Ухвала суду № 29282761, 02.10.2012, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 1319/8057/2012

Номер рядка звіту 111

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2012 , Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої Чорної С.З.

при секретарі Заневич О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, третьої особи управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання дій незаконними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та незаконними дії Сихівського ВДВС ЛМУЮ щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-1132, виданого 29.12.2011 року, у виконавчому провадженні ВП №30656226; визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.03.2012року, винесену Сихівським ВДВС ЛМУЮ у виконавчому провадженні ВП №30656226 та поновити строк звернення до суду. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що постановою Сихівського районного суду м.Львова від 29.06.2011 року її позов задоволено частково, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011р. постанову Сихівського районного суду м.Львова від 29.06.2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою зобов'язано управління Пенсійного фонду у Галицькому районі м.Львова провести їй перерахунок та виплату пенсії з 20.12.2010 року у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з розміру основної (державної) пенсії не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом та з врахуванням проведених виплат. 13.01.2012 року Сихівським ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Рішення суду виконано не було, встановленого рішенням суду розміру державної та додаткової пенсії вона не отримала, виплату заборгованості за попередній період з 20.12.2010 року також не було здійснено. Про існування постанови про закінчення виконавчого провадження, виданої Сихівським ВДВС 28.03.2012 року, їй стало відомо після отримання відповіді від 26.07.2012 року на її письмовий запит до відповідача щодо стану провадження у її справі, яка всупереч вимогам ч.3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»їй не направлялась. З постановою про закінчення виконавчого провадження не погоджується, оскільки судове рішення не виконано, підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні, а дії і рішення Сихівського ВДВС порушують її законні права та інтереси. З постанови про закінчення виконавчого провадження вбачається, що судове рішення у її справі виконано лише в частині нарахування підвищення до пенсії, а в частині виплати належних їй сум залишається не виконаним. Зазначає, що відповідачем не вижито всіх можливих заходів для повного виконання судового рішення, а безпідставно закінчено виконавче провадження.

Позивач в судове засідання не з'явилася, подала суду письмову заяву в якій позов підтримує та просить розглядати справу у її відсутності.

Представник відповідача Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та третя особа представник управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова в судове засідання не з'явилися, не повідомивши про причини своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних доказів. Представник третьої особи управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова подав письмові заперечення, в яких позов заперечує, оскільки боржником рішення суду в частині проведення перерахунку виконано, що підтверджується розпорядженням від 15.02.2012 року №148035, а щодо виплати коштів рішення не виконано та виконати його неможливо, так як виплата коштів буде проводитися після надходження коштів з Державного бюджету. Таким чином вважає постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.03.2012 року такою, яка відповідає вимогам закону і підстави для її скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 29 червня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011р. постанову Сихівського районного суду м.Львова від 29.06.2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, та зобов'язано управління Пенсійного фонду у Галицькому районі м.Львова провести їй перерахунок та виплату пенсії з 20.12.2010 року у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з розміру основної (державної) пенсії не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом та з врахуванням проведених виплат.

На виконання зазначеного рішення суду 13 січня 2012 року Сихівським ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду у строк до 20 січня 2012р.

Постановою державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Кунди З.Й. від 28 березня 2012р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-1132 про зобов'язання управління Пенсійного фонду у Галицькому районі м.Львова провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 20.12.2010 року у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з розміру основної (державної) пенсії не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом та з врахуванням проведених виплат, закінчено.

Як вбачається з фабули адміністративного позову та наявного в матеріалах справи супровідного листа Сихівського ВДВС ЛМУЮ від 26.07.2012року, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.03.2012р., всупереч вимогам ч.3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», отримана позивачем лише в кінці липня 2012 року на її письмове звернення, докази надсилання та отримання позивачем оскаржуваної постанови раніше в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані, а відтак позов подано в межах встановленого строку звернення до адміністративного суду.

Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, позов не заперечив, не представивши суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В мотивувальній частині оскаржуваної постанови державний виконавець Кунда З.Й. покликається на те, рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії виконано, а щодо виплати коштів зазначено, що така буде проводитись після надходження коштів з Державного бюджету. Окрім цього, мотивувальна частина оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження містить посилання на положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», порядок її застосування, яка жодного відношення до позивача ОСОБА_1 та проведення їй перерахунку та виплати пенсії у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»немає. Зазначено, що в частині виплати коштів рішення суду не виконано та виконати без участі боржника неможливо, а тому виконавчий лист підлягає поверненню до органу який його видав.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку.

Так, як вбачається з оскаржуваної постанови, виконавче провадження закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.49 «Про виконавче провадження», яка передбачає закінчення виконавчого провадження, у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому

частиною третьою статті 75 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, державний виконавець наділений повноваженнями накладати штрафи на посадових осіб юридичних осіб -боржників та вносити подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом за умови невиконання рішення без поважних причин.

Суд не приймає до уваги покликання відповідача в постанові про закінчення виконавчого провадження на те, що боржником -управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому райні м.Львова рішення суду не виконано в частині виплати пенсії у зв'язку відсутністю бюджетного фінансування, виходячи з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в, інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату позивачу недоплаченої суми державної та додаткової пенсії у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена допомога, однак, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання державної та додаткової пенсії у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка прямо передбачена законом та постановлена до стягнення судовим рішенням.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину неможливості виплатити кошти за рішенням суду, судом не може бути прийнято до уваги.

Частиною 2 статті 8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права в Україні.

Відповідно до правової позиції Європейського суду по справі Кечко проти України, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, невиконання рішення суду управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова стосовно здійснення виплати на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсії з 20.12.2010 року у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з розміру основної (державної) пенсії не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом та з врахуванням проведених виплат, у зв'язку з відсутністю коштів, є порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та яка є частиною національного законодавства, а також статті 1 Протоколу №1 до Конвенції

А відтак, боржником без поважних причин, всупереч п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, не було виконано постанову суду, дії Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 28 березня 2012р. про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-1132 виданого 29.12.2011р. Сихівським районним судом м.Львова є неправомірними, постанова про закінчення виконавчого провадження винесена без дотримання вимог ч.3 ст.75, ст.89 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає до скасування.

На підставі ч.3 ст.75, ст.89 Закону України «Про виконавче провадження», та керуючись ст.ст.6, 8, 9, 11, 69, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1-задоволити.

Визнати протиправними дії Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 28 березня 2012 року, винесену Сихівським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у виконавчому провадженні ВП №30656226.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови або отримання її копії.

.

Суддя