Постанова № 29280882, 30.01.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. Справа№ 5011-48/13679-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Голосова А.В.,

від відповідача -не з'явились,

від третьої особи 1- не з'явились,

від третьої особи 2- не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арма" №1794 від 22.11.2012

на рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2012

у справі № 5011-48/13679-2012

за позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арма", м. Київ

до приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Європейський страховий альянс", м. Київ

трету особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1-товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня"

2-Маричев Андрій Миколайович

про стягнення 5197грн.34коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2012 (суддя Бойко Р.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог ПрАТ СК "Арма" про стягнення з ПрАТ СК "Європейський страховий альянс" 5197грн.34коп. в порядку регресу страхового відшкодування виплаченого позивачем власнику застрахованого ним автомобіля ВАЗ 210990-20 внаслідок його пошкодження при ДТП автомобілем марки Hyundai, застрахованого відповідачем. Відмову в задоволенні позовних вимог мотивовано судом спливом строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, оскільки позивач звернувся з позовом до суду 28.09.2012 тоді як строк позовної давності сплинув 11.04.2010, а саме після трьох років з дати виплати страхового відшкодування - 11.04.2007.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач просив його скасувати. В поданій скарзі апелянт зазначив, що строк позовної давності необхідно обчислювати від дати отримання позивачем від відповідача листа від 08.12.2011 №4862/7 щодо виплати страхового відшкодування в якому відповідачем зазначено про прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, затвердження його суми та вжиття заходів по його виплаті.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та зазначив, що надісланий ним на адресу позивача лист є листом-повідомленням в порядку ст. 36 Закону №1961, а не визнанням суми боргу після сплину строку позовної давності. В підтвердження своїх заперечень відповідач посилається на постанову ВСУ від 07.08.2012 в якій викладено правову позицію, що строк позовної давності за регресними вимогами починається з дати виконання страховиком основного зобов'язання, тобто позивачем пропущено строк позовної давності по стягненню 5197грн.34коп. страхового відшкодування в порядку регресу.

Представники відповідача та третіх осіб 1, 2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у письмовій формі належним чином. У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив розглядати апеляційну скаргу без участі відповідача.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представників відповідача та третіх осіб 1, 2 не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для її повного розгляду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

23.10.2006 між ЗАТ СК "АРМА", правонаступником якого є ПрАТ "СК "АРМА", та Слєсарчуком Д.О. (страхувальник) укладено поліс добровільного страхування наземного транспорту №022-10300514, об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем ВАЗ 210990-20, реєстраційний номер АЕ 2239 АМ, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за договором є Дніпропетровська філія ВАТ "Кредитпромбанк".

22.02.2007 о 10:10 год. на просп. Правди від мосту №2 в напрямку вул. Байкальської в м. Дніпропетровську сталося ДТП за участі застрахованого автомобіля марки ВАЗ 210990-20 та автомобіля марки Hyundai, реєстраційний номер 21848 КМ, а саме: Маричев А.М., водій Hyundai, не витримав безпечну дистанцію та швидкість руху та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 210990-20, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Управління ДАІ УМВС в Дніпропетровській області №2175 від 22.02.2007.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Маричевим А.М. вимог вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2007 в адміністративній справі №3Г-3573/07, відповідно до якої Маричева А.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №254, складеного 19.03.2007 Експертно-консалтинговою фірмою "Арт-синтез", вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля ВАЗ 210990-20, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 579грн.18коп.

26.03.2007 власник застрахованого автомобіля ВАЗ 210990-20, звернувся до позивача із заявою про порядок виплати страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №1248-А-Дн від 02.04.2007 позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, перерахував суму страхового відшкодування у розмірі 5 707грн.34коп., що підтверджується видатковим касовим ордером №21265671 від 11.04.2007.

Отже, до ПрАТ "СК "АРМА" перейшло в межах суми 5 707грн.34 коп. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вимоги до ПрАТ СК "Європейський страховий альянс" обґрунтовані тим, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Hyundai - ТОВ "Торгівельний дім "Ласуня", працівником (Маричев А.М.) якого скоєно ДТП, застрахована відповідачем за договором №57 від 08.10.2008, згідно полісу №ВА/7276360.

Враховуючи визначені полісом №ВА/7276360 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 197грн.34коп. (розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача - 510грн. франшизи за полісом).

Позивач, 19.08.2009 звернувся до відповідача з заявою №4044 про виплату страхового відшкодування. Сторонами велась переписка щодо виплати страхового відшкодування. Проте, відповідачем воно так і не було виплачено.

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по виплаті страхового відшкодування за заподіяну шкоду внаслідок експлуатації транспортного засобу Hyundai, позивач звернувся з позовом до суду про його стягнення в примусовому порядку.

Дійсно, статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проте, при зверненні до суду позивачем пропущено строк позовної давності по заявленим вимогам.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Порядок визначення початку перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 Цивільного кодексу України, а враховуючи, що судом встановлено набуття позивачем права вимоги в порядку регресу, підлягають застосуванню приписи ч. 6 вказаної статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Отже, з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором у нього виникло право подати регресний позов.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 07.08.2012 у справі №12/207.

Як зазначалось вище, ПрАТ "СК "АРМА" виплатило страхове відшкодування 11.04.2007 (видатковий касовий ордер №21265671), а тому з 11.04.2007 розпочався перебіг позовної давності за спірним зобов'язанням, а 11.04.2010 строк позовної давності сплинув.

Позовна заява №1509 від 25.09.2012 направлена на адресу господарського суду міста Києва 28.09.2012, тобто через 2 роки та 5 місяців та 17 днів після закінчення перебігу позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

16.10.2012 на адресу господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, сплинув, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Посилання позивача в поданій апеляційній скарзі на лист відповідача від 08.12.2011 №4862/7 (а.с. 101), щодо виплати страхового відшкодування в якому відповідачем зазначено про прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, затвердження його суми та вжиття заходів по його виплаті, як на підставу переривання перебігу строку позовної давності та початку його перебігу з дати надіслання відповідачем листа є безпідставними, оскільки на момент написання та відправки листа позивачу, а саме: 08.12.2011 строк позовної давності по виплаті спірного страхового відшкодування вже сплинув - 11.04.2010.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2012 у справі №5011-48/13679-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арма" - без задоволення.

2. Справу № 5011-48/13679-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.