Ухвала суду № 29287836, 07.02.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/4983/2012 Провадження № 22-ц/772/80/2013Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т.П.Категорія: 27Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої судді: Денишенко Т.О.,

суддів: Луценка В.В., Зайцева А.Ю.,

при секретарі: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до

ОСОБА_2, ОСОБА_3

про стягнення боргу за кредитним договором,

за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

26 березня 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося в Ленінський районний суд м. Вінниці з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 4-6). Позов мотивований тим, що між банком та ОСОБА_2 12 жовтня 2005 року був укладений кредитний договір № 12/10/2005/840-КВ-М/106 про надання в кредит коштів в сумі 40700,00 доларів США з терміном повернення до 12.10.2025 року зі сплатою відсотків з розрахунку 12% річних, 0,25% комісії щомісячно від суми залишку заборгованості по кредиту та пені, штрафу відповідно до умов договору. Всупереч досягнутих домовленостей позичальник з квітня 2011 року не виконує умов договору, у зв'язку з чим станом на березень 2012 року утворилася заборгованість в загальній сумі 53452,91 долари США. 12.10.2005 року в забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки стосовно квартири АДРЕСА_1, а з ОСОБА_3 - договір поруки. На повідомлення банку про необхідність погашення кредитної заборгованості ні позичальник, ні поручитель належним чином не відреагували, що потягло звернення банку в суд з даним позовом.

Указом Президента України від 05 липня 2012 року № 437/2012 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» ліквідовано Ленінський районний суд м. Вінниці та утворено Вінницький міський суд Вінницької області. Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2012 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження (а. с. 62).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 53452,91 долари США, що еквівалентно 426874,91 гривням, з яких 36 935,61 доларів США складають заборгованість по тілу кредиту, 4705,22 доларів США - проценти за користування кредитом, 1440,65 доларів США - комісія за користування кредитом, 10371,43 долар США - нарахована пеня. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку 3219,00 гривень судового збору (а. с. 70-73).

Не погоджуючись з рішенням суду від 30 листопада 2012 року, відповідачка ОСОБА_2 оскаржує його в апеляційному порядку, просить змінити оскаржуване рішення Вінницького міського суду Вінницької області, зменшивши розмір відсотків, комісії та пені (а. с. 79-81). Апелянтка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам, воно є законним, об'єктивним і справедливим.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову банку, суд першої інстанції врахував визнання в судовому засіданні позову відповідачкою, що доводиться технічним записом фіксування судового засідання, доведеність позовних вимог стосовно розрахунку заборгованості по кредитному договору, а також, зокрема, оспорюваних лише в апеляційній скарзі розрахунків нарахованих банком згідно умов договору сум відсотків та комісії за користування кредитом, пені (а. с. 24 -27). Обставини щодо направлення банком відповідачам вимог про дострокове повернення кредиту, невиконання останніми цих вимог, судом встановлені та не заперечувалися ОСОБА_2 під час як розгляду справи по суті; не заперечуються вони також апеляційною скаргою.

Суд першої інстанції вірно визначився у правовідносих, що склалися між сторонами у справі, застосував норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини, а саме статті 526, 530, 546, 549,553-559, 610-611, 625, 629, 1048 -1050, 1054. Судом також враховано норми статей 60, 61 ЦПК України стосовно обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час вирішення спору судом першої інстанції ОСОБА_2 не порушувала клопотання про зменшення розміру неустойки (пені), жодних доказів в обгрунтування такої своєї позиції не надавала, не надала їх і суду апеляційної інстанції.

Крім цього, слід мати на увазі, що частиною першою статті 303 ЦПК України визначено межі розгляду справи апеляційним судом, який під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо зменшення розміру нарахованих позивачем відсотків, комісії та пені, оскільки стосовно відсотків та комісії такого зменшення не передбачає закон, а в частині пені як неустойки така вимога є необгрунтованою; посилання апелянтки на значне перевищення суми пені розміру збитків, якими належить вважати суму заборгованості, визначену відповідно до умов укладеного кредитного договору, є надуманим і таким, що не відповідає дійсності.

Також не заслуговує на увагу і той аргумент апеляційної скарги, що суд першої інстанції продовжив розгляд справи в той час, коли повинен був розпочати її розгляд спочатку через зміну складу суду.

По-перше, склад суду не змінився, а по-друге, суд першої інстанції розпочав розгляд справи по суті та ухвалив своє рішення лише 30 листопада 2012 року; 10, 28 квітня, 07 червня, 12 липня, 17 серпня, 12 вересня 2012 року, тобто до прийняття 29 жовтня 2012 року до провадження справи Вінницьким міським судом (а. с. 30, 35, 40, 42, 47, 50, 57, 62), справа розглядадом відкладалася, і лише за ініціативи відповідачів, адвоката ОСОБА_3 відкладення мало місце тричі, ще тричі через неявку в суд обох сторін.

Колегія суддів приймає до уваги, що частиною третьою статті 309 ЦПК України встановлена можливість скасування чи зміни рішення суду, якщо порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.

В даному випадку, справа вирішена судом першої інстанції правильно, оскаржуване рішення є законним і справедливим, висновки суду є доведеними та вірними.

Мотиви апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд врахував встановлення факту невиконання відповідачами зобов'язань за кредитним договором та суми заборгованості, зобов'язання ОСОБА_3 як поручителя, який несе солідарну відповідальність перед кредитором за порушення свого зобов'язання боржником.

Суд вірно виходив з того, що позивач на законних підставах скористався своїм договірним правом на дострокове повернення суми кредиту, відповідно пред'явив вимогу позичальниці та своєчасно пред'явив вимогу до поручителя.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча-суддя: ___ Денишенко Т.О.

Судді: ___ Луценко В.В.

___ Зайцев А.Ю.