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини, спірна квартира вибула з володіння позивача не з його волі, оскільки він був незаконно усунений від права на спадкування, а ОСОБА_6, не мала права на спадкування даної квартири, однак отримала її у власність та розпорядилася нею на власний розсуд, відчуживши її іншій особі, тому позов підлягає задоволенню.

Суд вірно встановив обставини справи , правильно в порядку ст.212 ЦПК України оцінив докази, визначив спірні правовідносини та застосував норми права, що їх регулюють та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_8

Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно застосував ст.387, 388 ЦК України в частині задоволення позову ОСОБА_8, який не є власником спірної квартири і відповідно не може звертатись до суду з позовом про її витребування з чужого незаконного володіння, є необґрунтованими з огляду на наведене.

Так, дійсно зі змісту ст.387 ЦК України вбачається, що право на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, має власник.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.

Проте, ст. 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.

Зі змісту вказаної статті слідує, що право на захист, відповідно до глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування майна, має не тільки власник, а й особа, яка має речове право на майно.

Як вбачаться з матеріалів справи, ОСОБА_9 являлась власником АДРЕСА_1 (а.с.13). ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 померла. Позивач ОСОБА_8, як спадкоємиць другої черги, 06.03.2007 року подав до першої Вінницької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а отже прийняв її.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 5ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, прийнявши в установленому законом порядку спадщину ОСОБА_8 з часу її відкриття набув речові права на спірну квартиру - право володіння та право користування нею. Разом з тим, його речове право було порушено ОСОБА_6, яка, як встановлено рішенням суду, незаконно усунула його від спадкування і поза його волею продала квартиру іншій особі. Тому, позивач має право на захист цих прав, в тому числі і на витребування даної квартири, згідно ст.388 ЦК України. Право на розпорядження зазначеною квартирою дійсно виникає у позивача з часу державної реєстрації його права власності на квартиру (ч.2 ст.1299 ЦК України).

З врахуванням викладеного, інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду від 03 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом вірно: