Рішення № 29285563, 11.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2013 р. Справа № 5019/1938/12

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

до фізичної особи-підприємця Шелковської Ірини Володимирівни

про стягнення 6 011, 94 грн.

Суддя Гудзенко Я.О.

Представники сторін:

Від позивача: Сермяга Д.А. (дов. б/н від 31.12.12 р.)

Від відповідача: Шелковська І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

ТОВ "Баядера Логістик" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ФОП Шелковської І.В. (далі-відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 6 011, 94 грн. за договором поставки від 22.11.2011 р. № Ш-50.

Ухвалою господарського суду від 12.12.12 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5019/1938/12 розгляд якої призначено на 16.01.13 р.

Ухвалами суду від 16.01.13 р. та 30.01.13 р. розгляд справи відкладався у зв`язку із неявкою представника відповідача та необхідністю надання додаткових пояснень. Представником позивача надано суду пояснення з якого вбачається, що позивачем в позовній заяві допущено описку у зазначенні суми основного боргу і вказано, що сума заборгованості відповідача перед позивачем становить не 5 008, 88 грн., а 4 008, 88 грн.

11 лютого 2013 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні 11.02.13 р. усно погодився із основною сумою боргу та повідомила про часткову оплату заборгованості надавши суду для огляду в якості належного доказу, оригінал квитанції від 11.02.13 р. про сплату 1 000, 00 грн. на розрахунковий рахунок позивача та її копію для залучення до матеріалів справи. Представник позивача з поданим доказом був ознайомлений.

Представник позивача в судовому засіданні 11.02.13 р. підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та усно заявив про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій про що зазначено в протоколі судового засідання, просив суд з урахуванням часткової оплати боргу стягнути з відповідача основний борг в сумі 4 008, 88 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.02.13 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та заслухавши пояснення представників сторін господарський суд Рівненської області -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2011 року між ТОВ "Баядера Логістик" (далі-Постачальник, Позивач) та ФОП Шелковською І.В. (далі-Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки № Ш/50 (далі - Договір) (а.с. 5).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Відповідача алкогольні напої (далі - Товар), а Відповідач зобов'язався прийняти й оплатити Товар в порядку, визначеному умовами Договору.

Згідно п. 3.1 Договору постачання товару здійснюється силами та за рахунок Позивача, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання Товару, при узгодженні замовлення на Товар.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний поставити Товар за адресою, яка зазначена в його замовленні, а також в засвідчених Відповідачем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених Відповідачем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 3.3 Договору Позивач зобов'язався поставляти Відповідачу на підставі його замовлення товар. Відповідач згідно вказаного пункту Договору має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку.

Пунктом 4.1 Договору сторонами було погоджено, що найменування, кількість, асортимент товару визначається Відповідачем у замовленні та зазначається Позивачем у видатковій накладній на Товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного Договору та видаткових накладних № 42275/42229 від 21.07.2012 р., № 42375/42818 від 23.07.2012 р., № 43954/43932 від 28.07.2012 р., № 37989/38055 від 30.06.2012 р. та № 40882/40751 від 14.07.2012 р. Постачальником було поставлено Покупцю Товару на загальну суму 10 464, 72 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою Позивача, що підтверджує отримання Відповідачем Товару, вказаного у накладних, а також свідчить про реальний характер проведених між сторонами господарських операцій.

Судом встановлено, що всупереч умовам Договору відповідач прийнятий на себе обов'язок по оплаті поставленого Товару у повному обсязі не здійснив, відтак заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар станом на 27.11.2012 року становила 5 008, 88 грн., на день подання позову - 4 008, 88 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Постачальником умов Договору.

Таким чином вказані накладні є належними доказами факту поставки Відповідачу-1 товару в кількості, ассортименті, якості та за ціною, що визначена п. 4.1 договору.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Доказом здійснення господарської операції є первинні документи, які містять необхідні для обліку господарської операції дані. Таким чином судом встановлено, що поставки товару здійснені за Договором підтверджуються видатковими накладними підписаними уповноваженими особами.

Згідно п. 3.4 Договору при прийманні товару Відповідач в присутності представника Позивача повинен перевірити: цілісність пакування, наявність марок акцизного збору; відповідність фактичної кількості товару кількості, зазначеній в накладних; термін зберігання.

При встановленні невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах, Відповідач зобов'язаний у присутності представника Позивача, скласти відповідний Акт згідно з вимогами чинного законодавства.

Підпис уповноваженого представника Відповідача в накладній на Товар засвідчує, що товар прийнятий Відповідачем від Позивача за кількістю та якістю. Претензії від Відповідача щодо якості Товару після підписання ним накладної на Товар розглядаються та задовольняються Позивачем в окремому порядку, який визначається Позивачем в кожному випадку окремо.

Як вбачається із матеріалів справи, жодних зауважень чи претензій щодо кількості, асортименту чи якості Товару від Відповідача до Позивача не надходило.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за товар повинні здійснюються Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання Товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженим сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін-шляхом попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до канцелярії суду 11.02.13 р. була подана заява про уточнення позовних вимог в якій останній просив стягнути суму основного боргу в розмірі 4 008, 88 грн., штрафні санкції та судовий збір. Крім того представником було долучено до матеріалів справи акт звірки взаєморорахунків в якості додаткового доказу факту часткової оплати відповідачем поставленого товару.

Водночас, представник позивача в судовому засіданні 11.02.13 р. усно заявив про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, оскільки відповідач надав суду оригінал квитанції від 11.02.13 р. про сплату 1 000, 00 грн., тому просив суд з урахуванням часткової оплати стягнути основний борг в сумі 3 008, 88 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609, 50 грн.

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Вказані положення встановлені також в ст. ст. 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів вказаних норм до правовідносин постачання застосовуються норми ЦК України про купівлю-продаж (ст. 655, ч. 1 ст. 691 ЦК України), які також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки товару є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав умови договору належно, однак відповідач за отриманий товар розрахунки в повному обсязі не здійснив.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань в частині проведення повного розрахунку за договором у Відповідача перед позивачем існує заборгованість по договору від 22.12.2011 року в розмірі 3 008, 88 грн.

Враховуючи викладене вище та надавши юридичну оцінку доказам поданим сторонами, а також їх письмовим поясненням, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу.

Як зазначалося вище, представник позивача в судовому засіданні 11.02.13 р. відмовився від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, тому суд дійшов керуючись п. 4 ст. 80 ГПК України дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 983, 28 грн.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Позивача.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 609, 50 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 80, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шелковської Ірини Володимирівни (35809, Рівненська обл., Острозький район, с. Бадівка, вул. Ватутіна, буд. 46-А, ІПН 3144017701) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84600, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 35871504) 3 008 (три тисячі вісім) грн. 88 коп. та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Припинити провадження в частині стягнення пені в розмірі 300 (триста) грн. 67 коп., 20% річних в розмірі 401 (чотириста одна) грн. 99 коп. та штрафу в сумі 280 (двісті вісімдесят) грн. 62 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 12.02.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.